Справа № 947/41453/24
Провадження № 1-кс/947/2618/25
17.02.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12024160000001489 від 21.12.2024 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Одеса, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, який не працює і не навчається, раніше не судимий, зареєстрований і проживає: АДРЕСА_1 ,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 286 КК України, -
В провадження слідчого судді Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12024160000001489 від 21.12.2024 року відносно ОСОБА_4 .
Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені прокурором письмово в клопотанні.
Прокурор звертається з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту у зв'язку з тим, що на даний час не сплили ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав у повному обсязі.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання письмово заперечували проти задоволення клопотання вказавши, що підозра є не обґрунтованою, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є значно суворіший за необхідний оскільки останній не має бажання ухилятися та перешкоджати досудовому розслідуванню. Також звертали увагу, що процесуальні ризики є несуттєвими, підозрюваний є неповнолітнім, а його мати згодна на передачу сина під нагляд. Підозрюваний потребує медичної допомоги лікарі психологів та психіатрів, йому рекомендовано щоденні прогулки та плавання. Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки нагороди за відмінні успіхи, має бездоганну репутацію та відсутність судимостей.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими клопотання обґрунтовується, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст.199 КПК України,у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
21.12.2024 року ОСОБА_7 письмово повідомлено про підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України складено.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 20 лютого 2025 року, з покладанням на підозрюваного наступних обов'язків:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Одеси буз дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, поза межами проведення досудового розслідування, або не під час судового засідання, тобто за відсутності слідчого, прокурора, слідчого судді.
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було продовжено ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси до чотирьох місяців, тобто до 24.04.2025 року.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом огляду місця ДТП від 21.12.2024, схемою до нього;
- протоколом огляду місця пригоди від 21.12.2024;
- показаннями потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 03.01.2025 під час якого з КНП «ООДКЛ» ООР вилучені зразки крові і сечі ОСОБА_4 ;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 03.01.2025 під час якого з КНП «ООДКЛ» ООР вилучена медична карта стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_4 ;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 03.01.2025 під час якого з КУ «ООБСМЕ» вилучений одяг ОСОБА_14 ;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.01.2025 під час якого у представників АЗС вилучений компакт-диск з відеозаписами з камер зовнішнього відеоспостереження;
- протоколом обшуку від 10.01.2025 під час якого був оглянутий салон автомобіля «CITROEN С3», р/н НОМЕР_1 ;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.02.2025 під час якого у представників АЗС вилучений компакт-диск з відеозаписами з камер зовнішнього відеоспостереження;
- протоколом огляду, отримання та виготовлення копії інформації від 27.01.2025 під час якого у представників КУ «Центр-077» вилучений компакт-диск з фотознімками з камер відеоспостереження м. Одеси;
- висновком експерта № 4453 від 31.01.2025 зі встановлення причини смерті ОСОБА_14
- залученими до провадження речовими доказами (транспортним засобом-учасником ДТП, одягом ОСОБА_4 , одягом ОСОБА_14 , компакт-дисками з відеозаписами);
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у його вчиненні у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.
На наявність зазначених ризиків вказує те, що ОСОБА_4 із врахуванням презумції невинуватості обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, яке призвело до невідворотніх наслідків у вигляді загибелі людини. За вказане кримінальне правопорушення передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі. Усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаним про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, підозрюваній з метою уникнення кримінальної відповідальності може вжити заходів до переховування від органів досудового розслідування, суду, для уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
Крім того, як вбачається з правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
В свою чергу вказана міра запобіжного заходу в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині.
Щодо доводів захисту про наявність міцних соціальних зв'язків, позитивні характеристики підозрюваного, то вони предметом судового контролю під час розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу. Крім того, вони також враховані прокурором, який звертається із клопотанням щодо продовження застосування запобіжного заходу, що є більш м'яким ніж тримання під вартою.
Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, вважаю, що запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 зможе продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків визначених в ухвалі Одеського апеляційного суду від 23.01.2025 року.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12024160000001489 від 21.12.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заборонивши підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 за виключенням часу необхідного для здійснення стаціонарного лікування, а також відвідування медичних закладів та залишати житло під час оголошення повітряної тривоги строком до 14 квітня 2025 року включно.
Продовжити строк дії обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладених в ухвалі Одеського апеляційного суду від 23.01.2025 року до 14 квітня 2025 року включно.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею (судом) може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1