24 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 308/17989/24 пров. № А/857/32156/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Геревича Михайла Михайловича на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2024 року про повернення позовної заяви (постановлену головуючим-суддею Малюком В.М. в порядку письмового провадження у м. Ужгороді) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування рішення,
06.11.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУ НП, відповідач), в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративні правопорушення серії ЕНА №2988191 від 05.09.2024, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.11.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення строку (із доказами поважності пропуску строку звернення до суду).
На виконання вказаної ухвали представником позивача було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду від 14.11.2024, яка мотивована тим, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з поважних причин, оскільки оспорювана постанова ОСОБА_1 не була вручена та не надсилалась, останній таку не отримував. Крім того, оспорювану постанову позивач не підписував, а підпис в п.9 даної постанови виконаний невідомою йому особою. Разом з тим, в оспорюваній постанові зазначено дату народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , хоча ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є предметом оскарження, оскільки під час розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності було порушено вимоги ст.283 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив вважати недоліки позовної заяви усунутими та просив відкрити провадження по справі.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2024 позовну заяву було повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача Геревич М.М. подав апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить її скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправомірно не визнав причини пропуску строку на звернення до суду поважними, незважаючи на надані докази.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
З урахуванням положень п.3 ст.294, ч.2 ст.312 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Положеннями статті 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1322 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою цієї статті визначено, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду та підтверджені належними доказами.
Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом в порядку статті 286 КАС України починається з дня ухвалення відповідного рішення (постанови) та становить 10 днів.
При цьому, КАС України регламентовано повноваження суду поновити особі строк звернення до суду з адміністративним позовом за наявності поважних причин його пропуску.
Як видно з матеріалів справи, оспорювана постанова була прийнята 05.09.2024, а до суду про її оскарження позивач звернувся 06.11.2024, що підтверджується відбитком штемпеля за вх. №55372 на позовній заяві, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.286 КАС України.
При цьому, як на підставу для поновлення пропущеного строку, позивач вказує на те, що про оспорювану постанову йому стало відомо лише 29.10.2024 у зв'язку з власної ініціативи після ознайомлення його адвоката з матеріалами справи №308/15446/24 в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області.
Однак, вказані доводи позивача не є достатніми для визнання причини пропуску звернення до суду поважними, оскільки вказані обставини не підтверджені належними доказами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не наведені поважні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та не надано доказів, оскільки твердження позивача про отримання копії оспорюваної постанови лише 29.10.2024 є безпідставними.
Крім цього, як слідує з дослідженої судом оспорюваної постанови, така була вручена особисто позивачу ОСОБА_1 05.09.2024, що підтверджується його підписом, який міститься в п.9 цієї постанови.
Заявляючи клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та їх поновлення, позивач не надає доказів поважності причин пропуску цього строку, доказів наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, починаючи з моменту порушення його прав.
Таким чином, позивачем не надано до суду відповідних доказів та письмових пояснень із зазначенням об'єктивних та непереборних причин пропуску строку звернення до суду, а підстави пропуску, вказані позивачем визнані неповажними.
Пунктами першим та дев'ятим частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Геревича Михайла Михайловича залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 листопада 2024 року по справі №308/17989/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук