1-кп/130/118/2025
130/3586/24
24.02.2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 2 Жмеринського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024020130000479 від 21 листопада 2024 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підлісне Попаснянського району Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, військовозобов'язаного, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого : вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 13 липня 2010 року за частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі; вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 30 вересня 2016 року за частиною другою статті 289 Кримінального кодексу України до 5 років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на три роки; вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 30 вересня 2016 року за частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі частини першої статті 71 Кримінального кодексу України приєднано частину невідбутого покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 30 вересня 2016 року та остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі, в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 16 по 20 червня 2017 року із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку 1день попереднього ув'язнення за 1день позбавлення вол, звільненого 1 квітня 2022 року по відбуттю строку, - по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Формулювання обвинувачення та кваліфікація кримінального правопорушення, визнані судом доведеними
Обвинувачений ОСОБА_3 , маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, повторно вчини тотожні злочини.
Так, 12 жовтня 2024 року, близько 22 год, обвинувачений ОСОБА_3 в період дії у країні воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, повторно з метою таємного викрадення чужого майна через незамкнену хвіртку проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки шляхом вільного доступу здійснив крадіжку велосипеда "Corso 26 Phantom 26" сірого кольору, який належав ОСОБА_7 , вартістю 5130 грн, який продав невстановленим досудовим слідством особам.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Крім цього, 14 жовтня 2024 року, близько 22 год, обвинувачений ОСОБА_3 , в період дії у країні воєнного стану, який введений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, повторно з метою таємного викрадення чужого майна через незамкнені двері проник до підсобного приміщення між першим та другим поверхом під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_3 , звідки шляхом вільного доступу здійснив крадіжку зварювального інвертора "AC WELDER BXI - 200C" червоного кольору вартістю 920 грн, а також велосипед "CrossBike Shark29" вартістю 4986 грн, які продав невстановленим досудовим слідством особам.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Досліджені судом докази
У вчинених злочинах обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнає повністю і беззастережно, погоджується надати показання.
Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явились, подали суду заяви з проханням проводити судовий розгляд без них (а.с.50, 65).
Прокурор просить розглянути кримінальне провадження відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, з чим погодились обвинувачений та захисник.
Оскільки обвинувачений повністю визнає свою вину, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, з чим погодились прокурор, обвинувачений та захисник, суд у відповідності із частиною третьою статті 349 Кримінального процесуального кодексу України визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні. При цьому суд з'ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, переконався у добровільності їх позиції та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, суд визначає такий обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та встановлює такий порядок їх дослідження : допит обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів та процесуальних витрат, а також характеризуючих особу обвинуваченого.
З матеріалів кримінального провадження видно, що
- обвинувачений ОСОБА_3 затриманий в порядку виконання ухвали слідчого судді від 27 листопада 2024 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 27 листопада 2024 року (а.с.33-36);
- постановою слідчого від 4 листопада 2024 року визнано речовим доказом відеодиск DVD-R (а.с.34);
- ухвалою слідчого судді від 6 листопада 2024 року накладений арешт на вказаний відеодиск (а.с.38-39);
- згідно з актами здачі-приймання висновків експертизи, вартістю проведених експертиз загалом 2271,84 грн (а.с.40, 111).
Відомості щодо особи обвинуваченого
Особа обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується фотокопіями його паспорта та інформацією про особу з ДМС України (а.с.51, 53).
Згідно з довідкою про судимість від 2 листопада 2024 року, обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий (а.с.54-56).
Згідно з довідкою-характеристикою від 1 листопада 2021 року Сутисківської селищної ради ОСОБА_3 проживає у АДРЕСА_1 без реєстрації, скарг на нього не надходило (а.с.58).
Згідно з довідкою Тиврівської селищної лікарні від 29 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с.59).
Згідно з довідкою про склад сім'ї від 1 листопада 2024 року Сутисківської селищної ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 проживають по АДРЕСА_1 без реєстрації (а.с.61).
Згідно з досудовою доповіддю від 19 лютого 2025 року, ризик вчинення повторно кримінального правопорушення високий, ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства високий (а.с.80-81).
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання
Обставинами, що у відповідності із статтею 66 Кримінального кодексу України пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставиною, яка у відповідності із статтею 67 цього Кодексу, обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та особу винного, який характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, і яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого; виходячи з принципів індивідуалізації, розумності покарання з метою попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Отже, виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Водночас суд враховує, що санкцією частини четвертої статті 185 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Суд вважає, що виходячи з принципу справедливості покарання, суд має застосувати більш суворий вид покарання за скоєний злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження скоєння нею нових злочинів.
Приймаючи до уваги вказані вище обставини, що враховані судом при розгляді судового провадження, суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі, як про це просить прокурор, є пропорційним та адекватним, тобто справедливим і спрямованим на досягнення легітимної мети та співмірними з нею.
Тому суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - у виді позбавлення волі на мінімальний срок, передбачений санкцією частини четвертої статті 185 Кримінального кодексу України.
Суд упевнений, що саме таке покарання буде відповідати принципу індивідуалізації покарання, відповідно до якого суд, на основі оцінки ряду вказаних вище загальних і спеціальних критеріїв, зазначених у законі, визначає особі, яка вчинила злочин, справедливу міру покарання, спрямовану на досягнення цілей виправлення засудженого і приватної превенції.
При цьому суд також бере до уваги висновок органу пробації про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Мотиви ухвалення інших процесуальних рішень
Суд вважає, що з обвинуваченого у відповідності з вимогами статті 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути судові витрати за проведення судових експертиз, з речового доказу слід зняти арешт та залишити при судовому провадженні.
Запобіжний захід - тримання під вартою - до набрання вироком законної сили слід продовжити на 60 днів з метою забезпечення можливості оскарження вироку, апеляційного розгляду кримінального провадження та виконання вироку.
Керуючись статтями 370, 371, 374, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України і обрати йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Речовий доказ - відеодиск DVD-R, який зберігається у судовому провадженні, у ньому зберігати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) грн 84 коп.
Ухвалу слідчого судді від 6 листопада 2024 року про накладення арешту на відеодиск DVD-R скасувати.
Запобіжним заходом до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_3 тримання під вартою, продовживши цей термін на 60 днів : з 24 лютого 2025 року по 24 квітня 2025 року включно.
У відповідності з частиною п'ятою статті 72 Кримінального кодексу України в строк відбування покарання зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 термін попереднього ув'язнення з 27 листопада 2024 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнане судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення направити потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1