Справа № 320/32422/23
про залишення апеляційної скарги без руху
24 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні діїї,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подало апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, виходячи з наступного.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року повернуто апеляційну скаргу ГУ Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року.
11 лютого 2025 року ГУ ПФУ в місті Києві повторно подано апеляційну скаргу, що підтверджується штампом суду на поштовому конверті разом із сплатою судового збору (платіжна інструкція № 27 від 08 січня 2025 року).
Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вперше апеляційну скаргу відповідачем подано 03 січня 2025 року, а вдруге, апеляційну скаргу подано 11 лютого 2025 року, тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.
У апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, в обґрунтування скаржником не вказано поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Також, відповідачем зазначено, що строк на апеляційне оскарження пропущено через введення на території України військового стану, і просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що сам по собі факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на скаржника.
Отже, посилання зазначені відповідачем в апеляційній скарзі про поновлення строку на апеляційне оскарження не спростовують факт пропуску останнім строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а вказані обставини не можуть бути поважною підставою для визнання пропуску строку на апеляційне оскарження.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надати апелянту час для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про поновлення строку - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Роз'яснити апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович