25 лютого 2025 року
м. Київ
справа №280/8528/24
адміністративне провадження № К/990/3270/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 280/8528/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у виплаті пенсії за віком позивачу за період з 07.10.2009 по 25.02.2017;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити пенсію позивачу з 07.10.2009 по 25.02.2017 з компенсацією втрати частини доходу та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 07.10.2009 по 25.02.2017.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 25.02.2017 з компенсацією втрати частини доходу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 280/8528/24 скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 280/8528/24.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у взаємозв'язку з частиною п'ятою статті 328 КАС України, документа про сплату судового збору у сумі 1937,92 грн. або клопотання про звільнення від сплати судового збору (враховуючи майновий стан позивача).
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04 лютого 2025 року скаржником подано уточнену касаційну скаргу та заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, скаржник зазначає, що позивач є особою похилого віку, згідно довідки з органу державної податкової служби України про суми виплачених доходів та утриманих податків у ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року відсутні доходи. Отже, 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 0 грн.
Вирішуючи заявлене клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, Суд виходить із такого.
Позивачем у цій справі є фізична особа, яка, звернувшись до суду в 2024 році, заявляла вимоги немайнового характеру.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору.
Отже, для можливості звільнення скаржника від сплати судового збору заявнику необхідно надати докази, які свідчать про його майновий стан за попередній календарний рік, а саме довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідку податкового органу про доходи за попередній, тобто 2023 рік.
Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір» не підтверджені належними доказами для звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, Суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору чи зменшення його розміру.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, скаржником не виконано вимог ухвали Верховного суду від 04 лютого 2025 року про залишення касаційної скарги без руху в частині сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі № 280/8528/24 - відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 280/8528/24 - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій