19 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 570/2884/24 пров. № А/857/33467/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,
за участю представника позивача Вотави І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 14 листопада 2024 року, прийняте суддею Таргоній М.В. о 16 годині 53 хвилині у місті Рівному, повний текст складено 18 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, -
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Рівненській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2249169 від 27.05.2024 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.121-3КУпАП (встановлення металевої сітки на номерний знак ТЗ) щодо ОСОБА_1 , згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 14 листопада 2024 відмовлено в задоволенні позову.
Суд відхилив аргументи позивача, про те, що відповідальність за ч.1 ст.121-3 КУпАП може мати місце лише у випадку встановлення факту того, що закриття номерного знака іншими предметами унеможливлює чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, оскільки керування водієм транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, створює окремий склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121-3 КУпАП.
Суд зазначив, що факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення підтверджується самим позивачем в обґрунтуваннях позовної заяви, наявним в матеріалах справи фото, які є належним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.
З наданих відповідачем доказів вбачається те, що на номерному знаку транспортного засобу, яким керував позивач, міститься металева сітка, тобто сторонній предмет, який не передбачений конструкцією номерного знаку та який ускладнює ідентифікацію номерного знаку.
Судом не встановлено обставин, які б давали підстави стверджувати про порушення поліцейським процедури розгляду адміністративної справи.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, що позивачем ОСОБА_1 , порушено п.2.9 в ПДР, при цьому, поза увагою суду залишилась та обставина, що в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначені відомості про наявність доказів, на яких зафіксовано правопорушення та не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис вчиненого правопорушення. Сторона позивача правопорушення не визнавала. Інших доказів на підтвердження вини позивача в розумінні положень ст.251 КУпАП, матеріали справи не містять і відповідачем не було надано.
За таких обставин відповідач не довів обставин щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення у недотриманні вимог п.9.2 «в» ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Звертає увагу на те, що пункт 1 статті 247 КУпАП вказує на те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Проте, жодних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять, а доданий відповідачем до відзиву на позов відеозапис та фото не є належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Не відповідають дійсності твердження суду, що позивач не заперечував, що під час виникнення спірних правовідносин та складення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, на державному номерному знаку НОМЕР_1 транспортного засобу Mazda 6, яким керував позивач, була розмішена металева сітка.
Водночас, представником позивача неодноразово надавались пояснення суду, як усні так і заявах по суті спору що на транспортному засобі яким керував позивач була встановлена автомобільна рамка під номера, що не заборонено жодним нормативно-правовим актом.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою задовольнити позов.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено, що 27.05.2024 о 12 год. 06 хв. по вул. Соборній, 438 в м. Рівне, Рівненської області ОСОБА_1 керував автомобілем Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 , номерний знак якого, був закритий сторонніми предметами, а саме решіткою, чим порушив п.2.9. в ПДР України.
Постановою серії ЕНА №2249169 від 27.05.2024 на ОСОБА_1 накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 1 тис. 190 грн. (а.с. 7).
Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.2.9 в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі № 263/15738/16-а.
Частиною 2 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відтак приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Апеляційний суд зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, який зробив Конституційний Суд України у своєму Рішенні у справі №23-рп/2010 від 22.12.2010.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз'яснено судам, що зміст постанови про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до наявного у матеріалах справи фото, долученого до відзиву на позовну заяву, на якому зображено, що на транспортному засобі Mazda, д.н.з. НОМЕР_1 міститься решітка на номерному знаку з огляду на те, що таке не зазначено в додатку до постанови (п. 7 постанови не містить такого зазначення), отже в постанові серії ЕНА№2249169 від 27.05.2024 не зазначено, які докази підтверджують безпосередньо факт вчинення правопорушення, та які ставились в основу її прийняття.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас колегія суддів відхиляє доводи відповідача про правомірність оскаржуваної постанови, у зв'язку з тим, що вчинення адміністративного правопорушення позивачем не заперечується, оскільки уважає, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Колегією суддів встановлено, що будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.121-3 КУпАП, відповідачем не надано.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1ст.121-3 КУпАП, у зв'язку із відсутністю належних доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 27.05.2024.
Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.07.2020 у справі № 177/525/17.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.
Враховуючи результат розгляду апеляційної скарги та, виходячи із приписів ст.139 КАС України, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 1332, 32 грн.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 14 листопада 2024 року у справі №570/2884/24 та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2249169 від 27 травня 2024 року і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ: 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн. 32 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 25.02.2025.