Справа № 946/5788/24
Провадження № 2/946/1074/25
25 лютого 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Пащенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -
У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який був уточнений 05.12.2024 року, до Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,8172 гектарів (кадастровий номер 5122083200:01:001:0245), що належить її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту від 07.02.2003 року серії Р1 №492107, та на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав її брату ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі договору дарування від 19.10.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Апреленко Р.І. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ларжанка Ізмаїльського району померла мати позивачки - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,8172 гектарів (кадастровий номер 5122083200:01:001:0245), яка належала їй на підставі державного акта від 07.02.2003 року серії Р1 № 492107. Оригінал державного акта втрачено, тому належність земельної ділянки їй на підставі вказаного правовстановлюючого документа підтверджується витягом з ДЗК про земельну ділянку. Спадщину за заповітом після її смерті прийняв її син (брат позивачки) ОСОБА_3 , що вбачається з листа нотаріуса від 23.03.2024 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . За життя йому належав житловий будинок по АДРЕСА_1 , який належав йому на підставі договору дарування від 19.10.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Апреленко Р.І. Спадщину за законом, яка відкрилася після його смерті, позивачка прийняла, що вбачається з листа нотаріуса від 23.03.2024 року. Для оформлення спадщини позивачка звернулася до Ізмаїльської державної нотаріальної контори, де заведені спадкові справи № 140/2010 після смерті матері та № 97/2017 та після смерті брата. Проте, листом від 23.02.2024 року нотаріус повідомила про неможливість вчинення нотаріальної дії у зв'язку з втратою державного акта, не оформленням ОСОБА_4 земельної ділянки після смерті матері та розбіжностями у номері його будинку (у договорі дарування номер будинку АДРЕСА_2 , проте, фактично будинок має поштову адресу 14-А).
Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П. від 18.07.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку загального позовного провадження (а.с.24).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивача надав суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі та без участі позивачки, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій вказав, що просить суд розглянути справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,8172 гектарів (кадастровий номер 5122083200:01:001:0245), на підставі державного акту від 07.02.2003 року серії Р1 №492107, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.9-10).
Як вбачається з витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 30.05.2023 року після реєстрації шлюбу 11.08.1981 року ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу 03.01.1988 року ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с.58, 59).
Відповідно до свідоцтва про смерть (повторного) серії НОМЕР_1 , виданого 04.12.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:
-земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,8172 гектарів (кадастровий номер 5122083200:01:001:0245), належна на підставі державного акту від 07.02.2003 року серії Р1 №492107, виданого 07.12.2003 року Ларжанською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (а.с.16).
Відповідно до заповіту, посвідченого 24.06.2008 року секретарем Ларжанської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 248, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона по закону матиме право заповіла ОСОБА_3 (а.с.10 спадкової справи).
Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 78865832 від 24.10.2024 року заповіт ОСОБА_2 чинний.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №146/2010, 02.03.2010 року ОСОБА_3 звернувся до Ізмаїльського державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.79).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 13.06.1966 року ОСОБА_3 - син ОСОБА_9 (а.с.8 зворот).
Таким чином, спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 став її син ОСОБА_3 , що підтверджується листом державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Горючкіної О.М. від 23.03.2024 року №379/02-14, відповідно до якого спадщину після ОСОБА_2 , до якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,8172 гектарів (кадастровий номер 5122083200:01:001:0245), прийняв ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав (а.с.19-20).
ОСОБА_3 зареєстрований власником житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування №3000 від 19.10.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Апреленко Р.І., що підтверджується довідкою КП «Ізмаїльське МБТІ» від 08.11.2023 року (а.с.11, 12).
Відповідно до вказаної довідки №1587 від 08.11.2023 року на підставі довідки №696 від 22.07.2005 року Ларжанської сільської ради житловий будинок літ. «А» з надвірними будівлями та спорудами має самостійний адресний номер: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 24.01.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:
-земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,8172 гектарів (кадастровий номер 5122083200:01:001:0245), належна ОСОБА_2 на підставі державного акту від 07.02.2003 року серії Р1 №492107, виданого 07.12.2003 року Ларжанською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області (а.с.16);
-житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_3 на підставі договору дарування №3000 від 19.10.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Апреленко Р.І. (а.с.11).
Після смерті брата ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_1 у встановлений строк 31.05.2017 року звернулася до державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Горючкіної О.М. із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після його смерті, що підтверджується матеріалами спадкової справи №97/2017.
Як вбачається з листа державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Горючкіної О.М. від 23.03.2024 року №379/02-14 31.05.2017 року на підставі заяви №205 ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом, Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області заведена спадкова справа №97/2017 рік щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с.19-20).
Позивачка ОСОБА_10 є сестрою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_11 серії НОМЕР_4 , виданим 15.09.1970 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданим 13.06.1966 року, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 23.02.2017 року №00017702585 (а.с.5, 7 зворот).
Таким чином, спадкоємцем за законом другої черги відповідно до ст. 1262 ЦК України померлого ОСОБА_3 є його сестра ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину згідно ст.ст. 1261-1265 ЦК України.
ОСОБА_3 за життя заповіту не залишив, що підтверджується матеріалами спадкової справи №97/2017, зокрема, Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 24.10.2024 року.
Інших спадкоємців, крім ОСОБА_1 , які б заявили свої права на спадкове майно, немає.
Згідно письмової відповіді державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Горючкіної О.М. від 23.03.2024 року №379/02-14 щодо неможливості оформлення спадщини на заяву ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,8172 га, розташовану на території Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну спадкодавцю ОСОБА_2 , спадщину після якої прийняв ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав, на підставі Державного акту про право приватної власності на землю, серія Р1 №492107, виданого 07.12.2003 року Ларжанською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області на підставі рішення 21 сесії ХХІІІ скликання Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, на житловий будинок під номером АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_3 , пояснено наступне: 02.03.2010 року на підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 24.06.2008 року Просенюк К.С., секретарем Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за №248, дублікат якого видано 07.02.2024 року ОСОБА_12 , старостою Ларжанського старостинського округу аф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за №7-09, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , Ізмаїльською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №140/2010. 31.05.2017 року на підставі заяви №205 ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом, Ізмаїльською державною нотаріальною контрою Одеської області заведена спадкова справа №97/2017 рік щодо майна померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Заявницею не надано документи в оригіналах, які підтверджують право власності, а саме, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку. Документи надані в копіях, оригінал втрачений. Стосовно видачі свідоцтва на спадщину на житловий будинок під номером АДРЕСА_1 , належний померлому ОСОБА_3 на підставі Договору дарування будинку під номером АДРЕСА_1 , посвідченого 19.10.2004 року Апреленко Р.І., приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за №3000, право власності зареєстровано в Ізмаїльському міжміському МБІ 28.10.2004 року за ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 . Рішення сільською ради про заміну юридичної адреси житлового будинку не надано. Немає підстав вважати, що це один і той же об'єкт нерухомого майна (а.с.19-20).
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачки неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачкою вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачки на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 13, 78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 315 ЦПК України, ст.ст. 316, 328, 1216, 1217, 1220, 1222, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , до Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, адреса місцезнаходження юридичної особи: реєстрації: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф'яни, вул. Грушевського, буд.85, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - « НОМЕР_5 », в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , та брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на:
-земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,8172 гектарів (кадастровий номер 5122083200:01:001:0245), що належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі державного акту від 07 лютого 2003 року серії Р1 №492107, виданого 07 грудня 2003 року Ларжанською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області;
-житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі договору дарування від 19 жовтня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Апреленко Р.І.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Т.П.Пащенко