25 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 500/1390/24 пров. № А/857/20919/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Запотічного І.І.,
суддів Глушка І.В., Довгої О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року (головуючий суддя Мандзій О.П. ухвалене у м.Тернополі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) у справі № 500/1390/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
11 березня 2024, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 27.09.2023 №2278/7 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани».
12.06.2024 позивачем подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, що оформлено протоколом засідання Комісії, що оформлене протоколом від 11.09.2023 №121/09/23, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани; визнати протиправним та скасувати наказ Мін'юсту від 27.09.2023 №2278/7 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани».
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги покликаються на те, що відсутній скаржник, за скаргою якого могла розпочатись позапланова перевірка. Відтак, перевірка призначена протиправно, і всі матеріали дисциплінарної справи, як докази правомірності прийняття оскаржуваних рішень відповідачів, є недопустимими, оскільки такі одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 74 КАС України). За наслідками відкриття кримінальної справи та звернення слідчого відділу до Міністерства юстиції України щодо проведення позапланової перевірки позивача, особа яка звернулась до органів поліції, не будучи учасником справи №921/236/20 та №921/740/21, тобто особою права, свободи та інтереси якого не можуть бути порушено, намагається провести замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Так, поза ухвалою відповідачів та суду залишились остаточні висновки Верховного Суду, які проведені за наслідками повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх матеріалів справи №921/236/20, щодо проведення ліквідаційної процедури ПП «Афіша». Верховний Суд в ухвалі від 31.10.2022р. у справі №921/236/20 встановив, що відмова ОСОБА_1 від касаційної скарги не суперечить вимогам закону, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін. Так, відповідачі в акті позапланової перевірки від 03.08.2023 року №15/23 навели доводи позивача з приводу визнання Верховним Судом його дій такими, що не порушують жодних прав учасників, навели мотивувальну частину ухвали від 31.10.2022р. у справі №921/236/20, в тому числі в абзаці 1 стор. 12 з приводу правомірності дій ОСОБА_1 щодо відмови від касаційної скарги. Також, відповідачами згадано в абзаці 4 сторінки 12 акті позапланової перевірки від 03.08.2023 року №15/23, те що ОСОБА_1 був зобов'язаний подати заяву до касаційної інстанції про відмову від касаційної скарги, на виконання рішення зборів кредиторів ПП «Афіша» від 05.10.2022р., ТОВ «Агрокомбінат Тернопіль», ПП «Дербі-Капітал». Однак, відповідачі згадавши у акті наведені вище факти, жодним чином їх не спростували та не навели мотивів, чому вони не взяли їх до уваги, при цьому за результатами перевірки вказали, що позивачем порушено норми абз. 6, 7 частини 1 ст. 61, ч. 3 ст. 12 КУзПБ. Відповідач в порушення вимог ч. 3 ст. 20 КУзПБ, згідно якої, позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, права, свободи, інтереси яких порушено…, провів переоцінку фактичних обставин встановлених судами у вказаних вище судових рішеннях та поставив їх під сумнів, захистив невідомі права, свободи та інтереси слідчого відділу та автора заяви про вчинення злочину подану до слідчого відділу. При цьому поза увагою відповідача, слідчого відділу та автора заяви про вчинення злочину залишились вимоги ч.8 п. 1 ст. 59 КУзПБ, згідно якої, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. Для учасників справи про банкрутство незворотні негативні наслідки не настали, що встановлено рішенням Верховного Суду, яке є чинним і не скасованим. Відтак, відсутні усі складові дисциплінарного проступку, а суд першої інстанції не перевірив оскаржувані рішення та процедуру притягнення на відповідність вимогам законодавства. Акт перевірки від 30.05.2023р. не скасовано, скасовано тільки частину акту щодо результатів перевірки з питань додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 законодавства з питань банкрутства, що вкладені на стор. 12 такого акту. Оскільки такий акт перевірки не скасовано, то і призначення ще однієї перевірки є протиправним, такий спосіб здійснення своїх повноважень не передбачено жодним нормативним актом. Вказує, що при не завершенні попередньої перевірки та при наявності чинного - не скасованого акту перевірки від 30.05.2023 року, відповідачі проводять ще одну перевірку та складають новий акт від 03.08.2023р., мотивувальна частина якого 14 аркушів, який майже ідентичний акту від 30.05.2023р. на 11 аркушах. Тобто, наявні два чинних акти, мотивувальні частин якого є чинними та конкуруючими між собою. При цьому, жоден із них не усунув встановлені вище порушення щодо не вказання причинно-наслідкового зв'язку між вчиненим порушенням та наслідками які настали для боржника, не досліджено вплив відмови від касаційної скарги на інтереси боржника та кредиторів, не зазначено який обов'язок або повноваження були порушені, чи неналежно виконані арбітражним керуючим при відмові від касаційної скарги. Всі формулювання є загальними, розмитими та не конкретними, під які можна підставити порушення будь якої із норм КУзПБ. Із матеріалів справи вбачається, що прав боржника та кредиторів не порушено. Зазначає, що якщо акт перевірки від 30.05.2023 року не скасовано (рішення про скасування такого відсутнє, є лише рішення про скасування Висновків) то і строки притягнення йдуть з моменту виявлення правопорушення. Датою виявлення порушення, є дата складення первісного акту перевірки від 30.05.2023р., а тому оскаржувані рішення відповідачів про притягнення до дисциплінарної відповідальності винесені поза межами встановленого двомісячного строку з моменту виявлення дисциплінарного проступку …(ч. 4 ст. 21 КУзПБ). Просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, що оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, що оформлене протоколом від 11.09.2023р. №121/09/23, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Визнати протиправним наказ Міністерства юстиції України від 27.09.2023 №2278/7 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани». Скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27.09.2023 №2278/7 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани».
Відповідачами подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу Мін'юсту від 18.03.2013 №457/5, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № НОМЕР_1 від 08.04.2013.
На підставі листа слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції ГУ НП в Тернопільській області від 22.03.2023 № 5635/9/2-2023 щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі №921/740/21 про банкрутство ПП «Афіша», Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) проведено у період з 15.05.2023 по 19.05.2023 позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого з питань, викладених у вищезазначеному листі.
Для перевірки позивачем надано письмові пояснення від 12.05.2023 № 60.
Комісією з перевірки складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.05.2023 № 13-Д з виявленими порушеннями.
Від арбітражного керуючого ОСОБА_1 надійшли пояснення, зауваження та заперечення від 26.05.2023 № 61.
В подальшому комісією за результатами перевірки складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 13-А від 30.05.2023, в якому зафіксовано грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог ч.3 ст.12 КУзПБ, згідно якої під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), що зумовлено діями арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень ліквідатора та, відповідно, керівника ПП «Афіша» щодо направлення до Верховного Суду заяви про відмову від касаційної скарги ПП «Афіша» на рішення Господарського суду Тернопільської області та постанову Західного апеляційного господарського суду у справі № 921/236/20 і закриття касаційного провадження, які призвели до виключення можливості повторного оскарження в касаційному порядку вказаних рішень та повернення банкруту можливості набути відступлені ПАТ «Банк Форум» права вимоги за кредитними договорами, договорами застави та поруки.
Зазначене порушення, на думку комісії з перевірки, є підставою для внесення до Комісії подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи 19.06.2023 відбулось засідання Комісії, на якому вирішено за результатом дослідження пояснень арбітражного керуючого ОСОБА_1, вивчення матеріалів подання від 01.06.2023 №1661 (акта № 13-А та усіх документів, що є його невід'ємною частиною), беручи до уваги пояснення арбітражного керуючого, висновок щодо відповідності висновків акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 законодавству з питань банкрутства, дослідивши інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо справи, в якій арбітражний керуючий здійснює повноваження, інформацію з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, скасувати висновки акта № 13-А, складеного Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса), як такі, що не відповідають вимогам законодавства з підстав, викладених у висновку щодо відповідності висновків акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 законодавству з питань банкрутства. У зв'язку зі скасуванням вищезазначеного акта, ініціювати проведення територіальним органом Мін'юсту перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з питань, викладених у листі слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції ГУ НП у Тернопільській області від 22.03.2023 № 5635/9/2-2023.
Відтак, Мін'юстом погоджено Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з питань, викладених у листі слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції ГУ НП в Тернопільській області від 22.03.2023 № 5635/9/2- 2023, яку було проведено у період з 19.07.2023 до 25.07.2023.
Для перевірки позивачем надано письмові пояснення від 18.07.2023 № 67.
Комісією з перевірки складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 25.07.2023 № 11/23 з виявленими порушеннями.
Від арбітражного керуючого ОСОБА_1 надійшли пояснення, зауваження та заперечення від 31.07.2023 № 68.
Комісією за результатами перевірки складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.08.2023 № 15/23, в якому зафіксовано грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог: абз.6 ч.1 ст.61 КУзПБ, а саме, не належним чином виконуються повноваження керівника (органів управління) банкрута під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 921/740/21 про банкрутство ПП «Афіша»;
абз.7 ч.1 ст.61 КУзПБ, а саме, не належним чином формується ліквідаційна маса боржника під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 921/740/21 про банкрутство ПП «Афіша»; ч.3 ст.12 КУзПБ, а саме під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий діяв недобросовісно, нерозсудливо та без врахування мети, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), що призвело до виключення можливості повторного оскарження в касаційному порядку рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 921/236/20.
Виявлення зазначених порушень стало підставою для направлення Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) до Департаменту з питань банкрутства пропозицій про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.
В подальшому, 11.09.2023 відбулося засідання Комісії, згідно з п.1 порядку денного якого Комісією розглядалося подання від 11.08.2023 № 1667 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі листа-пропозиції Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.08.2023 №41011/10.2-23/вх.33020/10-23.
Відтак, за результатами розгляду зазначеного питання, Комісія прийняла рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани на підставі подання структурного підрозділу Мін'юсту від 11.08.2023 № 1667.
Рішення Комісії, оформлене протоколом, в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Мін'юсту від 27.09.2023 № 2278/7 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани».
Не погодившись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено статтею 10 Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Вимогами частини 3 статті 11 КУзПБ встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
За змістом ст.19 КУзПБ, підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого; 2) порушення правил професійної етики арбітражного керуючого; 3) невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків; 4) невиконання статуту та рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих.
Положеннями статті 20 КУзПБ визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства або саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.
Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
У разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарна комісія, зокрема, розглядає подання державного органу з питань банкрутства, саморегулівної організації арбітражних керуючих про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності; приймає рішення на підставі подання державного органу з питань банкрутства чи саморегулівної організації арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. Рішення дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії (ст.22 КУзПБ).
Відповідно до ст.23 КУзПБ, до арбітражного керуючого застосовуються такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) догана; 3) тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; 4) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих (далі - перевірка), повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов'язки арбітражних керуючих під час проведення перевірок, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (далі - Дисциплінарна комісія) про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності встановлює Порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 №3928/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2019 за №1228/34199 (далі - Порядок №3928/5).
Пунктом 2 розділу І Порядку №3928/5 передбачено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін'юсту (далі - територіальні органи Мін'юсту) за згодою Мін'юсту. Мін'юст та його територіальні органи є органами контролю.
Згідно з пунктами 3 розділу ІІ Порядку №3928/5, здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки; складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень; складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.
Пунктами 6, 7 та 9 розділу ІІ Порядку № 3928/5 передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.
Предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.
Позапланову перевірку проводить територіальний орган Мін'юсту за наявності згоди Мін'юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами четвертим, п'ятим пункту 6 цього розділу.
Як передбачено пунктом 1 розділу V Порядку №3928/5, в останній день перевірки орган контролю складає та підписує довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 7) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється, або його представнику, інший зберігається в органі контролю.
За приписами пунктів 3, 13 розділу VI Порядку №3928/5 Комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, орган контролю обов'язково зазначає про це в Акті перевірки.
У випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання Акта перевірки надсилає до структурного підрозділу Мін'юсту пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. До пропозиції орган контролю додає завірені належним чином копію Акта перевірки та копії усіх документів, що є невід'ємною частиною Акта перевірки.
В розділі VII Порядку №3928/5 визначено, що підставами для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення Припису чи Розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим Розпорядження в терміни, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника; встановлення за результатами перевірки факту зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого; встановлення за результатами моніторингу осіб, які пройшли підвищення кваліфікації, факту не проходження арбітражним керуючим підвищення кваліфікації в порядку, встановленому Мін'юстом.
Види дисциплінарних стягнень, що накладаються на арбітражного керуючого, наведені у п. 4 Розділу VII Порядку №3928/5, а саме: попередження; догана; тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін'юсту від органу контролю пропозиції щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності структурний підрозділ Мін'юсту готує та вносить до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності (далі - Подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома. Подання має містити висновок структурного підрозділу Мін'юсту щодо відповідності висновків Акта перевірки або акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки законодавству з питань банкрутства. До Подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками.
Щодо покликання позивача на те, що відсутній скаржник, за скаргою якого могла розпочатись позапланова перевірка, а, відтак, перевірка призначена протиправно, то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пунктів 10, 11 розділу II Порядку №3928/5 у разі надходження на адресу територіального органу Міністерства юстиції звернення фізичної чи юридичної особи щодо невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього повноважень територіальний орган Міністерства юстиції надсилає відповідне звернення до Мін'юсту для вирішення питання щодо надання згоди на проведення позапланової перевірки.
Мін'юст аналізує звернення, які надійшли на його адресу, та, якщо з таких звернень вбачається необхідність здійснення додаткового контролю з боку органу контролю, проводить позапланову перевірку або погоджує проведення позапланової перевірки територіальному органу Міністерства юстиції.
Так, на підставі листа слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції ГУ НП в Тернопільській області від 22.03.2023 № 5635/9/2-2023 щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 921/740/21 про банкрутство приватного підприємства «Афіша», Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) проведено у період з 15.05.2023 по 19.05.2023 позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого з питань, викладених у вищезазначеному листі.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника про те, що акт перевірки від 30.05.2023р. не скасовано, а лиш частина акту щодо результатів перевірки з питань додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 законодавства з питань банкрутства, виходячи з такого.
19.06.2023 відбулось засідання Комісії на якому розглядалось подання від 01.06.2023 № 1661 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі листа - пропозиції Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 31.05.2023 № 21423/09.2-11, за результатами якого скасовано висновки акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 30.05.2023 № 13-А … та у зв'язку із скасуванням вищезазначеного акта, ініціювати проведення територіальним органом Мін'юсту перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з питань, викладених у листі слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції ГУ НП у Тернопільській області від 22.03.2023 № 5635/9/2-2023.
Відповідно до пункту 26 Положення про дисциплінарну комісію арбітражних керуючих, затверджених наказом Міністерства від 25.09.2019 № 2993/5, за результатами розгляду питання порядку денного Комісія приймає рішення, зокрема про: скасування висновків акта планової або позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого у разі, якщо Комісією встановлено невідповідність таких висновків вимогам законодавства; ініціювання проведення структурним підрозділом Мін'юсту або територіальним органом Міністерства юстиції чи саморегулівною організацією позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, якщо із звернення або подання вбачається необхідність проведення додаткового контролю; Комісія може приймати інші рішення, пов'язані з виконанням покладених на неї завдань.
Згідно із абзацом 6 пункту 6 розділу II Порядку №3928/5, однією із підстав для проведення позапланової перевірки є встановлення Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих невідповідності висновків Акта перевірки вимогам законодавства та ініціювання здійснення додаткового контролю.
Відповідно до пункту 8 розділу II Порядку №3928/5, повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадку, передбаченого абзацом 6 пункту 6 цього розділу, що враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення.
Таким чином, Мін'юстом погоджено Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Київ) проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з питань, викладених у листі слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції ГУ НП в Тернопільській області від 22.03.2023 № 5635/9/2-2023.
Судом встановлено, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани стало подання від 11.08.2023 № 1667 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі листа-пропозиції Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Київ) від 07.08.2023 № 41011/10.2-23/вх.33020/10-23 до якого було долучено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 25.07.2023 № 11/23 з виявленими порушеннями та акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.08.2023 № 15/23, у якому зафіксовано порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1: вимог абзацу 6 частини першої статті 61 КУзПБ, а саме, не належним чином виконуються повноваження керівника (органів управління) банкрута під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 921/740/21 про банкрутство ПП «Афіша»; вимог абзацу 7 частини першої статті 61 КУзПБ, а саме, неналежним чином формується ліквідаційна маса боржника під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 921/740/21 про банкрутство ПП «Афіша»; вимог частини третьої статті 12 КУзПБ, згідно якої під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), що зумовлено діями арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень ліквідатора та, відповідно, керівника ПП «Афіша» шодо направлення до Верховного Суду заяви про відмову від касаційної скарги ПП «Афіша» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 921/236/20 і закриття касаційного провадження, які призвели до виключення можливості повторного оскарження в касаційному порядку вказаних рішень та повернення банкруту можливості набути відступлені ПАТ «Банк Форум» права вимоги за кредитними договорами, договорами застави та поруки.
Тобто в даному випадку підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника.
Як вірно зазначено судом, при вирішенні даної справи необхідно встановити чи є дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ПП «Афіша» в сукупності, як грубе порушення законодавства, виходячи із положень КУзПБ та Порядку №3928/5.
Колегія суддів зазначає, що спеціальне законодавство не містить визначення поняття «грубого порушення», а тому за сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №813/4449/15, від 12.06.2020 у справі №815/2748/17, від 16.11.2023 у справі №640/16003/22 грубим порушенням арбітражним керуючим є таке порушення вимог, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.
Правова позиція викладена також і в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 820/2875/17.
Відповідно при встановлені такого грубого порушення Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих має дослідити наслідки таких порушень, що підтверджують порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника, встановити які саме права та інтереси боржника та/або кредиторів боржника порушені та причинно-наслідковий зв'язок.
Згідно п.1 ч.1 ст.12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: вертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом.
Приписами ч.3 ст.12 КУзПБ передбачено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
Згідно вимог статті 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.62 КУзПБ, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Отже, ліквідаційна маса - це сукупність майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на правах власності або повного господарського віддання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, за рахунок яких у подальшому здійснюється задоволення вимог кредиторів у порядку черговості.
Матеріалами справи підтверджується, що за висновком Комісії, з яким погодився Мін'юст, дії арбітражного керуючого ОСОБА_1, під час виконання ним повноважень ліквідатора та, відповідно, керівника ПП «Афіша» щодо направлення до Верховного Суду заяви про відмову від касаційної скарги ПП «Афіша» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №921/236/20 та закриття касаційного провадження на підставі ч.4 ст.298 ГПК України, призвели до неналежного виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута, що є грубим порушенням вимог абз.6 ч.1 ст.61 КУзПБ, та неналежного формування ліквідаційної маси боржника, що є грубим порушенням вимог абз.7 ч.1 ст.61 КУзПБ.
Неналежне виконання повноважень керівника (органів управління) банкрутства та формування ліквідаційної маси боржника призвели до виключення можливості повторного оскарження ПП «Афіша» в касаційному порядку рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №921/236/20 та повернення банкруту можливості набути відступлені ПАТ «Банк Форум» права вимоги до позичальника, заставодавців, (іпотекодавців), поручителів, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, договорами застави (іпотечними договорами) та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, що є грубим порушенням вимог ч.3 ст.12 КУзПБ.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання позивача на те, що розглянувши процесуальну заяву про відмову від касаційної скарги у справі № 921/236/20 Верховний Суд дійшов висновку, що дії позивача не суперечать інтересам ПП «Афіша», тобто не суперечать інтересам юридичної особи яку він представляє.
Так, закриття касаційного провадження у справі № 921/236/20 про банкрутство ПП «Афіша» є результатом виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 своїх повноважень як ліквідатора.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 свідчать про неналежне виконання повноважень керівника (органів управління) банкрутства та формування ліквідаційної маси боржника та призвели до виключення можливості повторного оскарження ПП «Афіша» в касаційному порядку рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 і постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №921/236/20 та повернення банкруту можливості набути відступлені ПАТ «Банк Форум» права вимоги до позичальника, заставодавців, (іпотекодавців), поручителів, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, договорами застави (іпотечними договорами) та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Щодо покликання позивача на пропущення, на його думку, строків для притягнення його до відповідальності, то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 21 КУзПБ рішення про застосування дисциплінарного стягнення приймається дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
За результатами проведеної перевірки у період з 15.05.2023 по 19.05.2023, Акт № 13-А якої було скасовано Комісією, виявлено порушення арбітражним керуючим вимог лише частини третьої статті 12 КУзПБ, що виявилося у неможливості касаційного оскарження відповідного судового рішення.
Натомість, при проведенні наступної перевірки органом контролю було виявлено, в тому числі, неналежність формування арбітражним керуючим ліквідаційної маси та виконання ним повноважень керівника банкрута при здійсненні повноважень ліквідатора. Тобто було виявлено інші порушення вимог законодавства (стаття 61 КУзПБ) ніж ті, що встановлені попередньою перевіркою.
Таким чином, рішення про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності прийняте Комісією 11.09.2023, тобто менше ніж через два місяці після складання Акту від 03.08.2023 № 15/23.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено допущення позивачем порушення законодавства при здійсненні відповідних процедур, передбачених КУзПБ та правомірно притягнено до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого ОСОБА_1 у вигляді догани.
Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі № 500/1390/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга