Провадження № 22-ц/803/2930/25 Справа № 186/223/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
25 лютого 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Петешенкової М.Ю.,
суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року про зупинення провадження у справі, у складі судді Янжули С.А.
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року провадження у цивільній справі № 186/223/15-ц (провадження №6/0186/164/24) за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВ "Вердикт Капітал", ТОВ "Дебт Форс" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зупинено до набрання законної сили рішення у цивільній справі №186/223/15-ц (провадження №6/0186/69/24) за заявою ТОВ "Дебт Форс", заінтересовані особи: ТОВ "Вердикт Капітал", ОСОБА_1 , ТОВ "Кампсіс Лігал" про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником у виконавчому листі №186/223/15-ц.
Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстав для зупинення провадження у справі, оскільки у цивільній справі № 186/223/15-ц (провадження №6/0186/164/24) предметом спору є визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а у цивільній справі №186/223/15-ц (провадження №6/0186/69/24) предметом спору є заміна сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником у виконавчому листі №186/223/15-ц, тому виникла необхідність у зупиненні провадження у справі, оскільки між справами, що розглядаються існує тісний матеріально-правовий зв'язок у тому, що результат розгляду іншої справи безпосередньо вплине на вирішення даного спору.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивовано відсутністю об'єктивних підстав для зупинення провадження у справі, оскільки судом першої інстанції не визначено, яким чином впливає розгляд іншої справи та унеможливлює розгляд даної справи, а тому відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі у розумінні положень ст.251 ЦПК України.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що предметом розгляду цивільної справи № 186/223/15-ц (провадження №6/0186/164/24) є визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Предметом спору у цивільній справі №186/223/15-ц (провадження №6/0186/69/24) є заміна стягувача його правонаступником у виконавчому листі №186/223/15-ц.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись положеннями п.6 ч.1 ст.251, п.5 ч.1 ст.253 ЦПК України дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у цивільній справі №186/223/15-ц (провадження №6/0186/69/24)
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на таке.
Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Інститут зупинення провадження у справі впроваджений для об'єктивного і правильного розгляду залежних одна від одної цивільних чи інших справ, зокрема, з метою недопущення у подальшому здійснення процедури повороту виконання рішення суду.
Визначаючи наявність підстав, передбачених ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п.6 ч.1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Проте, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для зупинення провадження у даній справі враховуючи те, що не встановлено неможливість розгляду даної цивільної справи до вирішення іншої справи, а також те, що в ній вирішуються питання, які стосуються підстав, заявлених у справі, вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Окрім цього, наявність у провадженні Першотравенського міського суду Дніпропетровської області іншої цивільної справи ніяким чином не перешкоджає розгляду даної цивільної справи, та не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі, у розумінні положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України.
Разом з цим, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції не вказав у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної цивільної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суд взагалі не аналізував та не встановлював, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому розгляду.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 23 травня 2024 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 25 лютого 2025 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Суддя: В.С. Городнича
Т.П. Красвітна