П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30892/24
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,
повний текст судового рішення
складено 10.12.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Грубник В.І. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2023 року №2947553-2409-1509-UА51100230000045500, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2023 рік у розмірі 12500,00 грн..
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він є власником автомобіля марки AUDI, модель Е-Tron GT 2021 року випуску, і йому стало відомо, що нібито на його адресу реєстрації місця мешкання був направлений Корінець податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №2947553-2409-1509-UA51100230000045500 від 13.11.2023 року і начебто з відміткою про вручення, але дослідивши вказане поштове повідомлення 06 000 605 550 92, можна прийти до висновку, що вказане повідомлення не було вручене, так як, в графі «вручено» проставлена відмітка, але відсутній підпис отримувача, також відсутня відмітка саме кому було вручено, тобто саме ОСОБА_1 або його представнику. Позивач вважає, що вказаний податок має статус - не узгоджений. Також позивач зазначає, що оскільки даний автомобіль був ним імпортований не новим і в пошкодженому стані, і його вартість склала 1966403,33 грн., то такий автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат Грубник В.І. в інтересах позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає, оскільки суд першої не надав оцінки всім аргументам позивача та не з'ясував всі обставини, що мають значення для даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником автомобіля марки AUDI, модель Е-Tron GT, 2021 року випуску, двигун електричний, ємність батареї т/з 93,4 кВт.
Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 13.11.2023 року №2947553-2409-1509-UA51100230000045500, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2023 рік у розмірі 12500,00 грн..
Дане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу позивача (67660, Одеська обл., Одеський Район, с.Холодна Балка, вул. Дмитра Ульянова, 3) рекомендованим листом та відповідно до відмітки про вручення, отримано позивачем 17.11.2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, таке повідомлення не містить підпису одержувача.
Предметом оскарження в рамках даного спору є податкове повідомлення-рішення від 13.11.2023 року №2947553-2409-1509-UA51100230000045500.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався лише тими положеннями Податкового кодексу України, які регулюють порядок направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень та порядок узгодження визначених цими рішеннями податкових зобов'язань, та дійшов висновку, що відповідач дотримався приписів Податкового кодексу України в частині направлення позивачу спірного податкового повідомлення-рішення.
При цьому суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав оцінки тим доводам позивача, які стосуються відсутності у позивача обов'язку по сплаті транспортного податку за вищевказаний автомобіль з підстав неналежності такого автомобіля до об'єктів оподаткування цим податком.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наведені позивачем в позовній заяві доводи щодо недотримання податковим органом порядку направлення позивачу спірного податкового повідомлення-рішення та висновки суду першої інстанції з цього питання жодним чином не підтверджують і не спростовують обов'язок позивача по сплаті транспортного податку за вказаний автомобіль, а відповідно і не впливають на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, і тому є такими, що не відносяться до предмету даного спору.
Такі доводи позивача та висновки суду першої інстанції мають значення лише для оцінки факту узгодженості податкових зобов'язань, визначених спірним податковим повідомленням-рішенням, та можливості застосування податковим органом механізму стягнення з позивача податкового боргу за таким рішенням.
Однак предметом оскарження у даному спорі є саме податкове повідомлення-рішення від 13.11.2023 року №2947553-2409-1509-UA51100230000045500, а не податкова вимога, яка була сформована та направлена позивачу податковим органом за фактом несплати позивачем суми транспортного податку, нарахованого спірним податковим повідомленням-рішенням.
Отже, правильне вирішення даного спору залежить від того, чи вірним є висновок податкового органу про наявність у позивача обов'язку по сплаті транспортного податку за вищевказаний автомобіль за 2023 рік.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надав відповіді на це питання.
Надаючи відповідь на вказане питання, колегія суддів виходить з наступного обсягу нормативно-правового регулювання.
Відповідно до пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Відповідно до п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Пунктом 267.6.1. статті 267 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об'єкт оподаткування.
Відповідно до 267.6.2. статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів, зокрема, але не виключно, інформацію про транспортний засіб: марка, модель, об'єм циліндрів двигуна (куб. см), рік випуску та розмір ставки податку.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
З наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву документів, зокрема, з розрахунку суми податкового зобов'язання, вбачається, що об'єктом оподаткування транспортним податком, який був нарахований позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням, є легковий автомобіль марки AUDI, модель - Е-Tron GT, 2021 року випуску, тип пального - електро, дата реєстрації - 21.07.2023, річна ставка - 25000,00 грн., кількість місяців оподаткування - 6, сума податкового зобов'язання - 12500,00 грн..
Як вже зазначено вище, відповідно до абзацу 3 пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, повинен щороку до 1 лютого податкового (звітного) року на своєму офіційному веб-сайті розмістити перелік легкових автомобілів, які є об'єктами оподаткування транспортним податком на поточний рік.
Так, на офіційному веб-сайті Міністерства економіки України з посиланням https://me.gov.ua/vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA розміщені Переліки легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортними податком у відповідному році.
Дослідивши відповідний перелік за 2023 рік колегія суддів встановила, що до нього включена лише одна модель легкового автомобіля марки AUDI з видом пального - електро, і яка має найменування GT е-tron RS (можливі ідентичні аналогічні автомобілі RS GT е-tron).
Належна позивачу модель легкового автомобілю AUDI е-tron GT не включена до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортними податком за 2023 рік.
Колегія суддів звертає увагу на те, що модель легкового автомобіля марки AUDI з найменуваннями е-tron GT, яка належить позивачу, і модель GT е-tron RS (інший варіант RS GT е-tron), яка передбачена вищевказаним переліком за 2023 рік, не є ідентичними або аналогічними автомобілями, оскільки абревіатура «RS», яка розшифровується з німецької, як RennSport - (англ. «racing sport»), відрізняє цю модель від інших модель без такої абревіатури більш високими динамічними показниками.
Зокрема, наявна у вільному доступі в мережі інтернет загальнодоступна інформація щодо технічних характеристик моделей е-tron GT та GT е-tron RS вказує на те, що модель е-tron GT має потужність 476 к.с. та крутний момент 630 Нм, а модель RS e-tron GT 598 к.с. та 830 Нм крутного моменту, відповідно модель RS e-tron GT має більш високу вартість у порівнянні з моделлю е-tron GT.
Таким чином, належна позивачу модель легкового автомобіля AUDI е-tron GT, і модель AUDI GT е-tron RS, яка віднесена до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортними податком у 2023 році, є різними моделями автомобіля марки AUDI, а тому належний позивачу автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортними податком у 2023 році.
Виходячи з цього, нарахування позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням транспортного податку за 2023 рік є неправомірним, що, в свою чергу, надає суду підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, як неправомірного.
Що стосується викладених в апеляційній скарзі доводів апелянта про недотримання порядку визначення органом місцевого самоврядування - Нерубайською сільською радою податку на майно за 2023 рік в частині транспортного податку, та недотримання податковим органом правил визначення середньоринкової вартості придбаного позивачем вищевказаного автомобіля, то такі доводи є помилковими, оскільки не узгоджуються з наведеними вище положеннями статті 267 ПК України, яка визначає механізм нарахування транспортного податку.
Доводи позивача про те, що вищевказаний автомобіль був ним імпортований не новим і в пошкодженому стані, і його вартість склала 1966403,33 грн., що є менше ніж передбачено пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, колегія суддів відхиляє, оскільки в розумінні положень ст.267 ПК України передбачена цією статтею середньоринкова вартість в розмірі понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати стосується не фактичної ціни, за якою позивач придбав автомобіль, а стосується конкретних моделей легкових автомобілів, які щорічно визначає Мінекономіки в цілях оподаткування транспортним податком за роком випуску, об'ємом циліндрів двигуна та типом пального.
Тобто, для віднесення автомобіля до об'єкту оподаткування транспортним податком фактична ціна, за якою придбано цей автомобіль, значення не має.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до положень ст.317 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення по справі нової постанови про задоволення позовних вимог.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачений судовий збір за подання до суду позовної заяви в розмірі 1211,20 грн. (а.с.61) та подання апеляційної скарги в розмірі 1816,80 грн. (а.с.115), разом 3028,00 грн..
Заявлені в позовній заяві та в апеляційній скарзі клопотання про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню як такі, що не підтверджені жодним доказом.
Оцінка судом таких витрат здійснюється гідно положень статті 139 КАС України на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) з урахуванням таких критеріїв: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
До позовної заяви та до апеляційної скарги, крім ордеру адвоката, не долучено жодного документа, який би підтверджував факт виникнення у позивача обов'язку по оплаті правничої допомоги, обґрунтовував її розмір та доводив факт оплати таких послуг.
Таким чином, клопотання сторони позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Грубник В.І. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13 листопада 2023 року №2947553-2409-1509-UА51100230000045500.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім ) гривень 00 копійок.
В задоволенні клопотань про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька