іменем України
Єдиний унікальний номер 142/749/24
Номер провадження 1-кп/142/38/25
25 лютого 2025 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Крижопільського відідлу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4
у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020190000060 від 02 березня 2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яворівка Піщанського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
09 вересня 2024 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020190000060 від 02 березня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2024 року вказане кримінальне провадження було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року в даному кримінальному провадження було призначено підготовче судове засідання, яке відбулось 08 листопада 2024 року.
Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Яворівка Піщанського району Вінницької області, громадянину України, проживаючому в АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів до 08 листопада 2024 року включно.
Ухвалою суду від 08 листопада 2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів до 06 січня 2024 року включно.
Ухвалою суду від 11 грудня 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну умов відбування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 , - задоволено, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на заставу - відмовлено, продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 27 лютого 2025 року включно, покладено на обвинуваченого наступні обов'язки: заборонено ОСОБА_4 , залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово; прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 142/749/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за першою вимогою.
В судовому засіданні 25 лютого 2025 року від прокурора надійшло клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому прокурор просить суд продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, терміном на 60 днів, із забороною цілодобово залишати житло, що за адресою АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року, у невстановленому в ході розслідування місці незаконно придбавав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку надалі зберігав з метою її подальшого збуту. Збут психотропної речовини здійснював із використанням банківських послуг та послуг операторів мобільного стільникового зв'язку, передаючи психотропні речовини особам, що проживають на території Тульчинського району Вінницької області, які попередньо у нього замовляли психотропну речовину та переказували кошти на його банківську картку. У подальшому, в домовленому місці передавав дану речовину покупцям, чим фактично здійснював збут психотропних речовин. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року, у невстановленому в ході розслідування місці незаконно придбавав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку надалі зберігав з метою її подальшого збуту. Збут психотропної речовини здійснював із використанням банківських послуг та послуг операторів мобільного стільникового зв'язку, передаючи психотропні речовини особам, що проживають на території Тульчинського району Вінницької області, які попередньо у нього замовляли психотропну речовину та переказували кошти на його банківську картку. У подальшому, в домовленому місці передавав дану речовину покупцям, чим фактично здійснював збут психотропних речовин. Так, 10.04.2024 року ОСОБА_4 із свого мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував до ОСОБА_7 , жителя смт Піщанка Тульчинського району Вінницької області, який, як йому було відомо, зловживає наркотичними засобами і психотропними речовинами та запропонував придбати у нього психотропну речовину «солі» за 1700 грн. На дану пропозицію ОСОБА_7 , що проводив оперативну закупку психотропних речовин, погодився та після цього ОСОБА_4 надав йому номер свого карткового рахунку АТ «А-Банк» НОМЕР_2 . У подальшому, 10.04.2024 року, об 11 годині 16 хвилин ОСОБА_7 через термінал, розташований за адресою: вул. Центральна, 117, смт Піщанка Тульчинського району Вінницької області перерахував на картковий рахунок ОСОБА_4 кошти в сумі 1700 грн. Отримавши кошти, ОСОБА_4 , у невстановленому в ході досудового розслідування місці та у невідомої особи придбав психотропну порошкоподібну кристалічну речовину. Придбавши психотропну речовину, ОСОБА_4 , зателефонував до ОСОБА_7 та запропонував останньому прибути до селища Крижопіль Тульчинського району Вінницької області для отримання придбаної речовини. Далі, 10.04.2024 року, близько 18 години, ОСОБА_7 , направився до селища Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, для зустрічі із ОСОБА_4 . Під час руху, ОСОБА_7 , зателефонував до ОСОБА_4 та вони домовились про місце зустрічі, а саме на території автостоянки залізничного вокзалу станції Крижопіль, розташованої по вул. Чабанюка, селища Крижопіль Тульчинського району Вінницької області. При цьому, ОСОБА_4 , повідомив, що особисто прийти не зможе та пришле свого знайомого. Прибувши до автостоянки залізничного вокзалу станції Крижопіль до ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_8 , якому не було відомо про вміст пакунку, та який передав ОСОБА_7 полімерний пакет із вмістом порошкоподібної кристалічної речовини білого кольору, що був загорнутий у фольгу та поміщений у порожню пачку від сигарет. Придбану ОСОБА_7 особливо небезпечну психотропну речовину вилучено працівниками поліції. Згідно висновку судової експертизи матеріалів речовин та виробів, надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору, масою 1,6512 г, яку видав ОСОБА_7 , містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, масою 1,1758 г. Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, а також їх збут, за аналогічних обставин та дій, які заздалегідь були обдумані та заплановані, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», 08.06.2024 ОСОБА_4 неподалік від місця свого проживання по АДРЕСА_1 , отримав грошові кошти в сумі 1700 гривень від ОСОБА_7 , який проводив оперативну закупку психотропних речовин. Отримавши кошти, ОСОБА_4 , у невстановленому в ході досудового розслідування місці та у невідомої особи придбав психотропну порошкоподібну кристалічну речовину. Придбавши дану речовину, ОСОБА_4 , зателефонував до ОСОБА_7 та запропонував останньому прибути до його місця проживання, для отримання придбаної речовини. Далі, 10.06.2024 року, о 15 годині 40 хвилин, ОСОБА_7 , направився автомобілем ВАЗ 2101 зеленого кольору до місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , для зустрічі із ним. Прибувши, неподалік місця проживання ОСОБА_4 , останній сів до автомобіля ОСОБА_7 та повторно незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину, а саме передав йому прозорий полімерний пакет із вмістом порошкоподібної кристалічної речовини білого кольору. Придбану ОСОБА_7 особливо небезпечну психотропну речовину вилучено працівниками поліції. Згідно висновку судової експертизи матеріалів речовин та виробів, надана на дослідження речовина, яку видав ОСОБА_7 , містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP. В досліджуваній кристалічній речовині, масою 1,5755 г, маса PVP становить 1,3007 г.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.1,4,5ч.1 ст.177 КПК України, ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду від 07.08.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 продовженою дію застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання, та в подальшому ухвалою Піщанського районного суду від 30 грудня 2024 року строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжено на 60 днів до 27 лютого 2025 року включно.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 прокурор просить врахувати: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчинені кримінальних правопорушеннях, щодо яких він обвинувачується, так як санкцією інкримінованої статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Прокурор зазначає, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від суду, оскільки являється особою молодого віку, на час вичнення злочинів, у вчиненні яких звинувачується на роботу не влаштувався для отримання законного доходу, стримуючі фактри щодо переїзду в іншу місцевість для уникнення покарання відсутні. Також прокурор вказує, що без застування запобіжного заходу до ОСОБА_4 , останній впливатиме на свідків, з метою уникнення покарання. Також, незаконно розшукати та впливати на особу, яка здійснювала закупівлю психотропної речовини з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки останній протягом тривалого часу був із вказаною особою добре знайомий. Крім того, обвинувачений може вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки іншого доходу окрім як пов'язаного із незаконним обігом психотропних речовин у ОСОБА_4 не має. За таких обставин ОСОБА_4 , може вчиняти нові кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, може уникати покарання у виді позбавлення волі від 6 до 10 років, незаконно впливати та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у ч. 1 ст. 177 КПК України та свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. На даний час кримінальне провадження №1202402019000060 від 02.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України, перебуває на розгляді у Піщанському районному судді та судовий розгляд не завершено. З огляду на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, на даний час продовжують існувати, прокурор ввжає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 днів. Більш м'які запобіжні заходи на думку прокурора не будуть дієвими та не можуть бути застосовані, оскільки особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання; особиста порука не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_4 на даний час відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні прросив змінити обвинуваченому запробіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, мотивуючи таке клопотання бажанням обвинуваченого ОСОБА_9 працевлаштуватися.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Суд, вивчиши зміст клопотання прокурора, заслухавши думки обвинуваченого та його захисника про можливість продовження запобіжного заходу, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім іншого, також запобіжні заходи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України, домашній арешт є одним з видів запобіжних заходів.
Статею 186 КПК України, передбачено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Чинним КПК України передбачено, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Згідно положень ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду від 07.08.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 продовженою дію застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання, та в подальшому ухвалою Піщанського районного суду від 30 грудня 2024 року строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжено на 60 днів до 27 лютого 2025 року включно.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, строк покарання за санкцією якого передбачає позбавлення волі строком від шести до десяти років.
При вирішенні клопотання прокурора суд враховує існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, та з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до таких дій.
Суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути.
Крім того, продовжує існувати ризик того, що обвинувачений зможе незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, оскільки наразі ще не розпочався судовий розгляд, свідки обвинувачення ще не допитані, що не виключає можливості обвинуваченого їх схилити до зміни раніше наданих показів, а також може вживати заходів щодо впливу на особу, яка здійснювала закупівлю психотропної речовини.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, а також міцних соціальних зв'язків, оскільки зворотнього суду не доведено, суд вважає, що в разі незастосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту продовжує існувати ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.
Окрім того, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України надійшло на розгляд до Піщанського районного суду Вінницької області 09 вересня 2024 року, в зв'язку з чим в межах строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_4 судовий розгляд з об'єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу.
Відтак, з урахуванням особи обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який є тяжким злочином, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, відповідно не має постійного джерела доходів, відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, беручи до уваги, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, як то ризик переховування від суду, вчинення незаконного впливу на свідків в кримінальному провадженні, ймовірність вчинення інших кримінальних правопорушень, продовжують існувати на даний час, та будь-які дані про їх зменшення чи відсутність відсутні, враховуючи, що прокурором обґрунтовано недостатність застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, та вважає, що запобіжний захід домашній арешт, забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
А тому, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у виді цілободового домашнього арешту строком на 60 днів, з покладенням на нього обов'язків, визначених в ч. 5 ст. 194 КПК України, який на даний час вважає найбільш ефективним засобом для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, ст. 181, ч. 3 ст. 315, ч. 2 ст. 369, 370 - 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Крижопільського відідлу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Яворівка Піщанського району Вінницької області, громадянину України, проживаючому в АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 25 квітня 2025 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 142/749/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 невідкладно прибути до місця його проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, де він відбуває домашній арешт, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого, тобто до відділення поліції № 1 Тульчинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області за адресою: вулиця Полковника Зеленського, 3, смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, 24600.
Копію ухвали суду вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Суддя: