Справа № 369/1465/25
Провадження № 3/369/2656/25
Іменем України
17.02.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Фастівського РУП ГУНП у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
16.01.2025 року, о 16 год. 50 хв, в с-ще Чабани, вул. Машинобудівників, 5Д, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами Тетіївським районним судом Київської області постановою від 06.08.2024, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1(а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 16.01.2025 року, о 16 год. 50 хв, в с-ще Чабани, вул. Машинобудівників, 5Д, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся шляхом направлення СМС-повістки за номером телефону, який вказаний в протоколах про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення розгляду від нього не надходило.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на неявку в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд відповідно до положень ст. 268 КУпАП, з огляду на розумні строки судового розгляду, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її явка до судового засідання не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] № 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною другою - четвертою цієї статті, а саме: ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; ч. 3 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до пп. «а» п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність водія за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Як передбачено п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, серед яких протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1: № 222613 та № 222621 від 16.01.2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.01.2025, копія постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.06.2024, копії постанов Тетіївського районного суду Київської області від 30.07.2024 та 06.08.2024, копія постанови Святошинського районного суду м. Києва від 19.11.2024, відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції, суддя дійшов висновку, що винуватість водія ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом, в його діях наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищевказане, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
При цьому, враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, а також те, що транспортний засіб не належить ОСОБА_1 , не вважаю за доцільне накладати на нього додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Водночас, відповідно до частин 2, 3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого особі права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом; якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому, загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Слід зауважити, що строк невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами обчислюється судом відповідно до положень ч. 2 ст. 299, ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, згідно з якими особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Судом враховано, що згідно з постановою Святошинського районного суду Київської області від 19.11.2024 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 (десять) років.
У цій справі ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, 16.01.2025 року, тобто до повного відбуття ним застосованого стягнення за постановою Святошинського районного суду Київської області від 19.11.2024 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а тому вважаю, що на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до строку застосованого додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою слід приєднати невідбуту частину такого адміністративного стягнення за постановою від 19.11.2024 року за ч. 3 ст. 130 КУпАП та остаточно визначити ОСОБА_1 додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 12 (дванадцять) років 9 (дев'ять) місяців 13 (тринадцять) днів.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 30, 38, 40-1, 126 ч. 5, 130 ч. 2, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
До призначеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, відповідно до ст. 30 КУпАП, приєднати невідбуту частину такого стягнення, призначеного постановою Святошинського районного суду Київської області від 19.11.2024, визначивши загальний строк позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права керування транспортними засобами на строк 12 (дванадцять) років 9 (дев'ять) місяців 13 (тринадцять) днів.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів із дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 68 000 (шістедяст вісім тисяч) грн.
Суддя Андрій ПАТІЄВИЧ