Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/2852/2025
м. Київ Справа № 756/6433/24
25 лютого 2025року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дуба Сергія Володимировича на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Майбоженко А.М. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У травні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених зазначав, що 17 вересня 2023 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1273-7933 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua). Зазначений кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 , для підписання кредитного договору № 1273-7933 від 17.09.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Вказував, що відповідно до умов вказаного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 9 600грн., строк кредитування 300 днів, заявлений строк - 30 днів, знижена % ставка 2,50 % в день, стандартна % ставка 3 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти вона не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.
Також, Додатковою угодою від 20.09.2023 до Договору про відкриття кредитної лінії №1273-7933 від 17.09.2023 Кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 400 грн., які були отримані відповідачкою.
Проте, ОСОБА_1 порушила вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором та додатковою угодою навіть після спливу строку кредитування встановленого ними. Відтак, станом на 06.02.2024 утворилась заборгованість у розмірі 55 775,00 грн., з яких: 11 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 44 775 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
З огляду на вище викладене просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 55 775,00 грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за Кредитним договором №1273-7933 від 17.09.2023 року, яка станом на 06.02.2024 року становить: -11 000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок - простроченої заборгованості за кредитом; -44 775 (сорок чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; -2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок - сплаченого судового збору.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 25 вересня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дуба С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлено з порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги що, після укладення додаткової угоди кредитний договір не містить загального розміру наданого кредиту (пункт 3 частини 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».) та дійшов помилкового висновку про те, що кредитний договір містить всі істотні умови та є дійсним.
Вказує на те, що в додатковій угоді зазначено, що після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв'язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: - Сума неповернутого Кредиту становить: 11000,00 грн. Тобто позивач вказав в додатковій угоді не загальний розмір наданого кредиту, а суму неповернутого кредиту, яка становить: 11000,00 грн.
Звертає увагу на те, що в кредитному договорі зазначено дві дати повернення кредиту, а саме в п. 2.2 та 3.5.1- 16 жовтня 2023 року та в п. 4.12- 12 липня 2024 року.
Вказує на те, що в додатковій угоді від 20.09.2023 року визначена сума неповернутого Кредиту, яка становить: 11000.00 грн., тобто простроченого.
Пунктом 6.4. кредитного договору передбачено, якщо Позичальник несвоєчасно виконує зобов'язання щодо повернення Кредиту, Кредитодавець має право здійснювати Позичальнику нагадування та повідомлення щодо необхідності повернення Кредиту.
Вказує на те, що після укладення додаткової угоди позивач 20.09.2023 року надіслав відповідачу повідомлення, а тому вважає, що строк повернення кредиту було змінено і станом на 20 вересня 2023 року він настав.
Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на підтвердження позовних вимог позивач надав додаток до додаткової угоди від 20.09.2023 р. таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1274-9996. Проте, про стягнення заборгованості позивач просить за кредитним договором №1273-7933.
05 листопада 2024 року до Київського апеляційного суду від представника позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Мельник В.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначала, що після підписання Кредитного договору №1273-7933 інформаційно- телекомунікаційна система Кредитора, направила екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний Клієнтом при заповненні заявки на отримання кредитних коштів а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 (також Кредитний договір та додатки до нього доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта), тобто Відповідач мала змогу повторно ознайомитись з усіма Умовами Договору.
Зазначає, що відповідач підписав кредитний договір №12737933 від 17.09.2023 року відповідно до розділу 12 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A1907, а Позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а тому кредитний договір укладений у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».
Вказує на те, що в матеріалах справи містяться докази перерахування кредитних коштів на користь відповідача.
Зазначає, що 23.06.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1273-7933 (далі - Додаткова угода), відповідно до умов якої Відповідачу було надано додаткові грошові кошти у Кредит за Договором у сумі 1400,00 грн. Таким чином сума основного зобов'язання збільшилась з 9 600,00 грн. до 11 000,00 грн., про що також зазначено в Повідомленні до Додаткової угоди.
Станом на момент направлення повідомлення про укладення Додаткової угоди сума до повного погашення зобов'язань за Договором становила 11995,00 грн. (що складається з 11 000,00 грн. що є основним боргом та 995,00 грн. заборгованість за сплати процентів).
Звертає увагу суду на те, що кредитному договорі №12737933 від 17.09.2023 року та Додатковій угоді до Договору сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, строку кредитування, суми кредиту та ОСОБА_1 погодилась з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
З огляду на вище викладене просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 вересня 2023 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1273-7933 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А1907 (а.с. 10-16).
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 п. 1 кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника не відновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту - кредитна лінія.
Відповідно до п. 3.1 цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Пунктом 3.2. договору для укладення цього договору, у порядку встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення нового договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.
Відповідно до п. 4.1 розмір кредитного ліміту (загальний розмір кредиту) становить 9 600 грн.
Згідно з п. 2.3 базовий строк користування кредитом становить 30 календарних днів з дня надання кредиту. Базовий період сплати відсотків - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього договору і визначена сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт кредитодавця.
За п. п. 2.3 договору, дата видачі кредиту - 17.09.2023; останній календарний день першого Базового періоду - 16.10.2023, сума кредиту - 9600 грн., нараховані проценти за користування Кредитом 7 200 грн., разом до сплати 16 800 грн.
Пунктом 4.10 договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промоставкою та/або Зниженою, та/ або Пільговою процентною ставкою).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Надання додаткових грошових коштів Позичальнику у рахунок Кредиту на підставі Додаткової угоди не змінює строк кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту 12.07.2024. Строк дії договору є рівним Строку кредитування (п.4.12 Договору).
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 279 355%. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 96 000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом (п.п. 4.14 договору).
Згідно з пунктом 11.1. договору, цей договір та правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Пунктом 11.3, 11.3.1. Договору позичальник даним підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема,частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансових послуг без нав'язування її придбання.
Положення щодо істотних умов договору також містяться в Паспорті споживчого кредиту, який підписано відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1907 (а.с.24-27).
Додатковою угодою до Договору про відкриття кредитної лінії №1273-7933 від 20.09.2023 укладеною між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 змінено основну суму боргу та надано позичальнику додаткові грошові кошти у сумі 1 400 грн. (а.с. 28-29).
Відповідно до п.3 Додаткової угоди сума неповернутого кредиту становить 11 000 грн.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 297 календарних днів, орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 109 874 грн.
Відповідно до п.4.2. Додаткової угоди, сторони домовились Додаток №3 до Договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України) визнати таким, що не застосовується до правовідносин Сторін за Договором у зв'язку із змінами умов кредитування згідно цієї Додаткової угоди. Натомість Позичальнику надається Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, що є Додатком до цієї Додаткової угоди та яка містить детальний перелік складових загальної вартості кредиту за період з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення Строку кредитування.
Умови договору, що не суперечать цій Додатковій угоді, залишаються чинними та сторони підтверджують свої зобов'язання за ними (п.5 Додаткової угоди).
З довідки ТОВ «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту по договору №1273-7933 за допомогою системи LIQPAY слідує, що 17.09.2023 року здійснено платіж №2366802437 на платіжну картку ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 з призначенням платежу «видача кредиту», сума платежу 9 600 грн., та 20.09.2023 здійснено платіж №2367842947 на платіжну картку ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 у розмірі 1 400 грн. тип операції - добор по кредиту (а.с. 43).
Аналогічні відомості містяться у листі АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему платежів LIQPAY по кредитному договору №1273-7933 від 17.09.2023 та 20.09.2023 на загальну суму 11 000 грн. (а.с.38).
ТОВ "Укр кредит фінанс" виконало взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачці кредит, відповідно до умов кредитного договору.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 06.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 55 775,00 грн., з яких 11 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 44 775,00 грн. - проценти за користування кредитом (а.с. 45-46).
27 лютого 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було направлено на поштову адресу відповідача досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, проте вимога не була виконана.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції посилався на те, що договір, укладений між сторонами у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину. Всупереч умов укладеного кредитного договору, зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, відповідачкою ОСОБА_1 належним чином не виконувалися, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих у кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України«Про електроннукомерцію» (далі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею третьою цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною восьмою статті 11 Законом України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1273-7933 від 17 вересня 2023 року укладено в електронному вигляді з застосуванням електронного підпису.
Зі змісту договору слідує, що відповідач при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема, ідентифікаційний номер, паспортні дані.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах, шляхом підписання договору про відкриття кредитної лінії № 1273-7933 від 17 вересня 2023 року, правил відкриття кредитної лінії та інших супутніх документів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А 1907.
Окрім того, між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1273-7933, який також був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А 6011.
Отже, підписанням договору про відкриття кредитної лінії № 1273-7933 від 17 вересня 2023 року, додаткової угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1273-7933, правил відкриття кредитної лінії та інших супутніх документів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А 1907 та А 6011 відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про усі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних дій по попередньому заповненню анкети-заяви та надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або та електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.
Колегія суддів зазначає, що без здійснення указаних дій відповідачем договір про відкриття кредитної лінії не був би укладений, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Усупереч умов укладеного договору про відкриття кредитної лінії, зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів у строки і на умовах, передбачених договором, відповідачем належним чином не виконувалися, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість.
За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Зі змісту укладеного між сторонами договору про відкриття кредитної лінії № 1273-7933 від 17 вересня 2023 року слідує, що пунктом 4.10 договору погоджено, що нарахування відсотків здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня його видачі до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка - 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).
Пунктом 4.12 договору сторони узгодили, що строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику.
Отже, підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення та відсотки за користування кредитом, відповідач погодився з указаними умовами договору та розмірами відсоткових ставок за користування кредитними коштами, які застосовуються у різні періоди користування кредитом, відтак зобов'язаний його виконувати в повному обсязі.
Порушень нарахування відсотків за користування кредитом судом не встановлено.
Згідно довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 1273-7933 від 17 вересня 2023 року станом на 06 лютого 2024 року становить 55 775,00 грн, з яких: 11 000,00 грн основний борг, 44 775,00 грн заборгованість за відсотками.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що:
«стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню».
Договір про відкриття кредитної лінії № 1273-7933 від 17 вересня 2023 року, укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.
У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірним договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що після укладення додаткової угоди позивач 20.09.2023 року надіслав відповідачу повідомлення, а тому вважає, що строк повернення кредиту було змінено і станом на 20 вересня 2023 року він настав, колегія суддів відхиляє, оскільки 20.09.2023 року позивач направив відповідачу повідомлення разом з додатковою угодою від 20 вересня 2023 року, а не вимогу про дострокове повернення кредитної заборгованості, а тому доводи апеляційної скарги щодо настання строку повернення кредиту саме 20 вересня 2023 року є лише припущенням апелянта.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на підтвердження позовних вимог позивач надав додаток до додаткової угоди від 20.09.2023 року таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1274-9996. Проте, про стягнення заборгованості позивач просить за кредитним договором №1273-7933, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені докази були підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А 6011 без будь яких зауважень.
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дуба С.В.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дуба Сергія Володимировича без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: