25 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/9062/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року (суддя Батрак І.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 16525-15883/Р-02/8-0800/24 від 18.09.2024 про перерахунок пенсії позивача; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести нарахування і виплату пенсії, починаючи з 01.12.2019, згідно з вимогами чинного пенсійного законодавства України, яке регулює дані правові відносини.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.12.2019 перерахунку та виплати основного розміру її пенсії по втраті годувальника на підставі довідки від 23.08.2024 № 31/29/31-70 про грошове забезпечення, виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізьких областях. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше сплачених сум) основного розміру пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізьких областях від 23.08.2024 № 31/29/31-70 про грошове забезпечення, з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення, доплати) та премії. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Також звертає увагу на пропуск строку звернення до суду з цим позовом.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Щодо доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду з даним позовом, суд апеляційної інстанції звертає увагу на актуальні правові позиції Верховного Суду, як то в справі № 580/10781/23, в якій суд касаційної інстанції, розглядаючи скаргу позивача в частині строку визначення перерахунку пенсії, вказав, що строки перерахунку призначених пенсій регламентуються положеннями статті 51 Закону № 2262-ХІІ, частиною 3 якої визначено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Також Верховний Суд наголосив, що до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до обставин даної справи, довідка про грошове забезпечення була видана позивачеві 23.08.2024, позивач не мала можливості звернутися до УПФУ раніше для здійснення перерахунку пенсії.
Щодо суті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 з 20.02.2009 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізьких областях від 23.08.2024 № 31/29/31-70.
Листом від 18.09.2024 за № 16525-15883/Р-02/8-0800/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило заявницю про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії.
Такі дії відповідача слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначаються такі види пенсій: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі ст. 36 цього Закону пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків; б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що розмір пенсії в зв'язку з втратою годувальника обчислюється з розміру пенсії, який отримував годувальник на момент смерті.
Суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізьких областях від 23.08.2024 № 31/29/31-70, адже чоловік позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виключає можливість перерахунку грошового забезпечення останнього за життя на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та від 30.08.2017 № 704, які прийняті після смерті військового пенсіонера, та, як наслідок, не створює правових підстав для проведення перерахунку пенсії з втрати годувальника для позивачки на підставі наведених правових актів.
Більш того, матеріалами пенсійної справи підтверджується, що для обрахунку пенсії ОСОБА_1 взято грошове забезпечення годувальника, до якого увійшли основні та додаткові види грошового забезпечення, тобто обмеження, які мали внаслідок прийняття вищенаведених актів Кабінету Міністрів України, не впливали на обрахунок пенсії померлого годувальника ОСОБА_2 .
Враховуючи сукупність встановлених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року в адміністративній справі № 280/9062/24 скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з 25 лютого 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 25 лютого 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров