25 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 260/3664/24 пров. № А/857/32465/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, головуючий суддя - Рейті С.І., ухвалене у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУНП в Закарпатській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника ГУНП в Закарпатській області від 25.04.2024 року №1087 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 (жетон 0072562), у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Закарпатській області від 25.04.2024 року № 86 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_1 (жетон 0072562), старшого дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, з 25.04.2024 року; поновити ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді старшого дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, з 26.04.2024 року; стягнути з ГУНП в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 26.04.2024 року по день поновлення, із утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді старшого дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 28292 (двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто дві) гривні 33 копійки.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України, не доведена у встановленому порядку, на момент прийняття оскаржених наказів його не було притягнуто до адміністративної відповідальності. Наголошував, що підстави для застосування до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції були відсутні.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 25 квітня 2024 року № 1087 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області" частково - в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 25 квітня 2022 року № 86 о/с частково - в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ; поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на займаній на час звільнення посаді старшого дізнавача сектору дізнання Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 26 квітня 2024 року; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 126 725,48 грн. (сто двадцять шість тисяч сімсот двадцять п'ять гривень сорок вісім копійок); рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 24062,00 грн. (двадцять чотири тисячі шістдесят дві гривні) допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУНП в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що дисциплінарною комісією в межах службового розслідування було встановлено, що позивач дійсно вчинив дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, та свідчать про відсутність у позивача високої свідомості, недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики, за що позивача й було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом ГУНП в Закарпатській області від 25.04.2024 року № 1074 призначено службове розслідування за фактом допущення старшим дізнавачем сектору дізнання Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_1 грубого порушення службової та транспортної дисципліни.
Так, з матеріалів службового розслідування встановлено, що під час проведення заходів щодо недопущення випадків зловживання поліцейськими своїм службовим становищем, а також керування автомобілями, як на службі так і поза службою в стані алкогольного сп'яніння, мобільною групою УГІ ГУНП, було отримано відомості про те, що старший дізнавач сектору дізнання Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_1 вживає алкогольні напої, а потім може керувати приватним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
З метою перевірки даних відомостей, 24.04.2024 року мобільною групою УГІ ГУНП в складі: старшого інспектора з особливих доручень відділу підтримки майора поліції ОСОБА_2 та інспектора цього відділу капітана поліції ОСОБА_3 , було встановлено, що поліцейський Сак М.М., який перебуває поза службою в цивільному одязі, відпочиває разом з своєю цивільною жінкою Ольгою Кохаєвою в ресторані відпочинкового комплексу «Жайворонок», розташованого за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Шевченка, 112, вживаючи алкогольні напої.
Близько 23:00, ОСОБА_1 разом з жінкою, яка тримала на руках немовля, вийшли із вказаного ресторану, після чого, зазначений поліцейський сів за кермо автомобіля марки «Шкода Октавія», д. н. з. НОМЕР_2 , та розпочав рух, а слідом за ним поїхали працівники УГІ ГУНП на службовому автомобілі марки «Шкода Карок», д. н. з. НОМЕР_3 . В подальшому, ОСОБА_1 від'їхавши на відстань близько 200 м зупинявся та ввімкнув аварійні сигнали, але після того як побачив, що позаду нього зупинився службовий автомобіль і з нього виходять працівник УГІ ГУНП в однострої, даний поліцейський, різко розпочав рух та на великій швидкості поїхав з місця зупинки, у ході чого, заїхав в двір будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де зупинився і вийшов із автомобіля. В цей час, із вищевказаного службового автомобіля, який зупинився поруч, вийшов поліцейський ОСОБА_4 , який підійшовши до ОСОБА_5 представився працівником УГІ ГУНП та мав на меті перевірити факт перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння.
Однак ОСОБА_6 , з метою уникнення від відповідальності за грубе порушення службової дисципліни, а саме керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, порушуючи етичні правила поведінки поліцейського, відштовхнув ОСОБА_7 , зірвавши при цьому з його одягу нагрудний реєстратор (боді-камеру), на який проводилася фіксація даної події (реєстратор впав на землю), та різко втік до квартири за місцем проживання ОСОБА_8 (мати дитини ОСОБА_5 ), яка з немовлям на руках стала на вході у під'їзді будинку, не даючи змоги поліцейським УГІ ГУНП наздогнати даного поліцейського.
В подальшому, ОСОБА_6 , перебував в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з помешкання не виходив, на телефонні дзвінки керівництва не відповідав, що не дало змогу працівникам УГІ ГУНП та наряду поліції в складі: поліцейських СРПП Берегівського РВП ГУНП старших сержантів поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які прибули на повідомлення відразу вжити відповідних заходів щодо документування факту керування даним поліцейським вищевказаним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (ЄО Берегівського РВП ГУНП від 24.04.2024 року №2983).
В подальшому, за сприяння начальника Берегівського РВП ГУНП ОСОБА_11 , заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення В. Кондраша, ОСОБА_6 прибув до вказаного відділу поліції, де за допомогою приладу «Драгер», закріпленого за УГІ ГУНП пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з позитивним результатом - 1.10 % (проміле). У ході проведення вказаного огляду ОСОБА_6 повідомляв працівникам УГІ ГУНП різну інформацію з приводу його перебування в стані алкогольного сп'яніння, спочатку сказав, що вживав алкоголь, після того як прибув додому, а потім стверджував, що алкоголь не вживав і перебуває під дією ліків.
При цьому, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився.
З метою документування даної події старший інспектор з особливих доручень відділу підтримки УГІ ГУНП майор поліції ОСОБА_12 24.04.2024 року о 23:13 повідомив відділ служби « 102».
За даним фактом відомості зареєстровано в ІКС ІПНП ЄО Берегівського РВП ГУНП від 24.04.2024 року № 2983.
ОСОБА_1 перебував поза службою в цивільному одязі без табельної вогнепальної зброї та спецзасобів.
25.04.2024 року інспектор СРПП Берегівського РВП ГУНП капітан поліції Данило В.П. на підставі зібраних матеріалів УГІ ГУНП стосовно ОСОБА_1 склав протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 488067 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та виніс постанову за серії БАД № 267836 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки було встановлено, що даний поліцейський керував автомобілем марки «Шкода Октавія», н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння та без страхового поліса цивільної відповідальності.
Опитаний з даного приводу поліцейський СРПП Берегівського РВП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_9 повідомив, що 24.04.2024 року близько 23:16, на момент коли він ніс службу в складі наряду ГРПП спільно з поліцейським СРПП вказаного підрозділу поліції ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_10 надійшло повідомлення на логістичний планшетний пристрій про порушення ПДР водієм автомобіля марки «Шкода Октавія», д. н. з. НОМЕР_2 , ОСОБА_13 , який ймовірно перебуває в стані алкогольного сп'яніння (ЄО Берегівського РВП ГУНП від 24.04.2024 № 2983).
Після чого, вони прибули на місце події за місцем проживання ОСОБА_1 , де біля будинку ними було помічено припаркований вищевказаний транспортний засіб, при цьому, водія на місці не було. Зі слів працівників УГІ ГУНП ОСОБА_1 знаходився у квартирі по місцю проживання. На пропозицію поліцейських вийти із квартири ОСОБА_1 не реагував, мобільний телефон не піднімав.
Опитаний з даного приводу поліцейський СРПП Берегівського РВП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_10 надав аналогічне пояснення, як і ОСОБА_9 .
Під час службового розслідування переглянуто відеоматеріал, наданим директором ТОВ «Жайворонок - Пачірта», на якому зафіксовано факт вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв під час відвідування 24.04.2024 року ресторану у відпочинковому комплексі «Жайворонок». Також факт вживання ОСОБА_1 алкоголю підтвердили працівники закладу ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Опитаний начальник сектору адміністративної практики Берегівського РВП ГУНП майор поліції ОСОБА_16 повідомив, що 24.04.2024, він заступив на добове чергування відповідальним по підрозділу. Близько 23.15, йому зателефонував оперативний черговий та повідомив, що в м. Берегово на вул. Шевченка, працівниками УГІ ГУНП було виявлено автомобіль під керуванням поліцейського ОСОБА_1 . Після чого, він одразу виїхав на місце події, де знаходився припаркований автомобіль марки «Skoda Octavia», д. н. з. НОМЕР_2 , а водія на місці не було. Встановивши місце проживання ОСОБА_1 , він разом з працівниками УГІ, постукав до дверей квартири поліцейського, на що їм його спімешканка ( ОСОБА_17 ), повідомила, що їй невідомо де на даний час перебуває ОСОБА_1 . Після чого, ОСОБА_16 зателефонував ОСОБА_1 , однак, слухавку ніхто не підняв (телефон знаходився поза зоною досяжності).
Опитаний начальник сектору дізнання Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_18 повідомив, що 24.04.2024 року, близько 23:50 йому зателефонував начальник СВ Берегівського РВП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_19 та повідомив, що старший дізнавач Берегівського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та не виконував вимоги працівників УГІ ГУНП, порушив етичні правила поведінки поліцейського. Після вказаного, ОСОБА_18 прибув до Берегівського РВП ГУНП, де працівниками УГІ ГУНП, в присутності ОСОБА_18 було проведено освідчення ОСОБА_1 на предмет перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Опитаний з даного приводу начальник Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_20 , повідомив, що 24.04.2024 року о 23:59 йому зателефонував оперативний черговий ОСОБА_21 та повідомив, що працівниками УГІ ГУНП було задокументовано факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння старшим дізнавачем СД Берегівського РВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 . Після чого, він дав вказівку скерувати на місце події відповідального по підрозділу, а сам прибув до Берегівського РВП ГУНП.
В подальшому, 25.04.2024 року о 01:15 в його службовому кабінеті було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою спеціального приладу, газоаналізатора «Drager», за результатом якого даний поліцейський перебував в стані алкогольного сп'яніння - 1,10 % проміле.
В ході службового розслідування ОСОБА_1 від дачі пояснення відмовився, скориставшись правом наданим статтею 63 Конституції України, про що членом дисциплінарної комісії ОСОБА_22 складено акт про відмову від дачі пояснень від 25.04.2024 року № 528/106/32-2024.
За результатами службового розслідування, наказом ГУНП в Закарпатській області № 1087 від 25.04.2024 року, за грубе порушення вимоги частин 1, 2, пунктів 2, 3, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України від 02.07.2015 року № 580 «Про Національну поліцію», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, згідно пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
На виконання дисциплінарного наказу, видано наказ ГУНП в Закарпатській області №86 о/с від 25.04.2024 року, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) відповідно до п 6, ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
Не погоджуючись з наказом про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та вважаючи протиправним своє звільнення із служби в поліції, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені у висновку службового розслідування, вони не підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та до нього не може бути застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби, оскільки сукупність зібраних даних не доводить вини позивача та свідчить про відсутність підстав для про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до ст. 3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 4 статті 8 Закону № 580-VIII визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Частиною 1 ст. 18 Закону №580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закон № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно ст. 11 Дисциплінарний статут, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 року №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Так, статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч. 3 ст.26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч. 5 ст. 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Аналіз наведених правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є факт порушення службової дисципліни, необхідно встановити вину такої особи, за результатами проведення дисциплінарного провадження, також, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку шкоду завдано ним.
Як слідує з матеріалів справи, позивача звільнено зі служби в поліції за вчинення грубого дисциплінарного проступку, порушення вимог частин 1, 2 пунктів 2, 3, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179, пункту 2.9 Правил дорожнього руху, що виразилось у грубому порушенні службової дисципліни та керуванні 24.04.2024 року транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Висновок службового розслідування від 25.04.2024 року, встановлено факт керування поліцейським ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, втечі з місця події та складання відносно останнього матеріалів про адміністративні правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №488067 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії БАД № 267836 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
При цьому, з матеріалів справи слідує, що постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10.06.2024 року по справі № 297/2004/24, яка набрала законної сили, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В матеріалах справи наявні відеозаписи, на яких зафіксовано факт освідчення ОСОБА_1 та акт огляду на предмет перебування в стані алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора.
При цьому, підставою для звільнення позивача слугував факт грубого порушення службової дисципліни та керуванні 24.04.2024 року транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази факту керування позивачем транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Так само, постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10.06.2024 року по справі № 297/2004/24 вказаних обставин не було встановлено.
Із долучених до матеріалів справи відеозаписів неможливо встановити вказані обставини, оскільки містять лише відеоматеріали із камер ресторанного комплексу, розмови працівників поліції із позивачем та сам факт освідування позивача в приміщенні Берегівського РВП ГУНП.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що інспектором належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тому вина позивача в інкримінованому порушенні не доведена належними доказами.
Також, відповідачем на не надано жодних доказів щодо наявності в діях позивача грубого порушення службової дисципліни, та в чому саме полягали такі дії.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що висновки про результати службового розслідування за фактом допущення порушення службової дисципліни старшим дізнавачем сектору дізнання Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_1 є безпідставним, такими що суперечать обставинам справи та свідчать про відсутність складу дисциплінарного проступку, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №260/3664/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
С. М. Кузьмич