Справа № 369/14815/24
Провадження № 2/369/3435/25
(про закриття провадження
та повернення судового збору)
17.02.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Маснюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 369/14815/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулось до суду із вищевказаним позовом.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 вересня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
11 лютого 2025 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області від представника позивача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" - адвоката Бабича Миколи Михайловича надійшла заява про закриття провадження у справі та повернення сплаченого судового збору, в якій представник позивача зазначив, що на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти у розмірі 54 703,88 грн. та станом на 24 січня 2025 року у відповідача перед позивачем відсутній борг, який було заявлено до стягнення в даній судовій справі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву про закриття провадження справі, матеріали цивільної справи в розрізі вирішення даного питання, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Таким чином, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Поряд з цим за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив свої існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, представником позивача 11 лютого 2025 року направлено до суду заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з вирішенням спору до початку судового розгляду. Тому суд розцінює дану заяву позивача як відмову позивача від позову і приймає її.
Ураховуючи вищевикладене, принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд робить висновок про те, що наявна підстава для закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Щодо вимоги представника позивача про повернення Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські регіональні електромережі" сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки представник позивача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" просив закрити провадження у справі, не підтримує своїх вимог унаслідок сплати боргу відповідачем після пред'явлення позову, що є по суті відмовою від позову до початку розгляду справи по суті, і така відмова визнана судом, то на підставі ч. ч. 1, 3 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачеві необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1 514,00 грн. (3 028 * 50 % = 1 514).
Суд не присуджує стягнення решти судового збору з відповідача на користь позивача, оскільки відсутня заява позивача про це.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 133, 137, 142, 206, 247, 255, 256, 258-260, 352-355 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" - адвоката Бабича Миколи Михайловича - задовольнити частково.
Закрити провадження у цивільній справі № 369/14815/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Зобов'язати Головне Управління Державної Казначейської Служби України у Київській області повернути позивачу - Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (код ЄДРПОУ: 23243188, адреса місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А) 50 % сплаченого ними на розрахунковий рахунок № UA238999980313161206000010790, Казначейство України, отримувач коштів - ГУК у Київ.обл/Вишнева міс./22030101, код ЄДРПОУ - 37955989, судового збору, а саме 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп., від сплачено позивачем 24 липня 2024 року згідно платіжної інструкції № 3571932 від 24 липня 2024 року судового збору у загальному розмірі 3 028,00 грн.
У решті заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА