24 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/25396/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 року в адміністративній справі №160/25396/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.09.2023 року № 046150013499 про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи на посаді підручного сталевара конвертера з 22.07.2002 року по 13.08.2010 року, період роботи на посаді сталевара конвертера з 14.08.2010 року по 08.09.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.09.2023 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, адміністративний позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 08.09.2023 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.09.2023 року №046150013499 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю довідки про пільговий стаж роботи та атестації робочих місць. Зазначає, що в нього є право на призначення на пільгових умовах пенсії та його трудова книжка містить всі необхідні відомості для визначення пільгового стажу, відповідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (20 років). Вважаючи відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.09.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046150013499 від 15.09.2023 року відмовлено ОСОБА_2 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У рішенні №046150013499 зазначено, що вік заявника 41 рік, страховий стаж особи 24 роки 08 місяців 25 днів, пільговий стаж особи 00 років 00 місяців 00 днів.
За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди, пільговий стаж відсутній, у зв'язку з відсутністю довідки про пільговий стаж роботи та атестації робочих місць.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046150013499 від 15.09.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202.
Відповідно до розділу V «Металургійне виробництво чорних та кольорових металів (рудопідготовка, збагачення, окускування, випал руд і нерудних
копалин, коксохімічне виробництво, виробництво динасових виробів)» зазначеного списку, до робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років віднесено посади: підручні сталеварів установок електрошлакового переплавлення; підручні сталеварів електропечей труболиварного виробництва.
За приписами статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За період до 1 січня 2004 року обчислення трудового стажу здійснювалося згідно зі статтями 56-63 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У пунктах 1, 2 та 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». У відповідності до п.1 даного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 даного Порядку передбачено , що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, то для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Абзацом 1 пункту 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Однак цей порядок поширюється на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 року у справі №233/2084/17.
Так, згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , вбачається наступна інформація про працю позивача у спірні періоди:
запис №5 від 22.07.2002 року - прийнятий до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» у конвертерний цех підручним сталевара конвертеру (другого) 4 розряду, на підставі розпорядження №6 від 22.07.02 року;
запис №6 від 06.12.2002 року - присвоєно 5 розряд підручного сталевара конвертеру (другого), на підставі розпорядження №2293 від 06.12.2002 року;
запис № 9 від 14.04.2006 року - переведений у конвертерний цех підручним сталевара конвертеру (другого) 6 розряду, на підставі розпорядження № 642 від 14.04.06 року;
запис №11 від 14.08.2010 року - переведений у конвертерний цех сталеваром конвертеру по 7 розряду, на підставі розпорядження №1563 від 13.08.10 року;
запис №12 від 01.03.2018 року - персонал ділянки «конвертерні відділення» конвертерного цеху увійшов до складу ділянки «Виробництво» цього цеху, на підставі розпорядження №67 від 03.03.2018 року;
запис №13 від 29.11.2018 року - за рахунок чисельності персоналу ділянки «Виробництво» конвертерного цеху створено ділянку «Технологія» цього цеху, на підставі розпорядження № 251/1 від 03.12.2018 року;
запис №14 - за підсумками атестації робочих місць за умовами праці за даною професією/посадою підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, наказ №315 від 30.03.2020.
Відтак, записи трудової книжки позивача не містять необхідних даних, які підтверджують пільговий стаж роботи за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з цим, з метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Згідно з пунктом 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. № 637.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 встановлено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
В даному випадку, записи трудової книжки позивача не містять необхідних даних, які підтверджують пільговий стаж роботи за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Твердження позивача про те, що необхідною умовою для призначення йому пенсії на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є наявність зайнятості 20 років в металургії за провідною професією, до якої відноситься підручний сталевара конвертеру є безпідставним, оскільки відповідно переліку провідних професій наведеного в частині 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до таких належать: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень).
Таким чином, професія підручний сталевара до даного переліку не входить, при цьому таку професію не можна ототожнювати з професією сталевара.
Крім того, як зазначено вище, згідно розділу V. Металургійне виробництво чорних та кольорових металів (рудопідготовка, збагачення, окускування, випал руд і нерудних копалин, коксохімічне виробництво, виробництво динасових виробів) Постанови № 202 право на таку пенсію мають, зокрема підручні сталевара електропечей труболиварного виробництва.
Отже, право на пенсію за частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», незалежно від віку мають підручні сталевара електропечей труболиварного виробництва та підручні сталеварів установок електрошлакового переплавлення.
Проте, трудова книжка позивача НОМЕР_1 не містить відповідних записів про характер і час виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи тощо, в ній не зазначено про зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Також, трудова книжка не містить інформацію про те, що позивач працював підручним сталевара електропечей саме труболиварного виробництва або підручним сталевара установок електрошлакового переплавлення, оскільки як встановлено судом посада позивача - підручний сталевара конвертеру.
За наведених обставин, оскільки вік позивача - 41 рік, то він може мати право на пенсію за віком на пільгових умовах лише на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», незалежно від віку. Однак, таке право у позивача виникає у випадку безпосередньої зайнятості повний робочий день в металургії, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, не менше 25 років, та у випадку наявності такої провідної професії, як сталевар, за умови, що він був зайнятих на такій роботі не менше 20 років.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що оскільки посада підручного сталевара конвертера та сталевара конвертера не відноситься до посад, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 та який надає право на пільгову пенсію незалежно від віку, так як до таких професій належать виключно підручні сталевара електропечей труболиварного виробництва та підручні сталеварів установок електрошлакового переплавлення.
В свою чергу посада позивача «підручного сталевара конвертера» та «сталевара конвертера», відноситься до посад передбачених Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.
Згідно з Розділом III ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ підрозділ 2 «Виробництво сталі та феросплавів. Підготовка сумішей та ремонт металургійних печей», до професій які відносяться до списку №1 відносять наступні професії: підручні сталеварів конверторів; сталевари конвертерів.
Разом з цим, підручні сталеварів конверторів та сталевари конвертерів були віднесені до списку №1, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року.
Отже, обидві посади позивача, віднесені саме до списку №1, пільгова пенсія за якими призначається на підставі частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Натомість, відповідний запис про проведення атестації робочих місць за умовами праці за даною професією і посадою підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1, наказ № 315 від 30.03.2020 року наявний у трудовій книжці позивача.
Водночас, не надання позивачем довідки, яка б підтверджувала право на пільгову пенсію на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позбавляє як відповідача встановити стаж, право на пенсію за яким, виникає на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у випадку, якщо записи трудової книжки містять неточності.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку № 22-1).
Отже, на момент прийняття рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 15.09.2023 року № 046150013499, позивачем не надано до пенсійного органу уточнюючої довідки, яка б підтвердила наявність у позивача стажу роботи на пільгових умовах, відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Позивачем не наведено та не підтверджено жодними доказами неможливість отримання та надання ним до пенсійного органу довідки про підтвердження пільгового стажу роботи, враховуючи, що підприємство на якому позивач працював знаходиться на території Дніпропетровської області. При цьому, трудова книжка позивача не підтверджує пільговий стаж за частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В даному випадку, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії прийняте відповідно до вимог діючого законодавства. При цьому, питання щодо призначення пенсії за віком може бути розглянуте пенсійним органом на підставі заяви позивача та наданих додаткових документів незалежно від наявності рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії за віком згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищенаведене, вірними є висновки суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 року в адміністративній справі №160/25396/23 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/25396/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко