12 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 260/10195/23 пров. № А/857/30110/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Доморадової Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року (головуючий суддя Луцович М.М., 11:47 год., м. Ужгород, повний текст виготовлено 10 жовтня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу, рішення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просить визнати протиправним протокольне рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу №10 від 26.10.2023 року щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифікату від 05.11.2019 року №014604 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 06.11.2023 року №372 “Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника» в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату від 05.11.2019 №014604 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ; зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру України внести відомості про включення інформації про сертифікованого інженера-землевпорядника Гонця Є.В. в Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників на офіційному веб-сайті щодо поновлення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 05.11.2019 року №014604.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру подала апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що враховуючи спеціальний статус слідчого, а також його процесуальну самостійність в рамках досудового розслідування, старший слідчий А. Сочка мав право на звернення в рамках досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12021070000000210 від 06.08.2021 стосовно порушення сертифікованим інженером-землевпорядником норм земельного законодавства при розробленні технічної документації до органу виконавчої влади в рамках статті 68 Закону України «Про землеустрій». Зазначає, що кваліфікаційною комісією були досліджені документи по земельних ділянках з кадастровими номерами: 2122484400:08:002:0004; 2122484400:08:002:0005; 2122484400:08:002:0006; 2122484400:08:002:0007, які сформовані на підставі Технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІІ-ЗК 002418 № 189 від 30.07.2003) та виявлено порушення ст. 20 та ст. 38 Земельного кодексу України. Наголошує, що позивачем було самовільно змінено цільове призначення однієї земельної ділянки площею 0,1271 га, якій у подальшому присвоєно кадастровий номер 2122484400:08:002:0004 та віднесено зазначену земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови та за наслідками такої зміни втрати сільськогосподарського виробництва не було відшкодовано, що призвело до збитковості місцевого бюджету.
Акцентує увагу, що оскільки при розробленні документації позивачем порушено статтю 20 Земельного кодексу України шляхом зміни цільового призначення земельної ділянки, то у відповідача (Держгеокадастру) були правові підстави для його притягнення до юридичної відповідальності у вигляді анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.
Також наголошує, що рішення Комісії у формі протоколу не може бути предметом оскарження, оскільки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є лише доказом.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.
Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала апеляційну скаргу.
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 05 листопада 2019 року відповідно до протоколу засідання Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Кваліфікаційна комісія) від 31.10.2019 №10 позивачу було видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №014604.
Листом від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023 старший слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Сочка Анатолій звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та повідомив, що слідчим управлінням ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР №12021070000000210 від 06.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2, ч.ч. 2, 3, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 358 та ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України. Досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженні встановлено, що сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 , маючи кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №014604 від 05.11.2019, розробляв технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), вносив недостовірні відомості в таку документацію щодо місця розташування земельних ділянок, яке відрізнялось від їх фактичного місцезнаходження з метою збільшення вартості та надання можливості у присвоєнні кадастрового номера, що дало можливість одному з організаторів злочинної групи відчужувати такі земельні ділянки та отримувати кошти за них, які потім розподілялись між членами організованої групи. Так в ході досудового розслідування було встановлено, що сертифікований інженер-землевпорядник в ході розроблення та формування технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 , вніс завідомо недостовірні відомості у землевпорядну документацію щодо місця знаходження земельних ділянок, яке не відповідало їх розташуванню у відповідності до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 002418, виданого на підставі рішення 2 сесії 23 скликання Нижньостуденівської сільської ради від 22.04.1997 року та подав її до Держгеокадастру. На підставі розробленої документації 17.02.2021 відділом у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області відкрито поземельні книги на дані земельні ділянки та присвоєно кадастрові номери земельним ділянкам: 2122484400:08:002:0004; 2122484400:08:002:0005; 2122484400:08:002:0006; 2122484400:08:002:0007. По цих земельних ділянках було визначено власника, що в подальшому надало можливість злочинній групі до складу якої входить і сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 заволодіти вільними 47 земельними ділянками комунальної власності за межами населених пунктів с. Нижній Студений на території Пилипецької сільської ради, чим спричинено матеріальну шкоду Пилипецькій сільській раді.
Слідчий у відповідності до ч. 2 ст. 93 КПК України просив надати інформацію щодо дати складання кваліфікаційного іспиту, на підставі якого ОСОБА_1 було присвоєно кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №014604 від 05.11.2019, а також чи проходив він за період з 2019 року по теперішній час підвищення кваліфікації за програмою підвищення кваліфікації, та зазначити дату та назву установи, в якій проходив підвищення кваліфікації.
Також у відповідності до ст. 86, ст. 88 Закону України “Про землеустрій» слідчий просив вжити заходів та доручити Кваліфікаційній комісії з видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, провести перевірку інженера-землевпорядника ОСОБА_1 з приводу порушення законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та за наявності правових підстав ініціювати позбавлення чи зупинення кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 014604 від 05.11.2019.
За результатом розгляду наведеної у зверненні слідчого від 14.09.2023 інформації Кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру прийняла рішення, оформлене протоколом від 26 жовтня 2023 року №10, яким вирішено звернутися до Держгеокадастру із поданням про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 05.11.2019 №014604).
Протоколом засідання Кваліфікаційної комісії №10 від 26.10.2023 встановлено, що сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 було самовільно змінено цільове призначення однієї земельної ділянки площею 0,1271 га, якій у подальшому присвоєно кадастровий номер 2122484400:08:002:0004, та віднесено зазначену земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. Зазначеними діями сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 порушив вимоги статті 20 Земельного кодексу України (у редакції на момент розроблення технічної документації), згідно якої зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. У складі розробленої документації відсутні копії документів, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:08:002:0004, та підтверджують, що це саме житловий будинок.
Також сертифікованим інженером землевпорядником порушені норми статті 38 Земельного кодексу України, відповідно до яких до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Земельні ділянки, межі яких встановлювались сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 , розташовані за межами населеного пункту.
Кваліфікаційною комісією встановлено, що при складанні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 порушені вимоги статей 20 та 38 Земельного кодексу України.
Кваліфікаційною комісією з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника на адресу Держгеокадастру направлено подання від 31.10.2023 № 21-28-0.23-141/61-23-КФК про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 відповідно до рішення (протокол від 26.10.2023 №10).
Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №372 від 06.11.2023 “Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера-землевпорядника» анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 05.11.2019 №014604 та внесено відомості про анулювання до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Вважаючи рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу №10 від 26.10.2023 року та наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 06.11.2023 року №372 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що моніторинг діяльності інженера-землевпорядника ОСОБА_1 розпочато за ініціативою слідчого Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, при цьому жодних звернень щодо неправомірних дій позивача від замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади не надходило. Суд наголосив, що рішення суб'єкта владних повноважень має відповідати критеріям законності та правилам юридичної визначеності як невід'ємної складової принципу верховенства права, а висновки Кваліфікаційної комісії щодо встановлення порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування ґрунтуються на припущеннях та не доведені поза розумним сумнівом. Суд встановив, що Кваліфікаційна комісія не вчиняла дії щодо дослідження, збору та оцінки додаткових доказів, аналізу попередньої роботи позивача, перевірки кваліфікації та якості його професійної підготовки, як інженера-землевпорядника, не проводилась оцінка характеру порушення, категорії виконавця, об'єктивних та суб'єктивних ознак здійснюваного порушення, що у свою чергу додатково свідчить про безпідставність притягнення позивача до відповідальності шляхом анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.
Суд першої інстанції також зауважив, що звернення слідчого не містило доводів про самовільну зміну ОСОБА_1 цільового призначення земельної ділянки і Комісія вийшла за межі звернення.
Суд дійшов висновку, що відповідачами порушено процедуру анулювання кваліфікованого сертифіката інженера-землевпорядника, пропущено строк притягнення такого до відповідальності, а також не доведено факт порушення позивачем законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, а тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності шляхом анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування регламентовано приписами Закону України "Про землеустрій" (далі - Закон №858-IV).
Пунктом “г» частини першої статті 14 Закону № 858-IV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, належать здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.
Згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Підпунктом 39 пункту 4 вищенаведеного Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань приймає на підставі подання кваліфікаційної комісії рішення про анулювання (позбавлення), зупинення та поновлення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста.
Відповідно до статті 60 Закону №858-IV державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, при розробленні документації із землеустрою здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.
Відповідно до частин 19-22 статті 66 Закону №858-IV кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин:
а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону;
г) на підставі свідоцтва про смерть.
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.
Статтею 68 Закону №858-IV передбачено, що Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;
наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;
з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії, процедуру видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника визначає Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.10.2021 №317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.12.2021 за №1582/37204 (далі - Порядок №317).
Пунктом 2 розділу І Порядку №317 визначено, що склад Комісії затверджується наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і визначається відповідно до статті 66 Закону України «Про землеустрій».
Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії (пункти 1 - 4 розділу ІІ Порядку №317).
Сертифікований інженер-землевпорядник, якого стосується письмове звернення, має право подати письмові пояснення та/або особисто бути присутнім на засіданні Комісії.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів висновує, що сертифікований інженер-землевпорядник може бути притягнутий до юридичної відповідальності у вигляді анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника відповідно до ст.68 Закону №858-IV у разі порушення ним законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру.
Держгеокадастр наділений повноваженнями здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання Кваліфікаційної комісії. Кваліфікаційна комісія, в свою чергу, формує таке подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб у разі встановлення факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади.
Як встановлено судом і визнається сторонами, підставою для анулювання кваліфікаційного сертифіката позивача стало подання, внесене на підставі рішення Кваліфікаційної комісії, оформленого протоколом засідання від 26.10.2023 №10, за результатами розгляду Кваліфікаційною комісією листа від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023 старшого слідчого Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Сочки А.
Аналізуючи зміст ст. 68 Закону №858-IV, колегія суддів зауважує, що Комісія ініціює подання Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) виключно за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою. Також обов'язковою умовою є встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів цих осіб, тобто осіб, які звернулись до Комісії про порушення інженером-землевпорядником норм у сфері землеустрою.
Зі змісту листа старшого слідчого Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Сочки А. від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023 вбачається, що слідчий звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з метою реалізації своїх повноважень як органу досудового розслідування, визначених ст. 40 КПК України. Слідчий також просив вжити заходів та доручити Кваліфікаційній комісії провести перевірку інженера-землевпорядника ОСОБА_1 з приводу викладених у його листі порушень законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру.
Згідно з Положенням про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року №570 (далі - Положення №570) слідчий - це службова особа органу Національної поліції України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (п. 1 Розділу VІ Положення №570).
Сторони визнають, що рішення Комісії про звернення із поданням до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката позивача прийнято на підставі розгляду вищенаведеного листа від 14.09.2023 № 5830/106/7-2023.
Колегія суддів наголошує, що статтею 68 Закону № 858-IV чітко встановлено, що Кваліфікаційна комісія може ініціювати подання Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) тільки за наявності письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та за наявності встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів цих осіб, тобто осіб, які звернулись до Комісії.
Натомість, Комісією у спірному випадку не встановлено, чи дії позивача призвели до порушення прав слідчого ( чи органу, який він представляє ), отже, всупереч вимогам ст. 68 Закону № 858-IV прийнято звернення слідчого, подане відповідно до ст.ст. 40, 93 КПК України, як звернення заінтересованої особи та винесено його на розгляд засідання Комісії 26.10.2023 року.
Доказів наявності письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою зі скаргами на дії позивача, що призвели до порушення їх прав, відповідачами не надано.
Крім того, всупереч вимогам абзацу другого ч. 2 ст. 68 Закону № 858-IV протокол Комісії від 26.10.2023 №10 та наказ Держгеокадастру від 06.11.2023 року №372 не містять інформації про осіб, чиї права та/або законні інтереси були порушені внаслідок виявлених Комісією порушень позивачем вимог ст.ст. 20, 38 ЗК України, допущених при складанні технічної документації із землеустрою, та відповідно конкретизації суті порушення прав та/або законних інтересів таких осіб.
Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачами порушено процедуру анулювання кваліфікованого сертифіката інженера-землевпорядника.
Щодо суті встановлених Кваліфікаційною Комісією порушень, то колегія суддів зазначає наступне.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 було самовільно змінено цільове призначення однієї земельної ділянки площею 0,1271 га, якій у подальшому присвоєно кадастровий номер 2122484400:08:002:0004, та віднесено зазначену земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. Зазначеними діями сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_1 порушив вимоги статті 20 Земельного кодексу України (у редакції на момент розроблення технічної документації), згідно якої зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. У складі розробленої документації відсутні копії документів, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:08:002:0004, та підтверджують, що це саме житловий будинок.
Також сертифікованим інженером землевпорядником порушені норми статті 38 Земельного кодексу України, відповідно до яких до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Земельні ділянки, межі яких встановлювались сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 , розташовані за межами населеного пункту.
Таким чином, Комісією 26.10.2023 було встановлено, що позивачем самовільно змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:08:002:0004, належної гр. ОСОБА_2 , мешканцю с. Нижній Студений, 176 Міжгірського району Закарпатської області, згідно Державного акту ІІІ-ЗК №002418.
Згідно ст.26 Закону № 858-IV розробниками документації із землеустрою є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Статтею 28 Закону № 858-IV визначено права та обов'язки розробників документації із землеустрою.
Розробники документації із землеустрою мають право:
а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою;
б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати;
в) безперешкодного доступу до об'єктів землеустрою;
д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування;
е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою;
є) у процесі розробки документації із землеустрою, на підставі якої формуються відомості про об'єкти Державного земельного кадастру (у тому числі документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією), одержувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацію про місце розташування таких об'єктів та їх характеристики (з урахуванням законодавства про користування інформацією, що становить державну таємницю).
Частина 2 статті 28 Закону № 858-IV встановлює, що розробники документації із землеустрою зобов'язані:
а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою;
б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;
в) виконувати всі умови договору;
г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору;
Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.
Аналізуючи дані норми, можна дійти висновку, що сертифікований інженер-землевпорядник є розробником документації із землеустрою, відповідно до закону несе відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією, а його відповідальність, визначена договором і законом, настає у разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою.
Частиною 7 статті 28 Закону України «Про землеустрій» передбачено , що документація із землеустрою, складена з порушенням вимог цієї статті, не може бути затверджена.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Підпунктом 3 пункту 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру ( далі - Порядок ) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації віднесено до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі).
Згідно з пунктом 15 Порядку документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, подається Державному кадастровому реєстраторові, що здійснює внесення таких відомостей у електронній формі відповідно до вимог Закону України “Про землеустрій» та у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України “Про Державний земельний кадастр».
Отже, висновки Комісії про те, що сертифікованим інженером-землевпорядником Гонцем Є.В. було самовільно змінено цільове призначення однієї земельної ділянки та віднесено зазначену земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови, вид використання для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, є помилковими, оскільки зміна цільового призначення земельної ділянки не віднесена до повноважень інженера-землевпорядника.
Комісією не було досліджено і не взято до уваги того, що державний кадастровий реєстратор Відділу у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Козіцький С.С., який здійснив державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:08:002:0004, у межах своїх повноважень проводив перевірку виготовленої позивачем технічної документації із землеустрою, в т.ч. щодо земельної ділянки площею 0,1271 га, розташованої за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, Нижньостуденівська сільська рада, урочище “Біля хати», яка зазначена у Державному акті №002418.
Рішення державного кадастрового реєстратора Козіцького С.С. від 17.02.2021 року щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:08:002:0004 площею 0,01271 га з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не ставилося під сумнів Комісією та Держгеокадастром, це рішення на даний час є чинним, що також вказує на необґрунтованість мотивів Комісії, зазначених у протоколі від 26.10.2023 року №10.
Крім того, апеляційний суд бере до уваги, що апелянтом жодним чином не спростовано доводів позивача про те, що ОСОБА_1 , згідно з укладеним договором з ОСОБА_2 , розробляв технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а не проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Разом з тим, як слушно зауважено судом першої інстанції, Комісією було проігноровано дані, вказані у розділі “Кількісна характеристика земель, переданих у приватну власність» в Державному акті №002418, де зазначено про те, що ОСОБА_2 було передано у власність земельні ділянки загальною площею 0,6045 га, в тому числі: сільськогосподарських угідь - 0,5345 га, з них ріллі - 0,2000 га, кормових угідь - 0,3345 га; під будівлями, лісами та іншими угіддями - 0,0700 га, з них двір - 0,0550 га, під будівлями - 0,0150 га.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Комісія, розглядаючи звернення слідчого, вдалась до дослідження обставин, не зазначених у ньому, всупереч вимогам Порядку №317 не надала можливості позивачу подати письмові пояснення щодо них.
Апеляційний суд наголошує, що рішення суб'єкта владних повноважень згідно із ч.2 ст.2 КАС України має відповідати критеріям законності та правилам юридичної визначеності як невід'ємної складової принципу верховенства права.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі YvonevanDuyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).
Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами порушено процедуру анулювання кваліфікованого сертифіката інженера-землевпорядника, а також не доведено факт порушення позивачем законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, яке призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, а тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності шляхом анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника, отже рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу №10 від 26.10.2023 в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 014604, виданого 05.11.2019, а також оскаржуваний наказ Держгеокадастру №372 від 06.11.2023 про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, є протиправними і підлягають скасуванню.
Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що вимога позивача про визнання протиправним рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу №10 від 26.10.2023 не може бути самостійним предметом оскарження, оскільки право на таке оскарження передбачено Порядком №317.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 310, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №260/10195/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 24 лютого 2025 року