Ухвала від 24.02.2025 по справі 140/9087/24

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа №140/9087/24

адміністративне провадження №К/990/6033/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду 14.02.2025 через підсистему "Електронний Суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права.

Скаржник зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області протиправно не виплатило йому заборгованість пенсії у розмірі 100 691,09 грн, у зв'язку з чим він звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із відповідною позовною заявою для захисту своїх прав.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки позов подано щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі № 140/3301/24. Відповідно, ця справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Суд роз'яснив, що позивач може звернутися із заявою в порядку, встановленому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак скаржник вважає, що зазначені висновки є неправомірними та такими, що порушують право позивача на належний судовий захист

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду сума судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, становить 2422,40 грн (3028,00 *0,8).

Скаржником не надано доказу сплати судового збору, у зв'язку із чим вказаний недолік підлягає усуненню.

У касаційній скарзі скаржник заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд має право звільнити позивача від сплати судового збору або зменшити його розмір, якщо предметом позову є захист соціальних прав особи. Скаржник звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з пенсійних виплат, що безпосередньо належить до категорії соціальних прав, а тому вважає підстави для звільнення від сплати судового збору обґрунтованими.

На підтвердження заявленого клопотання скаржник зазначає, що з 11.01.2024 він не працює у зв'язку зі звільненням за угодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки. Єдиним джерелом його існування є пенсійні виплати, які не виплачуються з 25.07.2024, унаслідок чого утворилася заборгованість у значному розмірі. Відсутність будь-якого доходу та накопичена заборгованість із пенсійних виплат об'єктивно унеможливлюють сплату судового збору.

Вирішуючи клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, Суд виходить із такого.

За змістом частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Колегія суддів не бере до уваги подані скаржником копії трудової книжки, довідки про заборгованість з пенсійних виплат та пенсійного посвідчення, оскільки відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" доказом неможливості сплати судового збору може бути лише довідка податкового органу про доходи за попередній календарний рік (2023 рік) та довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за той самий період.

Верховний Суд також наголошує, що підставою для звільнення від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним майновим становищем є обов'язкова умова, за якої розмір судового збору перевищує 5 відсотків річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а не суб'єктивні твердження про недостатній рівень доходів.

Відсутність зазначених документів позбавляє суд можливості належним чином оцінити фінансовий стан скаржника, що унеможливлює задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Отже, для можливості звільнення скаржника від сплати судового збору, заявнику необхідно надати докази, які свідчать про його майновий стан за попередній календарний рік.

Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статей Закону України "Про судовий збір", не є умовою для звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, Суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору чи зменшення його розміру.

При цьому Суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов'язковим наданням необхідних доказів.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, касаційну ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору.

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії.

3. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

4. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя А.Ю. Бучик

Суддя А.І. Рибачук

Попередній документ
125414342
Наступний документ
125414344
Інформація про рішення:
№ рішення: 125414343
№ справи: 140/9087/24
Дата рішення: 24.02.2025
Дата публікації: 26.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (20.11.2024)
Дата надходження: 02.09.2024
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії