25 лютого 2025 року
м. Київ
справа №120/5265/24
адміністративне провадження №Зі/990/37/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Жанни Миколаївни у справі №120/5265/24 за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Установлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви у п'ять днів з моменту отримання ухвали шляхом: уточнення відомостей щодо відповідача; надання належним чином засвідченої копії паспорта громадянина України; уточнення переліку додатків до позовної заяви, надання належним чином завірених додатків до позовної заяви; надання доказів сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн, або клопотання про звільнення від його сплати, за наявності підстав, передбачених положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивачка оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №120/5265/24 залишено без руху. Встановлено скаржниці строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги заяви у п'ять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання умотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, документу про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №120/5265/24.
10 грудня 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №120/5265/24.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Мельник-Томенко Ж.М., суддям Жуку А.В., Мартинюк Н.М.
Ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №120/5265/24 повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
04 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №120/5265/24, яка містить клопотання про відвід судді Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду цієї прави.
Свою заяву про відвід ОСОБА_1 мотивує тим, що суддя Мельник-Томенко Ж.М. перебуває у дружніх стосунках з головою Шостого апеляційного адміністративного суду, з її родичами, а також посилається на те, що голова Шостого апеляційного адміністративного суду та суддя Мельник-Томенко Ж.М. працювали разом в Сьомому апеляційному адміністративному суді.
Верховний Суд ухвалою від 20 лютого 2025 року дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та в порядку частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передав заяву про відвід на автоматизований розподіл для визначення в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, судді, який вирішуватиме питання про відвід за зазначеною заявою.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2025 року заяву про відвід судді Мельник-Томенко Ж.М. у справі №120/5265/24 передано для вирішення судді Радишевській Олесі Ростиславівні.
Вирішуючи заяву про відвід, Суд виходить з такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку, очевидним є те, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів і доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід, Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Мельник-Томенко Ж.М. у цій справі.
Мотиви, якими ОСОБА_1 обґрунтовує підстави для відводу судді-доповідача у цій справі фактично зводяться до наявності у неї сумнів у неупередженості на об'єктивності прийнятих суддею Мельник-Томенко Ж.М. у майбутньому процесуальних рішень за наслідками розгляду цієї касаційної скарги, що є припущенням, яке ґрунтується на суб'єктивній оцінці заявниці та не підтверджується жодним належним доказом.
Обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість судді Мельник-Томенко Ж.М. до учасників справи, заінтересованість в результаті розгляду справи №120/5265/24 чи інші обставини, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, заявник не навів, а Верховний Суд - не установив.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України, Суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мельник-Томенко Жанни Миколаївни у справі №120/5265/24
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та не може бути оскарженою.
Суддя О.Р. Радишевська