Справа №127/5293/25
Провадження №1-кс/127/2398/25
18 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020020000185 від 16.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020020000185 від 16.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , у порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), маючи незняту та непогашену судимість, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10.01.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України, попередньо вчинивши кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, вчинив новий умисний злочин у сфері незаконного обігу психотропних речовин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, діючи умисно, за невстановлених обставин в невстановлені дату і час (але не пізніше 16.02.2025), незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, обіг якої заборонено, з метою подальшого її збуту іншим особам шляхом залишення кожного разу у новому таємному місці різних частин міста Вінниці однієї, попередньо розфасованої і упакованої у полімерний пакет, обмотаний клейкою стрічкою, певної кількості психотропної речовини (тобто шляхом розкладання так званих «закладок»), тобто підготовлені згортки для подальшого їх збуту, які з цією метою зберігав при собі.
В подальшому, 16.02.2025, приблизно о 16 год. 40 хв., ОСОБА_7 , продовжуючи свою протиправну діяльність у сфері незаконного обігу психотропних речовин, перебуваючи поблизу будинку № 22 по вулиці Левка Лук'яненка у м. Вінниці, був зупинений працівниками поліції та на запитання яких про наявність у нього заборонених речовин, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропних речовин будуть викриті, повідомив, що у нього при собі наявна психотропна речовина, обіг якої заборонено - амфетамін, яку він зберігав з метою подальшого збуту.
Надалі, 16.02.2025 о 18 год. 57 хв. слідчим слідчого відділення відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області поблизу будинку № 22 по вулиці Левка Лук'яненка у м. Вінниці, під час затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України, останній в присутності понятих добровільно видав з лівої кишені куртки, у яку він був одягнений, один згорток, склеєний клейкою стрічкою синього кольору, в середині якого знаходився поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною та з правого рукава куртки, в яку ОСОБА_7 був одягнений, добровільно видав 4 згортки, кожен з яких склеєний клейкою стрічкою синього кольору, в середині яких знаходились поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною, які він зберігав при собі з метою подальшого збуту та які було вилучено й направлено для проведення експертного дослідження.
Відповідно до висновку експерта від 17.02.2025 в наданій на експертизу речовині масою 1,7153 г., міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено, - амфетамін.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, вчинене повторно.
16.02.2025 о 16 годин 45 хвилин ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, складено 17.02.2025 та цього ж дня вручено:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Вінниця, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимому:
?19.09.2022 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн (штраф сплатив),
?10.01.2024 вироком Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 3 ст. 15- ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном строком на 3 роки (судимість не погашена),
Відносно якого на розгляді Вінницького міського суду перебувають обвинувальні акти за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 296 та ч. 2 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
?рапортом оперуповноваженого СКП відділу поліції №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 ;
?протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України від 16.02.2025;
?показами свідків гр. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
?висновком експерта за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 17.02.2025;
?іншими матеріалами, отриманими у встановленому порядку під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Разом із цим, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 , усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на тривалий строк, та розуміє, що відносно останнього на розгляді Вінницького міського суду перебувають кримінальні провадження та те, що останній знаходиться на іспитовому терміні, а тому може ухилитися від органу досудового розслідування та суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 , офіційно не працює, не одружений, в нього відсутнє постійне джерело доходу, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, що дає підстави слідству вважати, що при обранні більш м'якого запобіжного заходу, останній продовжить вчиняти нові кримінальні правопорушення з метою отримання грошових коштів. Відносно ОСОБА_6 на розгляді Вінницького міського суду перебувають обвинувальні акти за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 296 та ч. 2 ст. 185 КК України, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень;
- незаконно впливати на свідків, так як на даний час є необхідність у встановленні осіб, які здійснили збут підозрюваному психотропних речовин, наркотичних засобів та допитати їх у якості свідків з метою встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 забіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому вважали за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просила обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Слідчим відділенням відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020020000185 від 16.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В рамках вказаного провадження 17.02.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, вчинене повторно.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, на час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором та слідчим при розгляді даного клопотання.
Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того з матеріалів клопотання встановлено, що відносно ОСОБА_6 на розгляді Вінницького міського суду перебувають обвинувальні акти за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 296 та ч. 2 ст. 185 КК України, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Враховуючи вказане, а також, що ОСОБА_6 не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та в період іспитового строку вчинив нове тяжке кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може вчинити інше правопорушення.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , вагомість наявних доказів вчинення інкримінованого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, стан його здоров'я, який не виключає можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Своїми діями ОСОБА_6 показав зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення, пов'язане з порушенням Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», розуміючи суспільну небезпеку злочину, пов'язаного з метою придбання та збутом наркотичних засобів, проявив самовпевненість у безкарності за свій вчинок, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку.
За змістом ст. 131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, характеризуючі дані підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, з альтернативою внесення застави в сумі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання особи, тобто з 16.02.2025 по 16.04.2025 включно.
Одночасно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
?не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;
?здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя