24 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/17375/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/17375/24 (головуючий суддя першої інстанції - Серьогіна О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 02.07.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення у позивача хронічного професійного захворювання (отруєння);
- зобов'язати відповідача створити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) на підставі повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) вих. №08/21-1976 від 20.09.2023 року за формою П-3, виданого Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» щодо позивача та провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) незалежно від строку дії такого повідомлення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач відповідно до покладених на нього завдань проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам, проводить технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов'язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов'язкові до виконання органами виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення. Крім цього, проводить розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь і моніторинг стану умов праці та здоров'я. Натомість, відповідач відмовив у проведенні відповідного розслідування випадку професійного захворювання, пославшись на відсутність надання інформації щодо посадової особи роботодавця, яка повинна бути у складі комісії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо відмови ОСОБА_1 в утворенні комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 10.10.2023 року повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» вих. №08/21-1976 від 20.09.2023 року про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 .
Зобов'язано Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці створити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) на підставі повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) вих. №08/21-1976 від 20.09.2023 року за формою П-3, виданого Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» щодо ОСОБА_1 та провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не взяв до уваги та не надав належної правової оцінки тим обставинам, що роботодавець не надав відповідачу дані представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , що унеможливило виконання пункту 105 Порядку розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 року №337.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , отримав 20.09.2023 року повідомлення від 20.09.2023 року вих. №08/21-1976 про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (додаток 19 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, з встановленим основним діагнозом:
- вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації: синдром церебрально- периферичної ангіодистонїї з вестибулопатією, синдром полірадикулоневропатії з вираженими статико-динамічними порушеннями на шийному та поперековому рівнях, стійким больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого артрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів;
- антракосилікоз першої стадії (з/э; 1/1), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня;
- хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) - за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової. Захворювання професійні (19.09.2023 року).
Позивач звернувся до відповідача із запитом щодо проведення стосовно нього розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці листом №ПС/1/1180-24 від 16.01.2024 року повідомив позивача, що повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) стосовно ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», надійшло до управління 10.10.2023 року. Станом на теперішній час письмова інформація про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, до управління не надходила, про що до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» неодноразово надсилались листи для вжиття заходів щодо подання необхідних відомостей. Відсутність вищезазначеної інформації унеможливлює виконання пункту 105 Порядку №337 в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, суперечить вимогам Порядку №337.
Крім того, судом встановлено, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №0400-011008-8/58892 від 26.03.2024 року повідомило позивача, що управління листом від 06.01.2023 року до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надано кандидатуру для участі в розслідуванні причин виникнення хронічних професійних захворювань у працівників ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Листом №ПС/3.1/5906-24 від 27.03.2024 року відповідач позивача повідомило, що письмова інформація від 20.03.2024 року №13/749 про кандидатуру представників роботодавця ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яких пропонується включити до складу комісії з розслідування надійшла 21.03.2024 року. Відповідно до пункту 101 Порядку №337 строк дії повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 20.09.2023 року №08/21-1976 сплинув 19.03.2024 року. Тобто, письмову інформацію роботодавцем ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підготовлено у період вичерпаного строку дії П-3 Аксьонова О.В.. Тому, розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача відповідно до вимог Порядку не проводилось, акт за формою П-4 не складався.
Листом №08/21-0851 від 28.03.2024 року ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» повідомило, що повідомлення за формою П-3 відносно позивача було надіслано 20.09.2023 року за вихідним 08/21-1976 на підприємство ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за адресою м. Павлоград, вул. Соборна, 76.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), позивач оскаржив таку бездіяльність до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 затверджено положення про Державну службу України з питань праці (далі по тексту - Положення №96).
Відповідно до статті 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 13 статті 4 Положення №96 встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків, а пункт 27 встановлює, що дана установа проводить, у тому числі, розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти Акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Процедуру розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) викладено в Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337 (далі по тексту - Порядок №337).
Відповідно до пункту 105 Порядку №337 після отримання повідомлення за формою П-З керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - Комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров'я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації),ьа також у разі потреби представники інших органів.
Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.
Згідно із пунктом 107 Порядку №337 розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об'єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.
Водночас, пунктом 110 Порядку №337 визначено, що роботодавець зобов'язаний в установлений для проведення розслідування строк подати Комісії з розслідування:
- відомості про професійні обов'язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху);
- необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;
- матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;
- приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння);
- результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.
Відповідно до пункту 111 Порядку №337 роботодавець повинен забезпечити Комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв'язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).
Відповідно до пункту 112 Порядку №337 Комісія з розслідування зобов'язана:
- розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
- розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів;
- провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);
- скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).
Таким чином, відповідно до пункту 113 Порядку №337 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.
Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України В роботі комісії з розслідування такого випадку обов'язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (пункт 114 Порядку №337).
Надалі у відповідності до пункту 117 Порядку №337 за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - Акт за формою П-4) згідно з додатком 21, Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.
Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід'ємну частину.
Якщо з об'єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.
Відповідно до матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявами, в яких просив утворити комісію з розслідування причини виникнення професійного захворювання, провести розслідування випадку професійного захворювання та скласти акт за формою П-4.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем після отримання 10.10.2023 року повідомлення за формою П-3 від 20.09.2023 року вих. №08/21-1976 про хронічне професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 , працівника ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», (дата встановлення остаточного діагнозу становить 19.09.2023 року), не було утворено протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та відповідно розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування не проводилося.
Неможливість створення комісії відповідач обґрунтував тим, що відповідно до пункту 101 Порядку строк дії повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 20.09.2023 року № 08/21-1976 про хронічне професійне захворювання (отруєння) позивача сплинув 19.03.2024 року. Тобто, письмову інформацію роботодавцем ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» підготовлено у період вичерпаного строку дії П-3 ОСОБА_1 ..
Разом з тим відповідач вважаючи, що відсутність своєчасного надсилання письмової інформації, а також ігнорування листів Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про надання інформації з боку ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», унеможливило виконання пункту 105 Порядку в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, буде суперечити вимогам Порядку.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не позбавлений права включення до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання замість представника роботодавця представника місцевої адміністрації.
Також посилання відповідача на пункт 105 Порядку №337 судом першої інстанції не прийнято до уваги, у зв'язку з тим, що утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування не може бути поставлено виключно в залежність від виконання роботодавцем покладених на нього законодавством обов'язків.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушувались права позивача, оскільки відповідачем відмовлено, шляхом формування листів №ПС/1/1180-24 від 16.01.2024 року та №ПС/3.1/5906-24 від 27.03.2024 року, у створенні комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки, саме держава не виконала свій обов'язок запровадити чітку процедуру утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №819/1249/17.
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці створити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) на підставі повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) вих. №08/21-1976 від 20.09.2023 року за формою П-3, виданого Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» щодо ОСОБА_1 та провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, зазначені вимоги в апеляційній скарзі є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/17375/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року в адміністративній справі №160/17375/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко