24 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/1826/24 пров. № А/857/21685/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року (суддя - Потабенко В.А., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
ОСОБА_1 у січні 2024 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо ненадання інформації (витягу з журналу бойових дій, бойового донесення, карти передового району, первинної медичної картки форми 100 (додаток 2 до Настанови з медичного забезпечення)) на запит військової частини НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_1 ;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 надати інформацію (витяг з журналу бойових дій, бойового донесення, карти передового району, первинної медичної картки форми 100 (додаток 2 до Настанови з медичного забезпечення)) на запит військової частини НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_1 ;
визнати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №8-ОД від 06.01.2024 про результати службового розслідування, яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва), протиправним;
скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №8-ОД від 06.01.2024 про результати службового розслідування, яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва);
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про видачу довідки про обставини травми (поранення, контузію, каліцтво) та видати таку довідку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 07.06.2017 по 16.07.2018 проходив військову службу за контрактом у військовій частині - польова пошта НОМЕР_3 (військова частина НОМЕР_2 ), з 30.04.2018 по 16.07.2018 брав безпосередню участь в антитерористичній операції та на початку травня 2018 року потрапив під обстріл незаконних збройних формувань так званої «лнр» в районі населеного пункту Боброве Сєвєродонецької територіальної громади Луганської області, у зв'язку з чим отримав контузію (розрив барабанної перетинки лівого вуха), що спричинило погіршення слуху, синці, порізи та подряпини по всьому тілу, у тому числі в районі печінки. Позивач вказує, що під час проходження медичного обстеження у ВМКЦ Західного регіону, після отримання результатів обстеження на комп'ютерній томографії, дізнався про наявне осколкове поранення в районі печінка, що підтверджується результатом КТ-обстеження ОГК, ІНФОРМАЦІЯ_1 з в/в підсиленням №1846. Для отримання довідки про обставини травми 28.10.2023 позивач звернувся у військову частину НОМЕР_1 із рапортом, на підставі якого розпочато службове розслідування. За результатом проведеного службового розслідування військова частина НОМЕР_1 прийняла рішення про недостатність документів для видачі довідки про обставини травми. Позивач вказує, що таке рішення видано всупереч наявним документами, що підтверджують факт отримання осколкового поранення печінки, а саме службове розслідування проведено не в повному обсязі та з порушенням строків проведення такого.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що рішення про відмову у видачі довідки про обставини травми видане всупереч наявним документам, які підтверджують факт його отримання. Вказує, що службове розслідування, за результатом якого відмовлено у видачі довідки про обставини травми проведено не в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінку фактичним обставинам щодо порушення строку судового розслідування.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 18.09.2022 у військовій частині НОМЕР_1 , з 30.04.2018 по 16.07.2018 безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, виконував службові (бойові) завдання.
В період з 07.06.2017 по 16.07.2018 майор ОСОБА_1 проходив службу за контрактом у військовій частині - польова пошті В2950 (військова частина НОМЕР_2 ).
ОСОБА_1 виключений зі списків військової частини НОМЕР_2 наказом командира від 16.07.2018 №222 у зв'язку з звільненням у запас за п.п. «ж» п. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», відповідно до ст. ст. 20 та 23 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» укладено контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України строком на 3 роки з 19.09.2019.
Вказані факти підтверджуються витягом з послужного списку позивача та відповідачами не заперечуються.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Згідно з КТ обстеженням ОГК, ОЧП з в/в підсиленням №1846 від 15.08.2023 ОСОБА_1 в паренхімі печінки спереду від анатомічної локалізації S1 металевий осколок розміром 7х2х5 мм неправильної форми.
Відповідно до огляду хірурга на військово-лікарській комісії від 26.10.2023 мають місце наслідки вибухової травми (2018) - вогнепального осколкового сліпого проникаючого поранення живота з ушкодженням печінки у вигляді стороннього тіла (металевого осколка) S1 печінки без порушення функції печінки, поранення, так, пов'язане з проходженням військової служби (довідка про обставини поранення відсутня).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 17.11.2023 №102 мають місце наслідки вибухової травми (2018) - вогнепального осколкового сліпого проникаючого поранення живота з ушкодженням печінки у вигляді стороннього тіла (металевого осколка) S1 печінки без порушення функції печінки, поранення, так, пов'язане з проходженням військової служби (довідка про обставини поранення відсутня).
28.10.2023 ОСОБА_1 подав рапорт у військову частину НОМЕР_1 про призначення службового розслідування щодо отримання вогнепального осколкового сліпого проникаючого поранення живота з ушкодженням печінки у вигляді стороннього тіла (металевого осколка) S1 печінки без порушення функції печінки для отримання довідки про обставини поранення (травмування) у зв'язку з захистом Батьківщини.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2023 №569-АД, відповідно до ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 та на підставі рапорту начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 від 28.10.2023, наказано призначити службове розслідування щодо з'ясування обставин та умов, які призвели до отримання вогнепального осколкового поранення сліпого проникаючого поранення живота з ушкодженням печінки у вигляді стороннього тіла (металевого осколка) S1 печінки без порушення функції печінки для отримання довідки про обставини поранення.
За результатами проведеного службового розслідування складено акт №60/5 від 04.01.2024 згідно з висновками якого надані документи стосовно отримання поранення майором ОСОБА_1 запропоновано вважати недостатніми для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Вважаючи таку відмову неправомірною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту в межах спірних правовідносин не може призвести до ефективного поновлення прав позивача, порушення яких він вбачає в протиправній невидачі відповідачем довідки про обставини травми (поранення, контузію, каліцтво) та не призведе до досягнення поставленої позивачем мети - отримати від військово-лікарської комісії постанову про причинний зв'язок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та реалізувати передбачені законодавством соціальні права.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що спірним у цій справі є питання наявності правових підстав для видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка, як вказує позивач у позовній заяві, дасть можливість отримати від військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) постанову про причинний зв'язок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та реалізувати передбачені законодавством соціальні права.
Форма вказаної довідки закріплена у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №402).
Глава 21 Положення №402 визначає порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.
Відповідно до п. 21.7 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі.
На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов'язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.
Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва).
Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 цієї глави, забороняється.
Водночас, відповідно до п.п. 2.4.5 п. 2.4 Положення №402 ВЛК регіону має право витребовувати, зокрема медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.
Відповідно до п.п. «а» п. 21.5 Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
Постанова про причинний зв'язок захворювань оформлюється: на військовослужбовців - свідоцтвом про хворобу (довідкою), яке підлягає затвердженню штатною ВЛК; на колишніх військовослужбовців - витягом з протоколу засідань штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, травм, контузій, каліцтв).
Відповідно до п. 22.5 Положення № 402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.
При цьому, відповідно до ст. 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Такими положеннями ст. 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України доповнена Законом № 3080-IX від 02.05.2023, який, відповідно до пояснювальної записки до Закону, прийнятий у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які отримали травму (каліцтво, поранення, контузію) під час ведення бойових дій або виконання обов'язків військової служби, з метою удосконалення питань оформлення військовослужбовцям довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) як за результатами проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), так і без його проведення, а також удосконалення питань оформлення та направлення медичних та інших документів між військовими частинами та закладами охорони здоров'я.
Порядок здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров'я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2023 № 901 та відповідно до п. 9 цього Порядку військова частина протягом одного календарного дня розглядає отримані від закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи і за результатами їх розгляду надсилає через систему електронного документообігу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який зазначено в рапорті військовослужбовця, або закладу охорони здоров'я, де він перебуває на лікуванні, документи, зазначені в абзацах другому та третьому пункту 5 цього Порядку (зокрема, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Оригінал довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) надсилається військовою частиною військовослужбовцю за його зверненням на зазначену ним адресу та у разі потреби до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеного в його рапорті, або закладу охорони здоров'я, де він проходить лікування.
Отже, якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, що мало місце, як стверджує позивач, у спірному випадку, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається без проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) та надсилається військовою частиною військовослужбовцю за його зверненням або за зверненням ВЛК.
В даній категорії справ суд не може надавати оцінку висновкам щодо формулювання причинного зв'язку захворювання позивача, оскільки вирішення такого питання імперативно віднесено Положенням № 402 до компетенції позаштатних постійно діючих госпітальних, гарнізонних ВЛК і ЛЛК, штатних ВЛК при проведенні медичного огляду військовослужбовця. Суд може перевірити законність лише дотримання процедури.
Слід вказати, що саме актом ВЛК було визнано надані документи стосовно отримання поранення майором ОСОБА_1 недостатніми для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Зазначено, що відсутні первинні медичні документи, в яких був би зафіксований факт поранення, тому неможливо пов'язати стан на даний час з подією, яка відбулась в травні 2018 року.
Як вже зазначалось, відповідно до п.п. 2.4.5 п. 2.4 Положення №402 ВЛК регіону має право витребовувати, зокрема медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.
Жодних дій щодо витребування додаткових медичних документів ВЛК не вчинила.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту права позивача на отримання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є звернення до органів ВЛК щодо витребування документів, визначених нормами Положення № 402 для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) із захистом Батьківщини, з військової частини НОМЕР_2 , де позивач проходив військову службу під час настання події з якою пов'язує отримання відповідної травми.
Також, Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, не поширюється на військовослужбовців, які отримали поранення, контузію, травму, каліцтво внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил (п. 3 Інструкції), а тому положення такої до спірних правовідносин застосовані бути не можуть.
Разом з тим, артилерійський обстріл один із видів вогневого враження під час воєнних конфліктів, тобто є діями з боку противника в районі ведення бойових дій, а травми отримані внаслідок таких обліку, як нещасні випадки, не підлягають.
Слід також зазначити, що відповідно до п. 1 розділу І Методики визначення військових втрат, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженої наказом Міністерства оборони України 14.09.2022 № 277, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25.11.2022 № 1471/38807 (далі - Методика визначення військових втрат), ця Методика встановлює механізм визначення військових втрат, що включають людські та матеріальні військові втрати і витрати, пов'язані з бойовими діями (терористичними актами, диверсіями, ракетно-бомбовими ударами), спричинені військовою агресією російської федерації.
Порівняльний аналіз приписів Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків № 332 та Методики визначення військових втрат дає суду підстави дійти висновку про необхідність розмежування нещасного випадку та бойових людських втрат (військових втрат).
Відповідно, підстави для проведення службового розслідування згідно з Інструкцією № 332 відсутні.
Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.
Апеляційний суд резюмує, що обраний позивачем спосіб захисту в межах спірних правовідносин не може призвести до ефективного поновлення прав позивача, порушення яких він вбачає в протиправній невидачі відповідачем довідки про обставини травми (поранення, контузію, каліцтво) та не призведе до досягнення поставленої позивачем мети - отримати від військово-лікарської комісії постанову про причинний зв'язок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та реалізувати передбачені законодавством соціальні права.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, зазначав, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 та від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 було наголошено щодо обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові в цілому.
Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі №380/1826/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська