24 лютого 2025 рокуСправа № 140/8334/24 пров. № А/857/29673/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року (суддя Сорока Ю.Ю., м.Луцьк)
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Волинської митниці (далі - Митниця) в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 03.07.2024 №UA205080/2024/000007/1.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому, подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що довіреністю від 22.05.2024 ОСОБА_1 (довіритель) уповноважила ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 придбати (купити) за кордоном в будь-яких країнах світу на її ім?я транспортний засіб будь-якої моделі, модифікації та року випуску на власний розсуд на умовах і за ціну йому відому, перевозити або керувати на території України та за її межами (за кордоном) з метою проходження сертифікації в іншому місті України та виконання представницьких функцій та для досягнення мети за даною довіреністю, виконати необхідні ді на підставі попередньої домовленості з повіреним та бути моїм представником в державних та інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності, як на території України так і за її межами, в тому числі за місцем реєстрації представника, при розмитненні раніше придбаних транспортних засобів (в тому числі отримати вищезазначені транспортні засоби в порту та/або митниці, проводити митне оформлення за місцем реєстрації представника, виписка та одержання посвідчення митниці, оформити документи в уповноважених органах сертифікації, отримати та/або повернути мною заплачені грошові кошти, провести усі необхідні фінансові операції без обмежень їх суми на власний розсуд Представника) підписати договір купівлі-продажу за ціну та на умовах на власний розсуд Представника, провести розрахунок за договором купівлі-продажу і вчиняти усі необхідні дії для постановки раніше придбаного автомобіля на облік в органах державтоінспекції, МРЕВ, РЕГ, ТСЦ, сервісних центрах при МВС на її ім?я у будь-якому центрі МВС України (реєстрації, перереєстрації на її ім?я), бути присутнім при огляді вищезазначеного транспортного засобу експертом та отримати всі необхідні експертні документи.
03.07.2024 декларантом позивача в порядку електронного декларування до Митниці подано митну декларацію №24UA205080004904U9 (далі - МД) з описом вказаного товару (автомобіль легковий пасажирський, бувший у використанні, призначений для перевезення людей по дорогах загального користування: - марка - VOLKSWAGEN, - модель - T-ROC, - кузов № - WVGZZZA1ZKV134174, - календарний рік виготовлення - 2019, - модельний рік виготовлення - 2019, - дата першої реєстрації - 11.07.2019р., - тип кузова - універсал, - об?єм двигуна - 1984 см3, - тип двигуна - бензиновий, - номер двигуна - DKZ, - потужність - 140 кВт, - колір - білий, - кількість місць включаючи водія - 5, - колісна формула: 4х4, - категорія ТЗ за документами виробника - М1. Торговельна марка: VOLKSWAGEN. Виробник:), згідно якої фактурна вартість товару становить 13650 Євро (графа 42), що складає 609582,92 грн за курсом НБУ на дату декларування.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура (інвойс) - №2024/061 від 14.06.2024; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів - №24UA205080004876U1 від 02.07.2024; картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - №UA205080/2024/000135 від 03.07.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_1 від 11.07.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка тв від 02.07.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями - №498/1 від 28.06.2024 року; договір про надання послуг митного брокера - №1123/4129 від 28.06.2024; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом - №498/1 від 28.06.2024; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні - АЮ 001393 від 17.01.2007; довіреність - НТЕ 487706 від 22.05.2024; заява на посвідчення від 02.07.2024; фото від 02.07.2024; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів - №69928512 від 28.06.2024 та №69955449 від 02.07.2024; копія митної декларації країни відправлення - №24DE510236919864B8 від 26.06.2024; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу - №UA.013.396056-24 від 01.07.2024 року; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України - GB 547514 від 26.11.2021; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів - 24UA205080004904U9 від 03.07.2024.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:
- у декларації країни відправлення 24DE510236919864B8 від 26.06.2024 ( підтвердження вивезення ) зазначені умови поставки EXW HANNOVER та даний автомобіль транспортувався іншим транспортним засобом. Відповідно до умов поставки EXW витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов'язану з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, несе покупець. Вартість таких витрат не зазначена у документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.07.2024;
- згідно статті 368 Митного кодексу України (далі - МК) передбачено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість, зазначена в касових або товарних чеках, які містять відомості про цей товар, однак документів, які підтверджують дану операцію не подано до митного оформлення. Не зазначений чіткий розрахунок заявленої вартості. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу;
- продавцем товару відповідно до інвойсу від 14.06.2024 № 2024/061 (далі- Інвойс) - KZF VERKAUF (OLEG DYSHEI), тоді як власником в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.07.2019 № НОМЕР_1 вказано SWISS KRONO TEC GMBH.
Відповідачем запропоновано згідно статті 53 та статті 54 МК в 10-ти денний термін надати:
- рахунки про здійснення платежів (чеки, платіжні документи);
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
- бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
03.07.2024 Митниця прийняла Рішення, відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів у зв'язку із неподанням документів згідно з переліком, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу - на рівні 18001 Євро.
Крім того, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205080/2024/000136 (далі - Картка відмови).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина перша статті 257 МК передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами першою - п'ятою статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом частин першої, другої статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Як визначено частиною другою статті 58 МК, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК, а саме: рахунок-фактура (інвойс) - №2024/061 від 14.06.2024; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів - №24UA205080004876U1 від 02.07.2024; картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - №UA205080/2024/000135 від 03.07.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_1 від 11.07.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка тв від 02.07.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями - №498/1 від 28.06.2024; договір про надання послуг митного брокера - №1123/4129 від 28.06.2024; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом - №498/1 від 28.06.2024; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні - АЮ 001393 від 17.01.2007; довіреність - НТЕ 487706 від 22.05.2024; заява на посвідчення від 02.07.2024; фото від 02.07.2024; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів - №69928512 від 28.06.2024 та №69955449 від 02.07.2024; копія митної декларації країни відправлення - №24DE510236919864B8 від 26.06.2024; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу - №UA.013.396056-24 від 01.07.2024; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України - GB 547514 від 26.11.2021; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів - 24UA205080004904U9 від 03.07.2024.
Так, у рахунку-фактурі (інвойсі) №2024/061 від 14.06.2024 ціна транспортного засобу становить 13650 Євро, що відповідає вартості товару, зазначеної в митній декларації країни відправлення №24DE510236919864B8 від 26.06.2024.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:
- у декларації країни відправлення 24DE510236919864B8 від 26.06.2024 (підтвердження вивезення) зазначені умови поставки EXW HANNOVER та даний автомобіль транспортувався іншим транспортним засобом. Відповідно до умов поставки EXW витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов'язану з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, несе покупець. Вартість таких витрат не зазначена у документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.07.2024;
- згідно статті 368 МК передбачено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість, зазначена в касових або товарних чеках, які містять відомості про цей товар, однак документів, які підтверджують дану операцію не подано до митного оформлення. Не зазначений чіткий розрахунок заявленої вартості. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу;
- продавцем товару відповідно до інвойсу від 14.06.2024 № 2024/061 (далі- Інвойс) - KZF VERKAUF (OLEG DYSHEI), тоді як власником в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11.07.2019 № НОМЕР_1 вказано SWISS KRONO TEC GMBH.
Щодо не відповідності зазначеного у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу власника товару, суд зазначає, що директивою Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 «Про реєстраційні документи на транспортні засоби» визначено обсяг інформації, що повинна міститися в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, які видають держави-члени Європейського Союзу.
Слід зазначити, що жодна з граф в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, не містить інформації про Продавця.
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпорядження транспортним засобом.
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм МК не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу, а отже відомості з гр.С1.1 ніяким чином не впливають на митну вартість, а тому не можуть розцінюватися як критерій ризиковості і підстав для сумнівів у вірності заявленої митної вартості товару.
Щодо не зазначення у документі витрат що підтверджують вартість перевезення товару, слід зазначити, що відповідно до довідки від 02.07.2024 складеної ОСОБА_4 зазначено, що вартість витрат на транспортування до кордону України складає 300 євро на транспортний засіб, автомобіль легковий марки VOLKSWAGEN, модель - T-ROC, номер кузова - НОМЕР_2 .
Що стосується твердження Митниці що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість, зазначена в касових або товарних чеках, які містять відомості про цей товар, однак документів, які підтверджують дану операцію не подано до митного оформлення. Не зазначений чіткий розрахунок заявленої вартості. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу, суд зазначає, що позивачем надано рахунок-фактуру (інвойс) №2024/061 від 14.06.2024 в якому ціна транспортного засобу становить 13650,00 Євро, що відповідає вартості товару, зазначеної в митній декларації країни відправлення №24DE510236919864B8 від 26.06.2024.
Відтак, на думку апеляційного суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК и подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначених товарів за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
До того ж, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактура (інвойс) та банківський платіжний документ.
З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Так, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
З урахуванням наведеного висновки у спірному Рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Крім того, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у Рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При прийнятті оскаржуваного Рішення Митницею використано виключно інформацію з бази даних митного органу, відхиливши подані декларантом до митного оформлення документи. При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Таким чином, Рішення відповідача є необґрунтованими та безпідставними, що має наслідком визнання його протиправним та скасування.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич