Справа № 369/15889/24
Провадження № 2/369/3683/25
24.02.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Маснюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/15889/24 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, -
У вересні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
На обґрунтування своїх вимог посилається на ті обставини, що 14 січня 2020 року о 18 год 30 хв, в м. Києві по проспекту Голосіївському, 61, сталася ДТП за участю автомобіля марки «Ленд Ровер» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Фольксваген» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали отримали механічні пошкодження. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року Відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.
На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим МТСБУ сплатило на корить потерпілої особи страхове відшкодування у розмірі 13 660,25 грн.
Виплата страхового відшкодування була здійснена МТСБУ на підставі звіту про оцінку автомобіля №0262-VV від 21 грудня 2019 року, наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 у справі №64595. Факт виплати підтверджується платіжною інструкцією за №1479390 від 11 червня 2020 року. Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на огляд транспортного засобу з фотофіксацією та визначенням розміру шкоди в розмірі 970,00 грн, що підтверджується платіжною №989577 від 06 лютого 2020 року.
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України витрати, пов'язані з регламентною виплатою в розмірі 14 630,25 грн. та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 листопада 2024 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позову просив суд розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив. Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримав, вказана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «вручено одержувачу». Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, с дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 листопада 2019 року о 18 год 30 хв, в м. Києві по проспекту Голосіївському, 61, сталася ДТП за участю автомобіля марки «Ленд Ровер» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Фольксваген» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали отримали механічні пошкодження.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення ст.124 КУпАП.
На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим МТСБУ сплатило на корить потерпілої особи страхове відшкодування у розмірі 13 660,25 грн.
Виплата страхового відшкодування була здійснена МТСБУ на підставі звіту про оцінку автомобіля № 0262-VV від 21 грудня 2019 року, наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 у справі №46595. Факт виплати підтверджується платіжною інструкцією за №1479390 від 11 червня 2020 року. Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на огляд транспортного засобу з фотофіксацією та визначенням розміру шкоди у розмірі 970,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №989577 від 06 лютого 2020 року.
Відповідачем будь-яких доказів відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою не надано.
01 січня 2025 року вступив в дію новий закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №3720-IX (далі - Закон №3720-IX). Відповідно підп.14 п.3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону № 3720-IX встановлює, що дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов'язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).
А відтак, суд зазначає, що при вирішенні даного позову по суті застосуванню підлягають положення Закону, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (Закон № 1961-IV в реакції від 01.07.2024 року зі змінами до 01.01.2025 року, далі - Закон № 1961-IV).
Згідно з п. 21.1 ст. 21 Закону № 1961-IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Суд встановив, що на виконання вимог Закону № 1961-IV цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.
Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 39.1. ст. 39 Закону № 1961-IV).
Згідно з підп. а п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Як вбачається з матеріалів справи, потерпіла особа подала заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі.
Як вбачається з матеріалів справи, потерпіла особа подала заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі.
Право вимоги до особи, винної у завданні шкоди, виникає у постраждалої особи на підставі ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Це право вимоги перейшло до позивача через дію ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування»: «до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки».
За правилами ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).
Згідно зі ст. 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом статей 9,22-28,35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно ч. 2 ст. 82 Закону № 1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону;
Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана відшкодувати в порядку регресу позивача завдану шкоду.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 993, 1191, 1194 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов'язані з регламентною виплатою у розмірі 14 630 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять) грн. 25 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8.
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА