25 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/5135/24 пров. № А/857/24621/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі № 380/5135/24 (головуючий суддя Качур Р. П., м. Львів) за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
07 березня 2024 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача до бюджету податкового боргу в розмірі 102326,06 грн.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідач має заборгованість перед бюджетом згідно довідки про суму податкового боргу № 2893/5/13-01-13-05-09 від 29.02.2024 яка становить 102326,06 грн, зокрема, по орендній платі. Заборгованість по орендній платі - 102326,06 грн, виникла на підставі податкових повідомлень-рішень: №124823-2408-1329 від 31.05.2022 в сумі - 24444,12 грн, № 2601571-2412-1329 від 23.12.2022 в сумі - 44443,84 грн, № 88297-2412-1329 від 21.03.2023 на суму - 33438,10 грн. На даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року позов задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у сумі 102326 грн 06 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в позові відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що сума податкового боргу у розмірі 102326,06 грн. за оренду земельної ділянки нарахована незаконно, без належних на це підстав. Щодо встановленої ставки орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі апелянт вказав, що між відповідачем та Сокальською міською радою має місце спір, який триває з 2019 року по даний час. Так, в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 року у справі № 380/10535/23 досліджено умови договору оренди землі №040946101693 від 27.04.2009 року та додаткову угоду про поновлення терміну дії договору від 22.07.2019 року та зазначено, що нова редакція пункту 5 договору в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 222219,24 гривень, яка не змінена та не оспорюється сторонами. Апелянт зазначив, що до позовної заяви в якості доказу позивачем надано копію податкової вимоги від 20.04.2023 року № 0005882-1305-1301 про необхідність термінової сплати податкового боргу, до якої долучено детальний розрахунок суми податкового боргу в розмірі 68887,96 гривень, яка вручена відповідачу не була. Стверджує, що податковим повідомленням - рішенням, на яке позивач посилається у довідці про суму податкового боргу № 88297-2412-1329 від 21.03.2023 року податковий орган, який не є суб'єктом цивільно-правових відносин по договору оренди землі у цій справі, фактично змінив умови договору в частині визначення збільшення розміру орендної плати шляхом зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в свою чергу є порушенням норм матеріального права та договору. Також вказав, що позивач до довідки про суму податкового боргу і до позовних вимог безпідставно включив податкове повідомлення-рішення № 2601571 -2412-1329/2020-2021 від 23.12.2022 року про заборгованість, яка виникла у 2020 році та строк позовної давності стягнення якої минув.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою про суму податкового боргу платника податків фізичної особи ОСОБА_1 , виданою Головним управлінням ДПС у Львівській області, №2893/13-01-05-09 від 29.02.2024 податковий борг відповідача по орендній платі з фізичних осіб складає 102326,06 грн.
Вказана сума боргу виникла на підставі податкових повідомлень-рішень № 124823-2408-1329 від 31.05.2022 на суму 24444,12 грн, № 2601571-2412-1329/2020-2021 від 23.12.2022 на суму 44443,84 грн, № 88297-2412-1329 від 21.03.2023 на суму 33438,10 грн.
Докази сплати зазначених сум в матеріалах справи відсутні.
Також із метою погашення заборгованості податковим органом прийнято податкову вимогу форми «Ф» від 20.04.2023 № 0005882-1305-1301, яка була надіслана ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 . Конверт із вказаною вимогою за ШКІ № 7900072099440 повернувся на адресу контролюючого органу із відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 102.1. статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 102.4. цієї статті у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Встановлено, що сума боргу виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №124823-2408-1329 від 31.05.2022 на суму 24444,12 грн, № 2601571-2412-1329/2020-2021 від 23.12.2022 на суму 44443,84 грн, № 88297-2412-1329 від 21.03.2023 на суму 33438,10 грн.
У контролюючого органу відсутня інформації щодо оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
З огляду на положення зазначеної норми, враховуючи дату отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень (аркуші справи 19-20), відсутність їх оскарження в адміністративному та судовому порядку, податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями №124823-2408-1329 від 31.05.2022, №2601571-2412-1329/2020-2021 від 23.12.2022, № 88297-2412-1329 від 21.03.2023 виник протягом 2022 - 2023 років.
Таким чином, податковим органом не пропущено строк звернення до суду з позовом в частині стягнення податкового боргу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень №124823-2408-1329 від 31.05.2022, №2601571-2412-1329/2020-2021 від 23.12.2022, № 88297-2412-1329 від 21.03.2023.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України позивачем надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 20.04.2023 № 0005882-1305-1301 на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення відправленням за ШКІ №7900072099440, яке повернулося на адресу податкового органу з відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання».
Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги сторонами не надано.
Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Таким чином, неотримання відповідачем надісланої податкової вимоги не перешкоджає зверненню до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Щодо тверджень апелянта про невірно нараховану йому суму боргу в контексті встановленої ставки орендної плати, то відповідачем не було оскаржено податкові повідомлення-рішення №124823-2408-1329 від 31.05.2022, №2601571-2412-1329/2020-2021 від 23.12.2022, № 88297-2412-1329 від 21.03.2023, а тому сума боргу на момент звернення позивача з позовом у цій справі вважається узгодженою.
Щодо судового рішення у справі №380/10535/23, то ним не визначено правомірність чи безпідставність прийняття рішення податковим органом про нарахування податкового зобов'язання апелянту, а тому таке рішення не впливає на спір про стягнення податкового боргу.
Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає, що винесене судом першої інстанції рішення, яким задоволено позовні вимоги, законне та обгрунтоване.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі № 380/5135/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук