25 лютого 2025 року
м. Київ
справа №420/35059/23
адміністративне провадження №К/990/4213/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №420/35059/23 за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя від 14 листопада 2023 року № 209к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами поліції, підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях проти життя та нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Автономної Республіки Крим (з місцем дислокації у місті Херсоні) та з органів прокуратури з 16 листопада 2023 року у зв'язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами поліції, підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях проти життя та нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Автономної Республіки Крим (з місцем дислокації у місті Херсон) з 17 листопада 2023 року;
- стягнути з Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2023 року по дату ухвалення рішення у справі відповідно до приписів статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 8-р(II)/2023 від 13 вересня 2023 року;
- стягнути з Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на користь позивача моральну шкоду у сумі 201600,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур "Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв'язку з неявкою для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також ненаданням документального підтвердження інформації про причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту" № 7 від 19 жовтня 2023 року, прийняте щодо ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним та скасовано наказ керівника Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя від 14 листопада 2023 року № 209к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами поліції, підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях проти життя та нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Автономної Республіки Крим (з місцем дислокації у місті Херсон) та з органів прокуратури;
- зобов'язано Прокуратуру Автономної Республіки Крим та міста Севастополя поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами поліції, підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях проти життя та нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури Автономної Республіки Крим (з місцем дислокації у м. Херсоні) з 17 листопада 2023 року;
- стягнуто з Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2023 року по 01 серпня 2024 року у розмірі 408558,81грн;
- допущено до негайно виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення з Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 17 грудня 2024 року, від 09 січня 2025 року, 29 січня 2025 року касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №420/35059/23 повернуто особі, яка їх подала.
03 лютого 2025 року через підсистему "Електронний суд" до Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №420/35059/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду, що її було прийнято у відкритому судовому засіданні 06 листопада 2024 року та її повний текст складено у цей же день.
За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 06 грудня 2024 року.
Касаційну скаргу направлено представником позивача до суду через підсистему "Електронний суд" 03 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку передбаченого статтею 329 КАС України. Проте вказана касаційна скарга та повторно подані були повернуті Верховним Судом скаржнику. З огляду на те, що первинну скаргу було подано у межах встановленого законодавством строку, а наступні касаційні скарги направлялись до суду без зайвих зволікань, скаржник просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.
На підставі даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Судом установлено, що вперше касаційну скаргу направлено через підсистему "Електронний суд" 28 листопада 2024 року, тобто в межах строку визначеного статтею 329 КАС України. Водночас ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року зазначену касаційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Указана ухвала суду була отримана скаржником в особистому кабінеті у підсистемі "Електронний суд" 17 грудня 2024 року о 23:49.
23 грудня 2024 року скаржник повторно звернувся до Суду з касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №420/35059/23.
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2025 року зазначену касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Отримавши ухвалу Суду від 09 січня 2025 року 14 січня 2025 року, скаржник знову направив до Суду касаційну скаргу, яка ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2025 року була йому повернута на тій підставі, що і попередні касаційні скарги.
Зазначена ухвала суду про повернення касаційної скарги була отримана скаржником 30 січня 2025 року о 05:56.
Отже, з огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку касаційного оскарження і скаржник повторно звертався до касаційного суду без зайвих зволікань, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу 1 пункту 11 Розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон, а у провадженні Верховного Суду ніколи не перебували справи, в яких прокурори оскаржували б накази про звільнення з органів прокуратури, які прийняті на підставі рішень кадрових комісій про неуспішне проходження атестації у зв'язку з неявкою, з причини неоформлення роботодавцем відрядного посвідчення працівнику, відсутності грошових коштів, необхідних для прибуття з різних регіонів України до міста Києва (місця здачі тестування).
Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, - відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування абзацу 1 пункту 11 Розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №420/35059/23.
3. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/35059/23.
4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович