25 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 140/6738/24 пров. № А/857/1585/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року, головуючий суддя - Сорока Ю.Ю., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ГУПФУ у Львівській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення щодо відмови у переведенні з одного виду пенсії на інший; зобов'язати зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу період роботи з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року та з 01.04.2023 року по 31.03.2024 року у ВП “Шахта №9 “Нововолинська» ДП “Волиньвугілля» та ВП “Шахта “Степова» ДП “Волиньвугілля» та перевести на пенсію за віком на пільгових умовах, для здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням даного спеціального (пільгового) страхового стажу та доходів (заробітної плати) у розмірі, визначеному ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» з 24.05.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що страхувальник (роботодавець) ВП “Шахта №9 “Нововолинська» ДП “Волиньвугілля» щомісячно здійснював відрахування страхових внесків із заробітної плати та сплачував страхові внески за нього, а факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу за період роботи з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року та з 01.04.2023 року по 31.03.2024 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31.05.2024 року №032450008262 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з одного виду пенсії на інший; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) страхового стажу період роботи з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року та з 01.04.2023 року по 31.03.2024 року у ВП “Шахта №9 “Нововолинська» ДП “Волиньвугілля» та ВП “Шахта “Степова» ДП “Волиньвугілля» та перевести на пенсію за віком на пільгових умовах, для здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням даного спеціального (пільгового) страхового стажу та доходів (заробітної плати) у розмірі, визначеному ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» з 24.05.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Полтавській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за даними персоніфікованого обліку позивача відсутня інформація про сплату страхових внесків за періоди роботи з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року та з 01.04.2023 року по 31.03.2024 року на ДП “Шахта №9 “Нововолинська», відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з квітня 2024 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
24.05.2024 року позивач звернувся із письмовою заявою до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області про перерахунок раніше призначеної пенсії згідно норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31.05.2024 року №032450008262 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 15 років. Одночасно, відповідач зазначив про те, що за період роботи з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року та з 01.04.2023 року по 31.03.2024 року у ВП “Шахта №9 “Нововолинська» ДП “Волиньвугілля» та ВП “Шахта “Степова» ДП “Волиньвугілля» за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків, а відтак вказаний період не може бути зарахованим до страхового (пільгового) періоду позивача.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача період роботи з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року та з 01.04.2023 року по 31.03.2024 року у ВП “Шахта №9 “Нововолинська» ДП “Волиньвугілля» та ВП “Шахта “Степова» ДП “Волиньвугілля» для перерахунку позивачу пенсії відповідно до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Як передбачено статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Статтею 24 вказаного Закону передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Фактично, внаслідок невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі №199/1852/15-а та від 17 липня 2019 року у справі №144/669/17.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача період роботи з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року та з 01.04.2023 року по 31.03.2024 року у ВП “Шахта №9 “Нововолинська» ДП “Волиньвугілля» та ВП “Шахта “Степова» ДП “Волиньвугілля» для перерахунку позивачу пенсії відповідно до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі №140/6738/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
С. М. Кузьмич