24 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/3298/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року в адміністративній справі №280/3298/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у прийняті рішення про призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 .
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , передбачену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у 500-кратному розмірі прожиткового мінімуму доходів громадян встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року, в якому здійснюватиметься виплата.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо не призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 .
Зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її сина військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обов'язок прийняття комісією рішення щодо призначення грошової допомоги узгоджується з обов'язком особи надати визначений перелік документів. Оскільки позивач не надав документа, що свідчить про причини та обставини смерті, зокрема про те, що така не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, то правові підстави для призначення допомоги відсутні. Відтак, комісія не мала права приймати рішення про призначення заявнику одноразової грошової допомоги.
Позивач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 19.08.1996 року, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом від 31.10.2018 року та 09.01.2019 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , мав статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 18.09.2019 року, згідно з довідкою від 30.09.2021 року №2340 з 02 квітня 2019 року по 17 липня 2019 року, з 31 липня 2019 року по 10 вересня 2019 року, з 02 червня 2020 року по 15 липня 2020 року, з 01 серпня 2020 року по 23 грудня 2020 року, з 04 січня 2021 року по 25 квітня 2021 року безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
З 20.05.2021 року по 17.06.2021 року ОСОБА_2 перебував у щорічній основній відпустці за 2021 рік, про що свідчить його відпускний квиток від 20.05.2021 року № 1646.
Старший солдат ОСОБА_2 при дорожньо-транспортної пригоді, котра сталась 12.06.2021 року на автодорозі Сєвєродонецьк - Борівське, неподалік Аеропорту, (смт. Сиротине, Сєверодонецький район, Луганська область) загинув на місці внаслідок отриманих травм, що підтверджується доповіддю №2/0746 від 13.06.2021 року, актом службового розслідування, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 за результатами службового розслідування за фактом смерті військовослужбовця №602.
Відповідно до витягу з ЄРДР (кримінальне провадження №12021131370000532) « 12.06.2021 року, приблизно о 23-00 год., водій автомобіля "Дєу-Нексія", н/з НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_1 , здійснив наїзд на гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який від тілесних пошкоджень помер».
Відповідно до висновку експерта №340, лікарського свідоцтва про смерть №340 від 15.06.2021 року, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 24.06.2021 року, смерть старшого солдата ОСОБА_2 , командира господарчого відділення взводу забезпечення ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 настала внаслідок поєднаних тупих травм тіла з множинними переломами кісток скелету та розривами внутрішніх органів.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 14.06.2021 року №168 ОСОБА_2 знятий з усіх видів забезпечення в зв'язку зі смертю з 12.06.2021 року.
Відповідно до витягу з протоколу № 547 від 05 жовтня 2024 року засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, встановлено, що травма старшого солдата ОСОБА_2 , 1995 р.н. - «Поєднана тупа травма тіла з множинними переломами кісток скелету та розривами внутрішніх органів», яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 24.06.2021 року відділом держаної реєстрації актів цивільного стану по Лутугинському району та місту Сєвєродонецьку Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків); Лікарським свідоцтвом про смерть № 340 виданим 15.06.2021 року Луганським обласним бюро СМЕ; витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 31.08.2021 року №602 про результати службового розслідування за фактом смерті військовослужбовця - одержана в результаті нещасного випадку, так, пов'язана з проходженням військової служби.
Для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 позивач у листопаді звернулась з відповідною заявою та необхідними документами до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 комплект документів направив на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
13.01.2022 року відповідно до протоколу №5 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, зазначила, що причиною смерті стала дорожньо-транспортна пригода, в якій було скоєно наїзд автомобілем на пішохода солдата ОСОБА_2 . Відповідно до висновку експерта Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи від 23.07.2021 року № 340, ОСОБА_2 на час смерті перебував у стані алкогольного сп'яніння (концентрація етанолу в крові - 1,84 г/л, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння). Крім цього, в акті розслідування нещасного випадку, складеному військовою частиною НОМЕР_2 , не зазначено, за яких обставин трапилася дорожньо-транспортна пригода, в якій загинув ОСОБА_2 . Для прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги батьку, матері, дружині та дочці загиблого військовослужбовця необхідно з'ясувати в органах Національної поліції дані, які спростовують, або навпаки, підтверджують порушення Правил дорожнього руху солдатом ОСОБА_2 , оскільки порушення згаданих Правил є адміністративним правопорушенням.
Позивач звернулась до Головного управління Національної поліції в Луганській області та Луганської обласної прокуратури та отримала інформацію, що відповідно до даних Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12021131370000532 від 13.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, 31.12.2021 року слідчим слідчого відділу Сєвєродонецького РУГІ ГУНП в Луганській області прийнято рішення про закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. На теперішній час, відповідно до оптимізації штатного розпису територіальні підрозділи ГУНП в Луганській області відсутні. Через військову агресію російської федерації та окупацією території м. Сєвєродонецька, матеріали зазначеного кримінального провадження залишилися на не підконтрольній території, в зв'язку з чим, надати детальну інформацію, не надається за можливе. Також відповідно до даних Єдиного реєстру досудових розслідувань у вказаному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлялось.
Позивач повторно звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою та пакетом документів, яким передані документи на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Розглянувши подані документи, у протоколі від 15.03.2024 року №3/д комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги необхідно з'ясувати усі обставини смерті. Так, причиною смерті стала дорожньо-транспортна пригода, в якій було скоєно наїзд автомобілем на пішохода солдата ОСОБА_2 , який перебував у відпустці. Відповідно до висновку експерта Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи від 23.07.2021 року № 340, ОСОБА_2 на час смерті перебував у стані алкогольного сп'яніння (концентрація етанолу в крові - 1,84 г/л, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння). Крім цього, в листі Головного управління Національної поліції в Луганській області від 10.03.2023 року № 7274/111/18-2022 зазначено, що 31.12.2021 року слідчим СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області кримінальне провадження № 12021131370000532 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення у діях водія. Для прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги батьку, матері, дружині та дочці загиблого військовослужбовця необхідно з'ясувати обставини нещасного випадку, зокрема про наявність порушень Правил дорожнього руху, за які передбачається адміністративна відповідальність, з боку пішохода - ОСОБА_2 .
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у прийняті рішення про призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
20.12.1991 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Визначення соціального захисту військовослужбовців міститься у статті 1 Закону №2011-ХІІ, та означає діяльність (функцію) держави, спрямовану на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону №2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Статтею 16 вказаного Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 та 2 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII (у редакції, чинній на момент смерті сина позивача), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві; 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби; 9) отримання військовозобов'язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
Відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Статтею 16-2 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Згідно з ч.ч. 1, 6, 8 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Відповідно до статті 16-4 Закону №2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (п. 9 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ).
Так, на виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 року.
Зазначений Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Згідно з п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;
у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 4 Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві..
Відповідно до п. 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Пунктами 15, 19 Порядку № 975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Так, не призначаючи одноразову грошову допомогу, комісія Міністерства оборони України, посилаючись на положення ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ зазначила, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення злочину або адміністративного правопорушення. Відповідно до висновку експерта Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи від 23.07.2021 року № 340, ОСОБА_2 на час смерті перебував у стані алкогольного сп'яніння (концентрація етанолу в крові - 1,84 г/л, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння). Крім цього, в листі Головного управління Національної поліції в Луганській області від 10.03.2023 року № 7274/111/18-2022 зазначено, що 31.12.2021 року слідчим СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області кримінальне провадження №12021131370000532 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення у діях водія. Для прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги батьку, матері, дружині та дочці загиблого військовослужбовця необхідно з'ясувати обставини нещасного випадку, зокрема про наявність порушень Правил дорожнього руху, за які передбачається адміністративна відповідальність, з боку пішохода - ОСОБА_2 .
Аналіз наведених норм свідчить, що зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Разом з цим, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №640/6477/19 від 29.06.2022 року.
Як слідує з витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 547 від 05.10.2021 року причина смерті ОСОБА_2 поєднана тупа травма тіла з множинними переломами кісток скелету та розривами внутрішніх органів, одержана в результаті нещасного випадку, так пов'язана з проходженням військової служби.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта Луганського-обласного бюро судово-медичної експертизи від 23.07.2021 року № 340 смерть ОСОБА_2 стоїть у прямому причинному зв'язку з поєднаною травмою тіла.
Причиною смерті став травматичний шок, який виник від вищеописаної поєднаної тупої травми тіла з переломами кісток скелету та розривами внутрішніх органів.
Зазначеними документами підтверджується, що смерть загиблого військовослужбовця, що настала під час виконання службових обов'язків військової служби в період її проходження внаслідок нещасного випадку.
Отже, на підставі наданих сторонами письмових доказів, смерть ОСОБА_2 , не була наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Також, у вищенаведених документах зазначено, що на момент смерті ОСОБА_2 перебував у відпустці та лише констатовано перебування його у стані алкогольного сп'яніння.
Перебування загиблого в стані алкогольного сп'яніння не знаходилось у причинному зв'язку від дій водій автомобіля Daewoo Nexia, н/з НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , який здійснив наїзд на ОСОБА_2 , який від тілесних пошкоджень помер.
Крім того, Міністерство оборони України не надало суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що про існування обставин передбачених ч. 1 ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ та п. 19 Порядку № 975, а саме, що загибель (смерть) ОСОБА_2 є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння.
Враховуючи вищенаведене, дії відповідача щодо не призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 вчиненні не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, та є протиправними.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, та зобов'язання Міністерства оборони України повторно розглянути заяву з доданими документами ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її сина військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки та незгоди з доказами.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року в адміністративній справі №280/3298/24 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року в адміністративній справі №280/3298/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко