Справа № 496/3405/21
Провадження № 1-кс/496/83/25
(повний)
04 лютого 2025 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання власника майна - ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021162250000619 від 28.07.2021 року, за ч. 1 ст. 286 КК України,-
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування майна, яке було накладено ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 30.07.2021 року на автомобіль марки «SKODA SUPERB» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 та перебуває в користуванні заявника.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим СВ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021162250000619 від 28.07.2021 року за фактом ДТП, яке мало місце 28.07.2021 р. близько 07:00 год. в Одеській області Одеському районі а/д «Одеса-Кучургани» 0 км +400 м., водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «MAZDA CX-7» р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по зустрічному узбіччі в бік м. Одеса, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «SKODA SUPERB» р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 , який в подальшому зіткнувся з автомобілем марки «MITSUBISHI SPACE WAGON 1.8» р.н. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_8 , що стояв на зустрічній смузі руху. Крім того, після зіткнення, з автомобілем марки «MAZDA CX-7» здійснив зіткнення автомобіль марки «OPEL VIVARO» р.н НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_9 , який рухався по зустрічному узбіччю в бік м. Одеса. В результаті ДТП отримали тілесні ушкодження пасажир автомобіля марки «SKODA SUPERB» - ОСОБА_10 у вигляді перелому лівої руки зі зміщенням.
Беручи до уваги те, що на теперішній час органами досудового розслідування по вищевказаному автомобілю було проведено всі необхідні експертизи а саме: авто - технічну експертизу технічного стану транспортного засобу, та транспортно-трасологічну експертизу та на теперішній час не має необхідності утримувати автомобіль на майданчику затримання транспортних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 29-А, тому ОСОБА_4 просить скасувати арешт.
ОСОБА_4 в судове засідання не прибув.
Слідчий надав слідчому судді на огляд матеріали кримінального провадження та заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, оскільки, після огляду експертами транспортного засобу та надання експертних висновків, було встановлено необхідність в проведенні ще експертиз, тому з метою необхідності додаткового огляду транспортного засобу, необхідно залишити автомобіль під арештом.
Ознайомившись із матеріалами клопотання про скасування арешту майна та матеріалами кримінального провадження, вислухавши заперечення слідчого, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ознайомившись із матеріалами кримінального провадження № 12021162250000619 від 28.07.2021 року, за ч. 1 ст. 286 КК України, що були наданні слідчим для огляду в залі суду, було встановлено, що ухвалою слідчого судді Біляїського районного суду Одеської області ОСОБА_11 від 07.02.20222 року було задоволено клопотання адвоката ОСОБА_12 який діяв в інтересах ОСОБА_4 про скасування заборони користування та розпорядження автомобілем марки SKODA моделі SUPERB р.н. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 . В іншій частині ухвалу від 30.07.2021 року залишено без змін.
Таким чином, наразі скасована заборона розпорядження та користування автомобілем, арешт полягає лише в заборонні розпорядження авто, що позбавляє власника та користувача майном розпорядитись автомобілем шляхом продажу. Оскільки вилучене майно повинно бути дослідженим експертом, заборона розпорядження має існувати до закінчення кримінального провадження, або існування інших обставин, які зумовлюють арешт.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, до реалізації мети та підстав такого арешту, а саме проведення експертного дослідження з метою встановлення складу кримінального правопорушення, за ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162250000619 від 28.07.2021 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Наразі слідчий зазначив, що є необхідним проводити додаткові експертні дослідження.
Тобто, враховуючи вищевказане, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що ухвалою суду від 30.07.2021 року арешт було накладено обґрунтовано, та на даний час не спростовано необхідності подальшого застосування арешту майна у вигляді заборони розпорядження і потреба в ньому не відпала, оскільки експертне дослідження може бути продовжено, будуть виконанні експертні дослідження.
Залишаючи арештованим майно, слідчий суддя також виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
На підставі викладеного, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість існування такого обмеження, на цьому етапі кримінального провадження. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси користувача майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази, які наявні в матеріалах кримінального провадження, з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна, та впевнитись, що подальше існування такого заходу наразі є обґрунтованим.
Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що накладений арешт на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник або користувач обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання власника майна - ОСОБА_4 про скасування арешту з автомобіля марки SKODA моделі SUPERB р.н. НОМЕР_1 , який перебуває у його користуванні, у кримінальному провадженні № 12021162250000619 від 28.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 10 лютого 2025 року о 10:10 годинні в приміщенні Біляїського районного суду Одеської області кабінет 13.
Слідчий суддя ОСОБА_1