Справа № 947/5506/25
Провадження № 2-н/947/1054/25
25.02.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Любов Василівна, розглянувши заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , заборгованості за надані послуги з теплової енергії станом на 01.01.2025 року у розмірі 23328 гривень 05 копійок та витрат на правничу допомогу в сумі 1000,00 гривень,
07.02.2025 року КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , заборгованості за надані послуги з теплової енергії станом на 01.01.2025 року у розмірі 23328 гривень 05 копійок та витрат на правничу допомогу в сумі 1000,00 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями була розподілена судді Калініченко Л.В.
Ознайомившись із заявою про видачу судового наказу в частині стягнення витрат на правничу допомогу, суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні цих вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо зокрема заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Статтею 164 ЦПК України передбачено, що за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 168 ЦПК України, у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
З аналізу вказаного законодавства вбачається, що в рамках наказаного провадження законодавством не передбачено вирішення судом питання з компенсації заявникові витрат понесених на професійну правничу допомогу, а лише судових витрат, що складаються зі сплаченого заявником судового збору.
Крім того, відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких також належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Зі змісту ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір судових витрат може бути зменшений за клопотанням іншої сторони, якщо така особа доведе неспівмірність таких витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 167 ЦПК України розгляд справи в порядку наказного провадження проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Отже, зі змісту норм ЦПК України вбачається, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються, оскільки такі вимоги не входить до переліку вимог, визначених ч. 1 ст. 161 ЦПК України, за якими видається судовий наказ і вказані витрати входять до предмету доказування по справі, що унеможливлює стягнення їх за правилами наказного провадження, оскільки така справа розглядається без повідомлення та виклику сторін, а отже боржник по справі буде позбавлений права довести неспівмірність заявлених заявником вимог про стягнення витрат на правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.
При розгляді вказаної заяви суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, яка полягає в тому, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження.
Відповідно ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Приймаючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу за заявою КП «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 167, 260, 353 ЦПК України, суддя,
Відмовити Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбачених пунктом 3 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л. В. Калініченко