25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1931/24
Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,
повний текст судового рішення
складено 04.04.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року у справі №420/1931/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування висновку
16.01.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок за матеріалами перевірки оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , оформлений Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області 11.06.2015 року та затверджений Державною міграційною службою України 19.06.2015 року, яким визнано недійсним паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 16.07.2009 року Центральним РВ Сімферопольського ГУ МВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнано, як виданий з порушенням вимог законодавства, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 08.10.2014 року органом 5116 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року №152 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення.
Як стверджував позивач, наведеним нормативно-правовим актом не передбачено порядок та підстави визнання недійсним паспорта громадянина України, а визначені в ньому процедури стосуються лише паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Як слідує із змісту оскаржуваного висновку, проводячи перевірку та оформлюючи спірне рішення у формі висновку, відповідачі керувалися лише положеннями Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року №152.
При цьому, в оскаржуваному висновку відсутнє жодне посилання на застосування під час проведення службового розслідування положень, діючого на той момент, Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року №320, яким регламентується та передбачається окреме проведення службового розслідування підстав документування особи паспортом громадянина України, відмінне від службового розслідування підстав документування особи паспортом громадянина України за кордон.
Разом з цим, положення саме цього Порядку на момент оформлення оскаржуваного висновку, передбачали підстави вилучення паспорта громадянина України. Виходячи із положень вказаного Порядку, для визнання недійсним й вилучення паспорта громадянина України мав би бути оформлений окремий висновок службового розслідування. Водночас, у пункті 1 оскаржуваного висновку відповідачі протиправно та безпідставно прийняли рішення про визнання недійсним паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого Центральним РВ Сімферопольського ГУ МВС України в АР Крим 16.07.2009 року, а в пункті 6.1 висновку вирішили проінформувати Головні управління та управління ДМС України про визнання недійсним та вилучення, у тому числі, й цього паспорта.
На переконання позивача, наведене свідчить про протиправність оскаржуваного висновку, оскільки відповідачі без проведення окремого службового розслідування у встановленому чинним законодавством порядку, не мали правових підстав приймати рішення про визнання недійсним та вилучення паспорта громадянина України, та як наслідок не мали права інформувати Головні управління і управління ДМС України про визнання його недійсним поряд із визнанням недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 04 квітня 2024 року прийнято рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано висновок за матеріалами перевірки оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , оформлений Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області 11.06.2015 року та затверджений Державною міграційною службою України 19.06.2015 року, яким визнано недійсним паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 16.07.2009 року Центральним РВ Сімферопольського ГУ МВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнано, як виданий з порушенням вимог законодавства, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 08.10.2014 року органом 5116 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, окружний адміністративний суд виходив з того, що під час прийняття оскаржуваного рішення у формі висновку, відповідачі керувалися лише положеннями Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року №152.
При цьому, як зауважено судом попередньої інстанції, оскаржуваний висновок не містить посилання на положення, діючого на той момент, Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13.04.2012 року №320. Так, приписами Порядку від 13.04.2012 року №320 регламентується та передбачається окреме проведення службового розслідування підстав документування особи паспортом громадянина України, відмінне від службового розслідування підстав документування особи паспортом громадянина України за кордон.
Як наголошено судом першої інстанції, положення цього порядку на момент оформлення оскаржуваного висновку, передбачали підстави вилучення паспорта громадянина України. Виходячи із положень цього Порядку, для визнання недійсним й вилучення паспорта громадянина України, мав би бути оформлений окремий висновок службового розслідування, разом з тим з матеріалів перевірки не вбачається вчинення відповідачем таких дій.
Наведене, на переконання окружного адміністративного суду, свідчить протиправність оскаржуваного висновку, оскільки відповідачі без проведення окремого службового розслідування у встановленому чинним законодавством порядку, не мали правових підстав для прийняття рішення про визнання недійсним та вилучення паспорта громадянина України НОМЕР_1 , та як наслідок не мали права інформувати Головні управління, Управління ДМС України про визнання його недійсним поряд із визнанням недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Не погоджуючись із вище означеним рішенням суду, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - скаржник, міграційний орган/служба) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління вказує, що на час оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон одним із документів згідно із переліком, передбаченим у пункті 10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордоні проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231 є паспорт громадянина України.
Так, під час перевірки ГУ ДМС в Одеській області направлено запит до відповідного підрозділу ДМС щодо підтвердження факту видачі паспорта серії НОМЕР_1 . За результатами розгляду запиту отримано відповідь від 18.05.2015 року №6.1/4559 про те, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 10.05.2007 року Дзержинським КМУ РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2 та з 16.12.2014 року значиться втраченим.
Враховуючи викладені обставини, ГУ ДМС України в Одеській області складено висновок, яким паспорт громадянина України ОСОБА_1 для виїзду за кордон визнано недійсним та таким, що підлягає знищенню у встановленому порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 спростовує доводи апеляційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, вказуючи на законність ухваленого судового рішення та просить залишити без змін.
Окрім цього, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державною міграційною службою України подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що обов'язковою умовою для документування паспортом України для виїзду за кордон є набуття особою громадянства України у визначеному законодавством порядку та документування паспортом громадянина України. Тобто, оформленню документа, що підтверджує громадянство України, передує процедура набуття громадянства України, за результатами якої приймається відповідне рішення про оформлення набуття особою громадянства України.
Разом з цим, під час службового розслідування ДМС установлено відсутність будь-яких даних про набуття або прийняття до громадянства ОСОБА_1 та документальне підтвердження цього факту.
Відтак, як стверджує скаржник, при прийнятті оскаржуваного висновку посадовими особами ДМС дотримано вимоги Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25 березня 2015 року, Порядку №152 та інших нормативно-правових актів.
Отже, висновок службового розслідування підстав документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон, є законним та обґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 спростовує доводи апеляційної скарги Державної міграційної служби України, вказуючи на законність ухваленого судового рішення та просить залишити без змін.
В силу приписів пунктів 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Зокрема, як з'ясовано судовою колегією, ОСОБА_1 є громадянином України, місце проживання якого зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , та документований паспортом громадянина України НОМЕР_1 , який виданий Центральним РВ Сімферопольського ГУ МВС України в АР Крим - 16.07.2009 року. (а.с.30-34)
08.10.2014 року за результатами розгляду заяви про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівництвом ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення про видачу громадянину Абдул ОСОБА_3 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 08.10.2014 року, орган видачі 5116.
На виконання п. 6.2.3 рішення №1 колегії ДМС України від 20.02.2015 року, з метою запобігання незаконної видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та відповідно до наказу ГУ ДМС України в Одеській області від 30.04.2015 року № 82 «Про проведення перевірки» заступником начальника управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України - начальником відділу паспортної роботи та реєстрації фізичних осіб ОСОБА_4 , начальником відділу централізованого оформлення документів ОСОБА_5 проведено перевірку Суворовського районного відділу у місті Одесі з питань оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон осіб - вихідців з країн ризикової міграції відділу (Сирія, Лівія, Кувейт, Ірак, Палестина).
11.06.2015 року за результатом проведеної перевірки Головним управлінням ДМС України в Одеській області складено Висновок за матеріалами перевірки оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , затверджений ДМС України 19.06.2015 року. (а.с.28-29)
Зазначеним Висновком Головного управління ДМС України в Одеській області від 11.06.2015 року вирішено:
- визнати недійним паспорт громадянина України НОМЕР_1 , який виданий Центральним РВ Сімферопольського ГУ МВС України в АР Крим 16.07.2009 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 08.10.2014 року, строком дії до 08.10.2024 року визнати, як виданий з порушенням вимог законодавства, відповідно пункту 56 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року №152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення»;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 08.10.2014 року, строком дії до 08.10.2024 року, орган 5116 вважати недійсним та підлягає знищенню, відповідно підпункту 8 пункту 55 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення»;
- інформацію направити до Головних управлінь, Управлінь ДМС України в областях, м. Києві про визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 08.10.2014 року, строком дії до 08.10.2024 року як оформлені в порушення вимог чинного законодавства та підлягають вилученню та знищенню;
- до комп'ютерної бази даних Головного управління ДМС України в Одеській області внести інформацію про визнання паспортів недійсними;
- проінформувати Адміністрацію державної прикордонної справи про визнання паспорта громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_2 недійсним та таким, що підлягає вилученню.
Зазначений висновок обґрунтовано тим, що:
«Під час перевірки ГУ ДМС в Одеській області направлено запит від 08.05.2015 року № 4/1-6550 до ДМС України щодо підтвердження видачі паспорта особі серії НОМЕР_1 . За наслідками розгляду запиту надано відповідь від 18.05.2015 року № 6.1/4559 про те, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 10.05.2007 року Дзержинським КМУ РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значиться втраченим з 16.12.2014 року.
ОСОБА_2 звернувся до відповідного територіального підрозділу ДМС з заявою про втрату паспорта, у зв'язку з чим згідно із вимогами пункту 6.2 розділу VI «Видача паспортів замість утрачених або викрадених» Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС № 320, чинного на той час, заведено справу про втрату паспорта № 458 від 16.12.2014 року.
За результатами перевірки інформація направлена до Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України (4/1-7052 від 19.05.2015 року).».
Згідно із приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються:
права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод;
основні обов'язки громадянина;
громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18 січня 2001 року №2235-III "Про громадянство України" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III) громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
У відповідності із пунктом 1 статті 5 Закону №2235-III документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
У відповідності із пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону №2235-III Президент України, зокрема, приймає рішення і видає Укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України.
Згідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, в редакції постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року №3423-XII, із змінами на час складення висновку перевірки:
- паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України;
- документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Цей документ виготовляється і оформляється відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України на підставі рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO, Doc. N 9303).
Пунктом 23 вказаного Положення забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України.
Згідно до Положення про Державну Міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №360 від 20.08.2014 року (далі- Положення № 360), Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.
Пунктом 3 Положення № 360 передбачено, що серед основних завдань ДМС є, зокрема, реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно із підпунктом 10 пункту 4 Положення № 360, ДМС відповідно до покладених на неї завдань здійснює оформлення і видачу громадянам України, які постійно проживають в Україні, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках.
За змістом підпункту 33 пункту 4 Положення № 360, ДМС відповідно до покладених на неї завдань здійснює відповідно до закону державний контроль за дотриманням законодавства у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів у передбачених законодавством випадках, притягає порушників до адміністративної відповідальності.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2012 року №320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1089/21401, затверджено Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок № 320), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (наразі втратив чинність).
Пунктом 10.4 Порядку № 320 передбачено, що погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти:
- які обмінюються у зв'язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові;
- у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);
- у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки);
- осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові;
- померлих громадян; зіпсовані під час заповнення;
- оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України;
- не отримані власником протягом року.
У разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС України, другий - у територіальному органі (підрозділі).
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (далі по тексту - Порядок № 302).
У відповідності до п.39 Порядку № 302 (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за наявності підстав, зазначених у цьому Порядку, раніше виданий паспорт підлягає вилученню, поверненню державі, знищенню або тимчасовому затриманню.
Особа, стосовно якої громадянство України припинено відповідно до Закону № 2235-ІІІ, зобов'язана у порядку та строки, встановлені законодавством про громадянство України, повернути паспорт територіальному підрозділу ДМС, що здійснив його оформлення та видачу (п. 40 Порядку № 302).
Забороняється вилучення в особи паспорта, крім випадків, передбачених законом, зокрема взяття паспорта в заставу (п.43 Порядку № 302).
Згідно із п.44 Порядку № 302 територіальні органи чи територіальні підрозділи ДМС мають право вилучити, а також тимчасово затримати паспорти, які оформлені з порушенням вимог законодавства, підроблені, або в інших випадках, передбачених законом. Під час вилучення або тимчасового затримання паспорта складається відповідний акт встановленого МВС зразка та видається відповідна довідка.
За приписами п.45 Порядку № 302 паспорт вважається недійсним у разі:
8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 року №152, затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, (далі - Порядок).
Пунктом 55 Порядку установлено, що паспорт для виїзду за кордон вважається недійсним та знищується в разі, серед іншого:
- оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.
За приписами пункту 10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 року, серед визначених у переліку документів, що подаються для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, є паспорт громадянина України.
Відтак, безумовною підставою для документування особи паспортом громадянина України для виїзду за кордон є набуття громадянства України у визначеному законодавством порядку та документування паспортом громадянина України.
Як слідує з матеріалів справи та установлено судом першої та апеляційної інстанцій, 03.10.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного відділу у місті Одесі з питанням оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
До такого звернення ОСОБА_1 надав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий 16.07.2009 року Центральним РВ Сімферопольського ГУ МВС України в АР Крим.
08 жовтня 2014 року за наслідками розгляду поданих документів, на ім'я ОСОБА_1 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 .
У подальшому, на виконання вимог п. 6.2.3 рішення №1 колегії ДМС України від 20.02.2015 року, та з метою запобігання незаконної видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відповідно до наказу ГУ ДМС України в Одеській області від 30.04.2015 року № 82 «Про проведення перевірки» посадовими особами міграційної служби здійснено перевірку Суворовського районного відділу у місті Одесі з питань оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон осіб - вихідців з країн ризикової міграції відділу (Сирія, Лівія, Кувейт, Ірак, Палестина).
08.05.2015 року під час проведення перевірки органом ДМС України направлено відповідний запит №4/1-6550 до ДМС України щодо підтвердження видачі, на ім'я ОСОБА_1 , паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
18.05.2015 року органом ДМС України отримано відповідь про те, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 10.05.2007 року Дзержинським КМУ РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2 та з 16.12.2014 року значиться втраченим.(а.с.60-62)
Наведені обставини слугували підставою для складення за наслідками проведеної перевірки оскаржуваного у цій справі висновку від 11.06.2015 року, який затверджений ДМС України 19.06.2015 року. (а.с.28-29)
Як установлено апеляційним судом, фактично підставою для визнання недійсним паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивача слугувало твердження відповідача про те, що оформлення вищевказаних паспортів відбулося з порушенням вимог законодавства.
Відповідно до п.46 Порядку № 302 у разі оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства керівник територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку, за результатами якої складається висновок у двох примірниках, який надсилається до ДМС для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу апарату ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - у територіальному підрозділі ДМС.
Територіальний підрозділ ДМС у випадках, передбачених пунктом 45 цього Порядку, з використанням відомчої інформаційної системи ДМС вносить до Реєстру інформацію про факт визнання недійсним та про знищення паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, або інформує про це територіальний підрозділ ДМС, що видав паспорт (у разі визнання недійсним чи знищення паспорта зразка 1993 року) (п.50 Порядку № 302).
Майже аналогічно приписами Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2014 року № 152 в редакції від 12 грудня 2014 року, урегульовано такі дії щодо паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Так, у відповідності до наведених вище приписів під час проведення перевірки міграційною службою з'ясовано, що паспорт громадянина України Абдул ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 оформлено 10.05.2007 року Дзержинським КМУ РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я іншої особи, а саме ОСОБА_2 .
Також, відповідачем установлено, що у подальшому ОСОБА_2 звернувся до відповідного територіального підрозділу ДМС із заявою про втрату паспорта, у зв'язку з чим згідно із вимогами пункту 6.2 розділу VI «Видача паспортів замість утрачених або викрадених» Порядку №320 зведено справу про втрату паспорта №428 від 16.12.2014 року.
Судова колегія звертає увагу, що згідно із положеннями пункту 5.1 наказу Міністерства Внутрішніх Справ України від 13 квітня 2012 року №320 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до законодавства України, отримують паспорти на підставі довідки про реєстрацію громадянином України.
З наведеного слідує, що отриманню паспорта громадянина України передує процедура оформлення набуття громадянства України, за результатами якої приймається рішення про набуття особою громадянства України.
З матеріалів справи убачається, що Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України направлено запит до Адміністрації Президента України щодо прийняття до громадянства України ОСОБА_1 . (а.с.57)
Згідно до відповіді Департаменту з питань громадянства Адміністрації Президента України повідомлено про те, що немає матеріалів стосовно прийняття до громадянства України зазначеного громадянина на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства.(а.с.58-59)
Відтак, з огляду на встановлені обставини, на підставі проведеної перевірки та з урахуванням викладених фактів, міграційною службою з'ясовано, що будь-які дані про набуття або прийняття до громадянства України ОСОБА_1 та документальне підтвердження цього факту відсутні.
Отже, як з'ясовано міграційною службою, позивач ОСОБА_1 громадянство України в установленому законодавством порядку не набував, паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 не документувався.
При цьому, органом 5116 на ім'я ОСОБА_1 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , який було оформлено на ім'я іншої особи, яка втратила його.
З'ясовані колегією суддів у цій справі обставини вказують про те, що за наслідками проведеної перевірки, як того вимагало законодавство України, міграційною службою установлено наявність підстав, передбачених пунктом 10.4 Порядку №320 та підпункту пункту 55 Порядку від 07.05.2014 року №152, для прийняття оскаржуваного висновку та його затвердження.
Разом із цим, у розглядуваній справі відповідач надав докази, які здатні підтримати умовивід щодо існування певної обставини з надзвичайно високим ступенем переконливості. Такий ступінь переконливості за обставинами цієї справи дозволяє суду апеляційної інстанції стверджувати, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 належав ОСОБА_2 та був втрачений, одночасно належати ОСОБА_1 документ, який посвідчує особу громадянина України, не може.
Тому, вирішення судом спору в цій справі полягає у застосуванні такого стандарту доказування, який визначає, що надані суб'єктом оскарження докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення є розумно достатніми та вочевидь переконливими.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 5 вересня 2024 року по справі №990/163/23.
Своєю чергою, сторона позивача як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, намагалася довести наявність процедурних порушень органів ДМС України, пов'язаних з оформленням та затвердженням висновку за результатами службової перевірки, які за їх наявності означали про відсутність правових підстав для визнання недійсними та такими, що підлягають знищенню паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Враховуючи те, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, який підтверджує громадянство України, набуття якого позивачем не мало місця, відповідачі - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області та Державна міграційна служба України правомірно, в межах та на підставі власних повноважень прийнято та затверджено оспорюване рішення в частині визнання недійним (анулювання) цього паспорту.
При цьому, колегія судів установлено правомірність дій відповідача в частині визнання недійсним (анулювання) паспорта громадянина України як передумови для отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон є набуття особою громадянства України у встановленому законодавством порядку.
Наведені обставини свідчать про правомірність оскаржуваного висновку службової перевірки, а також дій щодо оформлення та затвердження висновку, оскільки паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документами, які підтверджують громадянство України, набуття якого не підтверджено, а тому ці документи є такими, що отримані з порушенням закону.
З огляду на зазначене, судом першої інстанцій помилково не застосовано до спірних правовідносин норми пункту 10.4 Порядку №320, пункту 9, підпункту 33 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №360, які підлягали застосуванню.
За вказаних обставин, на переконання судової колегії, висновок за матеріалами перевірки, оформлений Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області 11.06.2015 року та затверджений Державною міграційною службою України 19.06.2015 року є таким, що прийнятий відповідно визначеному законодавством порядку згідно до повноважень та у спосіб.
Аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 05.09.2019 року по справі №826/12670/17, від 26.06.2019 року по справі №826/14279/17, від 18.04.2018 року по справі №820/7358/15, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються апеляційним судом при вирішенні даної справи.
Так, зокрема у справі №820/7358/15, в якій Верховним Судом 18.04.2018 року ухвалена постанова, оскаржувався висновок службового розслідування (перевірки) територіального управління ДМС України, яким визнано недійсними та такими, що підлягають знищенню паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон позивача.
За наслідками розгляду справи №820/7358/15, Верховний Суд вказав на правомірність оформлення та затвердження висновку службового розслідування (перевірки) з огляду на не надання позивачем доказів на підтвердження факту набуття громадянства України у порядку, визначеному законодавством.
За таких обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон є такими, які отримані з порушенням закону, у зв'язку з чим судом першої та апеляційної інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання та скасування оскаржуваного висновку.
Насамкінець, апеляційний суд звертає увагу, що згідно із приписами Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для захисту права у судовому порядку обов'язково має бути встановлене судом під час розгляду справи порушення такого права суб'єктом владних повноважень.
Апеляційний суд наголошує, що висновок про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень або його рішень неможливий без достеменного встановлення факту вчинення позивачем всіх необхідних, передбачених чинним законодавством, дій, результатом яких могли бути очікувані ним рішення такого суб'єкта чи певні дії тощо.
В матеріалах справи відсутнє будь-яке документальне підтвердження належності ОСОБА_1 до громадянства України, та у відповідності до вимог пункту 2 частини третьої статті 44, частини першої статті 77 КАС України, позивач не спростовано даний факт.
У свою чергу, Головним управлінням ДМС в Одеській області та ДМС України, як суб'єктами владних повноважень, доведено правомірність оскаржуваного висновку та надано обґрунтовані доводи та докази його прийняття відповідно до норм чинного законодавства.
Відтак, апеляційний суд вказує про відсутність порушення прав ОСОБА_1 з боку зазначеного відповідача, яке, на думку позивача, виразилась у протиправному визнанні недійсним паспорта громадянина України, та як виданого з порушенням вимог законодавства, паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи встановлені апеляційним судом обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на викладене вище, при прийнятті рішення суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які належало застосувати, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, внаслідок чого, відповідно до ст. 315, 317 КАС України, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційні скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України - задовольнити повністю.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року у справі №420/1931/24 - скасувати.
Прийняти у справі №420/1931/24 нове рішення суду.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький