П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31420/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року, прийнятого в порядку письмового провадження суддею Радчуком А.А. у місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) за допомогою системи «Електронний суд» подав до Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Відповідач-1, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - Відповідач-2, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 04.10.2024 року за № 965230106920 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року за № 03-35/73/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФУ в Кіровоградській області судові витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач перебуває на обліку у Відповідача-2 як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
03.09.2024 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 року по справі № 420/13823/24 Херсонським окружним адміністративним судом було видано Позивачу оновлену довідку № 03-35/73/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 3 028 грн. (далі - Довідка).
28.09.2024 року Позивач звернувся до Відповідача-2 із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку суддівської винагороди зазначеної у оновленій Довідці, проте за результатами розгляду заяви про перерахунок грошового утримання на підставі отриманих довідок, Відповідач-1 оскаржуваним рішенням відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку, оскільки зміна розміру складових суддівської винагороди не відбулася, так як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді не змінився та з 1 січня становить 2 102 грн відповідно до Закону України «Про Державний бюджет країни на 2024 рік».
В свою чергу такі дії Позивач вважає протиправними та такими, що порушують конституційні гарантії незалежності суддів, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 04.10.2024 року № 965230106920 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Херсонського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.09.2024 року № 03-35/73/24;
- зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Херсонського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.09.2024 року № 03-35/73/24 з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028,00 грн. та з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,80 грн..
- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Відповідач-1 та Відповідач-2 звернулися до П'ятого апеляційного адміністративного суду із апеляційними скаргами, в якій вважають, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та не ґрунтується на засадах верховенства права, тому просять суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення в цій частині та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги Відповідач-2 зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції в частині задоволення позову, оскільки при розгляді справи по суті судом не було враховано, що після 18.02.2020 року не змінювалися розміри суддівської винагороди, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року не змінився по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, тому підстави для здійснення нового перерахунку щомісячного грошового утримання, згідно наданої оновленої Довідки - відсутні.
На обґрунтування апеляційної скарги Відповідач-1 вказує аналогічні доводи, які зазначені Відповідачем-2 в апеляційній скарзі. До цього ж також зазначає, що Головним управлінням правомірно було відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання Позивача на підставі оновленої Довідки станом на 01.01.2024 року, оскільки така відмова заснована на положеннях діючого законодавства, відповідає легітимній меті та здійсненна з дотриманням необхідного балансу між загальними суспільними інтересами та інтересами окремої особи, а тому позовні вимоги щодо визнання вказаних дій протиправними задоволенню не підлягають.
Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, на підставі постанови Верховної Ради України № 1600-VIII від 22.09.2016 року Позивача звільнено з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
У 2016 році Відповідачем-2 призначено Позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, перерахунок якого здійснено в 2022 році за рішенням суду з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 року по справі № 420/13823/24, яке набрало законної сили 20.08.2024 року, зобов'язано Херсонський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн..
03.09.2024 року Херсонським окружним адміністративним судом, на виконання вищевказаного судового рішення, виготовлено довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 03-35/73/24.
28.09.2024 року Позивач звернувся до Відповідача-2 із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку суддівської винагороди зазначеної у оновленій Довідці.
За принципом екстериторіальності заяву Позивача розглянуто Відповідачем-1 та прийнято рішення від 04.10.2024 року за № 965230106920 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В якості підстави для відмови зазначено, що згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у порівнянні з 2020 роком залишено без змін - у розмірі 2102, 00 грн.. Таким чином, оскільки після 2020 року збільшення розміру складових суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, не відбулося, підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
Вважаючи протиправним відмову ГУ ПФУ в Кіровоградській області у перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши справу по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що Позивач має право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 року, виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року №03-35/73/24. При цьому судом зазначено, що правові норми Порядку № 3-1 не наділяють повноваженнями територіальні органи Пенсійного фонду України на перевірку складових довідки про розмір суддівської винагороди для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Однак позовні вимоги задовольнив частково з огляду на обрання іншого способу відновлення порушених прав Позивача, більш ефективного, належного та достатнього, шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Херсонського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 03.09.2024 року № 03-35/73/24, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, судом відмовлено у задоволені позову до ГУ ПФУ в Херсонській області, оскільки вказане Управління не приймало рішень зі спірного питання відносно пенсійного забезпечення Позивача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами ст. 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Статтею 4 Закону № 1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Як встановлено частиною 1 статті 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Приписами частини 3 статті 135 Закону № 1402-VIII визначено базовий розмір посадового окладу судді, який становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Частиною 5 статті 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII).
За приписами частин 4, 5 статті 142 Закону № 1402-VIII визначено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 року по справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 року по справі № 200/3958/19-а, висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Отже, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
В свою чергу, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно, Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». При цьому, судді, Законом № 966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість, відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - становить 3 028 гривні, а працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2 102 гривні.
Слід зазначити, що зміни до Закону № 1402-VIII, в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.
Тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Аналогічна правова позиція щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 року по справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 року по справі № 360/503/21, від 22.06.2023 року по справі № 400/4904/21, від 12.07.2023 року по справі № 140/5481/22, від 24.07.2023 року по справі № 280/9563/21, від 13.09.2023 року по справі № 240/44080/21, від 21.03.2024 року по справі № 620/4971/23, від 12.09.2024 року по справі № 580/2522/24.
Крім того, право на отримання довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 року встановлено судовим рішенням від 19.07.2024 року по справі № 420/13823/24, яке набрало законної сили 20.08.2024 року.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року на підставі довідки Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року № 03-35/73/24 у зв'язку із зміною з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму, з якого обчислюється суддівська винагорода.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко