25 лютого 2025 року
м. Київ
справа №520/566/19
адміністративне провадження № К/990/6084/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року
у справі №520/566/19
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
21 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1, яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01 листопада 2017 року по 18 січня 2019 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01 листопада 2017 року по 18 січня 2019 року, подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання рішення суду законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною1 статті 382 КАС України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1, яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01 листопада 2017 року по 18 січня 2019 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01 листопада 2017 року по 18 січня 2019 року.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26березня 2019 року по справі № 520/566/19.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року набрало законної сили 07 жовтня 2019 року.
25 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року по справі №520/566/19.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду по справі №520/566/19 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви, а саме надати до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.
Представником відповідача подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що 16 липня 2020 року було скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі №820/5473/17, преюдиційність якої було використано при винесенні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року. Зазначено, що про існування постанови КАС ВС від 16 липня 2020 року по справі №820/5473/17 заявнику стало відомо 14 листопада 2024 року - після ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №820/5473/17 у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду. Вказано, що у матеріалах адміністративної справи №820/5473/17 відсутні докази відправки Верховним Судом та, відповідно, отримання Університетом постанови КАС ВС від 16 липня 2020 року засобами поштового зв'язку, що свідчить про те, що вказане судове рішення на адресу відповідача по справі не направлялося та ним не отримувалася, у зв'язку з чим заявнику не було відомо про його існування. Зазначено, що невідкладно після ознайомлення 14 листопада 2024 року із змістом постанови КАС ВС від 16 липня 2020 року по справі №820/5473/17, заявником було подано заяву про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року по справі №520/566/19 за нововиявленими обставинами (з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС України) №176/176/11/950/1643/пс від 23.11.2024. Вказано, що в Електронному кабінеті заявника у підсистемі Електронний суд ЄСІКС відсутній доступ як до процесуальних документів, так і до матеріалів справ №820/5473/17 та №520/566/19, що унеможливило ознайомлення Університету з повним текстом постанови КАС ВС від 16 липня 2020 року по справі №820/5473/17 у спосіб рутинного моніторингу судових рішень. Вказано, що оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов'язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи. Вказано, що заявник зареєстрований у підсистемі "Електронний Суд" ЄСІКС з 10 жовтня 2023 року, та відповідно, за відсутності факту надсилання Верховним Судом примірника постанови КАС ВС від 16 липня 2020 року по справі №820/5473/17 на його поштову адресу, як сторони по справі, не був належним чином ознайомлений з її змістом, і не мав можливості звернутися до суду із заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року по справі №520/566/19 за нововиявленими обставинами в межах строків, встановлених п. 3 ч.1 ст.363 КАС України.
Розглянувши наведену заяву та приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, оскільки заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, а судом не встановлено обґрунтованих підстав, як для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, так і для його поновлення.
Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року, у задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду відмовлено. Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії повернуто заявнику без розгляду.
Не погоджуючись із цими судовими рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
У відповідності до частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з приписами пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Пунктом 3 частини 1 статті 363 КАС України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Як вже зазначалося вище, 25 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року по справі №520/566/19.
Як встановлено судами попередніх інстанції та не заперечується скаржником, у даному випадку, в якості підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами зазначив, що 16 липня 2020 року була скасована постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі №820/5473/17, преюдиційність якої було використано при винесенні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року по справі №520/566/19.
При цьому, за приписами пункту 3 частини 1 статті 363 КАС України відсутня умова відліку строків звернення з заявою від події коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування обставин.
Судами попередніх інстанції з'ясовано, що вказана постанова Верховного Суду від 16 липня 2020 року по справі №820/5473/17, якою скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі №820/5473/17, набрала законної сили 16 липня 2020 року.
Разом з тим, відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 520/566/16 лише 25 листопада 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку, встановленого статтею 363 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги щодо причин пропуску строку на звернення до суду за переглядом судового рішення за нововиявленими обставинами тотожні доводам, викладеним в заяві, поданій до суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги..
Заявник, зокрема, вказує, що про існування вищезазначеної постанови Верховного Суду від 16 липня 2020 року по справі №820/5473/17 університету стало відомо лише 14 листопада 2024 року, а саме після ознайомлення представником з матеріалами адміністративної справи №820/5473/17.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що вказані обставини не впливають на визначений процесуальним законом початок перебігу строку із зверненням до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також не можуть свідчити про наявність перешкод для подання до суду такої заяви.
Щодо відсутності доказів направлення копії постанови Верховного Суду від 16 липня 2020 року по справі №820/5473/17 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, то суд апеляційної інстанції правильно вважав такі доводи необґрунтованими, оскільки, як встановлено апеляційним судом, матеріали справи не містять, а заявником до суду надано не було доказів на підтвердження того, що відповідачем вчинялися необхідні дії, щоб дізнатися про стан наведеного судового провадження задля реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, щодо оскарження судового рішення.
Також, скаржником жодним чином не обґрунтовано наявність обставин, які завадили йому вчинити дії щодо з'ясування стану розгляду справи в суді касаційної інстанції, який до того ж був ініційований саме ним.
В контексті викладеного, колегія суддів зазначає, що в даному випадку скаржник зобов'язаний був користуватись належними йому процесуальними правами упродовж усього періоду розгляду його скарги та мав можливість самостійно цікавитись провадженням у справі. Однак, з доводів касаційної скарги можливо виснувати, що подальшим рухом касаційної скарги він не цікавився, чим проявив недбале ставлення до своїх процесуальних обов'язків.
Частиною четвертою статті 366 КАС України встановлено, що крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Колегія суддів зазначає, що у практиці Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі №0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі №823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі №826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі №487/3042/16-а, висловлена позиція, згідно якої пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Так, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Водночас, як правильно встановлено судами попередніх інстанції, заявником у клопотанні про поновлення строку не наведено належних та достатніх підстав, за наявності яких причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду з даною заявою, можна визнати поважними.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, правильно застосували положення статті 363 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №520/566/19.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк