справа № 761/23285/20
головуючий у суді І інстанції Сіромашенко Н.В.
провадження № 22-ц/824/1755/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
19 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Артема Валерійовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу місті Києва Мілоцького Олега Леонідовича, ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», про визнання недійсними та скасування електронних торгів, протоколу електронних торгів та акту проведення електронних торгів, -
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з указаним позовом, в якому просила:
1) визнати електронні торги за лотом 426365 з реалізації транспортного засобу марки «KIA», модель SPORTAGE, 2017 року випуску, номер шасі (кузова/рами) НОМЕР_1 , які були оформлені протоколом про проведення електронних торгів № 487937 від 30 червня 2020 року недійсними;
2) скасувати протокол про проведення електронних торгів від 30 червня 2020 року, № 487937 виданий ДП «Сетам» за результатами цих торгів;
3) скасувати акт приватного виконавця Мілоцького О.Л. про реалізацію на електронних торгах рухомого майна, а саме: транспортного засобу марки «KIA», модель SPORTAGE, 2017 року випуску, номер шасі (кузова/рами) НОМЕР_1 .
Позов обґрунтовано тим, що позивачці на праві власності належав легковий автомобіль марки «KIA», модель «SPORTAGE», 2017 року випуску, номер шасі (кузова/рами) НОМЕР_1 .
Указаний автомобіль придбаний у кредит на підставі кредитного договору від 21 вересня 2018 року № 19128/2018, укладеного між позивачкою та АТ «Кредобанк».
У квітні 2020 року АТ «Кредобанк» звернулося до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., яка 08 квітня 2020 року здійснила виконавчий напис.
Вказує, що АТ «Кредобанк» передало на виконання зазначений виконавчий напис приватному виконавцю Мілоцькому О.Л., який 05 травня 2020 року у порядку виконавчого провадження здійснив опис та арешт належного позивачці автомобіля та передав його на зберігання третім особам.
У подальшому, автомобіль було відчужено шляхом проведення електронного аукціону ДП «Сетам» та переможцю ОСОБА_2 видано акт про проведення електронних торгів.
Позивачка вказує, що вона не отримувала будь-яких повідомлень від АТ «Кредобанк», приватного виконавця Мілоцького О.Л., ані про визнання ринкової вартості транспортного засобу, ані про визначення суб'єкта оціночної діяльності, ані про наявність звіту про незалежну оцінку, у зв'язку з чим вважає, що електронні торги проведені з порушенням норм діючого законодавства та результати цих торгів повинні бути визнані недійсним.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О.Л. витрати на правову допомогу у сумі 10 900 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що приватним виконавцем під час реалізації спірного рухомого майна шляхом продажу на електронних торгах було допущено ряд порушень, що вплинули на результат торгів та порушили законні інтереси позивача.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Іванов А.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав правової оцінки доказам та обставинам, які зазначені позивачем в позові, а рішення побудовано лише на поясненнях відповідача ОСОБА_3 .
Зазначає, що судом першої інстанції не досліджено, що коли про наявність заборгованості стало відомо позивачці, вона звернулась до АТ «Кредобанк» метою вирішити це питання. На що отримала відповідь від 09 червня 2020 року вих. № 27-21186/20 про те, що їй погодили реструктуризацію по кредиту та чекають ОСОБА_1 у термін до 17 липня 2020 року у відділенні для оформлення документів, але 30 червня 2020 року транспортний засіб відчужено на електронному аукціоні.
Наданий витяг з журналу приватного виконавця не є належним допустимим доказом надсилання документації, оскільки містить інформацію жодним чином не підтверджену з боку поштового оператора.
Посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив, що 03 липня 2020 року ухвалою Франківського районного суду міста Львову у справі № 465/2753/20 вжито заходів забезпечення позову, а саме: зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 941, вчиненого 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. «Про звернення стягнення на транспортний засіб «KIA Sportage» 2017 року випуску», який знаходиться на виконанні у приватного виконавця Мілоцького О.Л.
Указана ухвала набрала чинності з моменту підписання та підлягала негайному виконанню.
Виконавець Мілоцький О.Л. зазначає, що фактично він отримав ухвалу в день складання акту про проведені торги та постанови про закінчення виконавчого провадження, але по часу вже після прийняття даних документів.
Однак, на думку апелянта, це не відповідає дійсності та не підтверджується належними доказами. Оскільки, ухвала Франківського районного суду м. Львова була опублікована в загальному доступі Єдиного державного реєстру судових рішень 06 липня 2020 року, тобто за 2 дні до закінчення виконавчих дій.
Крім того, приватний виконавець Мілоцький О.Л. був учасником у справі № 465/2753/20 і йому було відомо про наявність ухвали про забезпечення доказів.
Тобто фактично стадія виконавчого провадження з оформлення результатів проведених торгів повинна була бути зупиненою.
Усі виконавчі дії, а також електронні торги організовані ДП «СЕТАМ» в межах виконавчого провадження, проводились на виконання виконавчого напису № 941, вчиненого 08 липня 2020 року нотаріусом Барбуляк Х.М.
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 11 квітня 2022 року вказаний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи те, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу рухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, тому є підстави для визнання недійсними електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, що призвело до порушення майнових прав позивача.
Разом з тим, звертає увагу апеляційного суду, що під час підготовки апеляційної скарги позивачу стало відомо, що 17 травня 2022 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/52/21 проведено заміну стягувача з АТ «Кредобанк» на ТОВ «Росвен Інвест Україна».
Відповідно до змісту ухвали, 21 грудня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладений договір факторингу про відступлення права вимоги, зокрема за кредитним договором № 19128/2018.
Таким чином, оскільки заінтересована особа набула статусу нового кредитора та отримала право грошової вимоги до боржника ( ОСОБА_1 ).
В зв'язку з чим суд розглянув справу та прийняв рішення, яке впливає на права, обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі.
Від представника АТ «Кредобанк» - адвоката Павленка С.В. надійшли письмові пояснення, у яких він просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
ОСОБА_1 та її представник - адвокат Іванов А.В. у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.
Приватний виконавець виконавчого округу місті Києва Мілоцький О.Л. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник АТ «Кредобанк» - адвокат Павленко С.В. надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
21 вересня 2018 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 19128/2018, відповідно до умов якого банк надав кредит для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки «KIA» модель «SPORTAGE», 2017 року випуску, номер шасі (кузова/рами) НОМЕР_1 , укладеного між позичальником та Філія «АВТ.НА СТОЛ. « ПАТ «УКР.АВТОМ.КОРП.» у сумі 908 013 грн 78 коп. на строк до 20 вересня 2025 року (а.с. 60-62 т. 1).
Пунктом 4.1.1 кредитного договору визначено, що повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами протягом усього строку кредитування (п. 2.1) не пізніше останнього робочого дня поточного місяця відповідно до графіку погашення заборгованості. У цьому графіку погашення заборгованості передбачено, що ОСОБА_1 повинна вносити суму у розмірі 15 376 грн щомісячно до 20 вересня 2025 року, тобто до кінця строку дії кредитного договору.
У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 19128/2018 від 21 вересня 2018 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений договір застави від 21 вересня 2018 року (а.с. 74 т. 1).
Предметом застави є рухоме майно, а саме транспортний засіб марки «KIA» модель «SPORTAGE», 2017 року випуску, номер шасі (кузова/рами) НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1995 куб.см., колір - білий, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 . Заставна вартість транспортного засобу визначена сторонами у сумі 821 724 грн.
Відповідно до пункту 5.1 договору застави визначено, що право звернення стягнення на предмет застави заставодавець набуває: якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні встановлений кредитним договором термін суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлений кредитним договором строк суми відсотків, комісій, неустойки (пені, штрафних санкцій).
28 січня 2020 року АТ «Кредобанк» направлено на адресу ОСОБА_1 , зазначену в кредитному договорі, договорі застави ( АДРЕСА_1 ), досудову вимогу № 27-3720/20 щодо виконання договірних зобов'язань, у якій зазначено, що станом на 28 січня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 19128/2018 становить 835 413 грн 68 коп., яка складається із: 810 726 грн 86 коп. - заборгованість за основним боргом, у т.ч. прострочена 28 948 грн 47 коп., 7 338 грн 32 коп. - прострочені проценти; 1 651 грн 26 коп. - нараховані проценти; 2 662 грн 63 коп. - нарахована пеня; 13 034 грн 61 коп. - штраф за невиконання негрошових зобов'язань (а.с. 75 т. 1).
01 квітня 2020 року АТ «Кредобанк» звернулося до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. із заявою № 27-9020005/20 про звернення стягнення на заставний транспортний засіб марки «KIA», модель «SPORTAGE», 2017 року випуску, номер шасі (кузова/рами) НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1995 куб.см., колір - білий, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом вчинення виконавчого напису на суму заборгованості за кредитом, не враховуючи пені, у розмірі 824 573 грн 48 коп. (а.с. 79 т. 1).
08 квітня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 941 про звернення стягнення на автомобіль марки «KIA», модель «SPORTAGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належний Медусі Н.Ф., за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного рухомого майна задовольнити вимоги АТ «Кредобанк» за період з 25 березня 2019 року по 25 березня 2020 року на загальну суму 829 640 грн 45 коп., з яких 798 351 грн 48 коп. - неповернута сума кредиту, 6 752 грн 73 коп. - прострочені відсотки, 19 469 грн 27 коп. - штраф за невиконання грошових зобов'язань, 3 066 грн 97 коп. - пеня, 2 000 грн - оплата за вчинення виконавчого напису (а.с. 80 т. 1).
04 травня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.Л. відкрито виконавче провадження № 61966190 щодо примусового виконання виконавчого напису № 941 від 08 квітня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. (а.с. 19 т. 1).
05 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким О.Л. винесено постанову про арешт і про розшук майна боржника (а.с. 18 т. 1).
19 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Франківського районного суд міста Львова з позовом про визнання виконавчого напису від 08 квітня 2020 року, зареєстрованого у реєстрі за № 941, таким, що не підлягає виконанню (справа № 465/2753/20)
30 червня 2020 року відбулися торги з реалізації належного позивачці транспортного засобу марки «KIA» модель «SPORTAGE», 2017 року випуску, номер шасі (кузова/рами) НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1995 куб.см., колір - білий, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (реєстраційний номер лота 426365), переможцем торгів став ОСОБА_2 (учасник 32) за ціною 541 762 грн 83 коп., що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 487937 (а.с. 16 т. 1).
03 липня 2020 року ухвалою Франківського районного суду міста Львова у справі № 465/2753/20, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року, задоволено заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 941, вчиненого 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. «Про звернення стягнення на транспортний засіб «KIA Sportage» 2017 року випуску», який знаходиться на виконанні у приватного виконавця Мілоцького О.Л. (а.с. 8-11 т. 1).
08 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким О.Л. складено акт про проведені електронні торги у межах ВП № 61966190 (а.с. 48 т. 1).
08 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким О.Л. винесено постанову про зняття арешту з майна та закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 15 статей 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», у якій зазначено, що залишок нестягнутої заборгованості за виконавчим документом становить 365 131 грн 64 коп. (а.с. 82 т. 1).
11 квітня 2022 рокурішенням Франківського районного суду міста Львова у справі № 465/2753/20 задоволено позов ОСОБА_1 .
Визнано таким, що не підлягає до виконання виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., зареєстрований за № 941 від 08 квітня 2020 року про звернення стягнення на рухоме майно - автомобіль марки «КІА Спортадж», 2017 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належне ОСОБА_1 (а.с. 181-188 т. 1).
Указане рішення набрало законної сили 09 серпня 2022 року.
Згідно з частиною першою статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Положеннями статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша). До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина четверта). Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (частина п'ята).
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).
Отже, з аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
З урахуванням наведеного, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі прийняття судового рішення про визнання недійсними електронних торгів за позовом будь-якої заінтересованої особи, хоча б і не учасника цих торгів, зокрема як у даному випадку, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно, виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
Аналогічна правова позиція щодо оскарження електронних торгів, у тому числі і за участю фізичних осіб, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17, від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17. У наведених постановах касаційний суд виснував, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.
Звертаючись з позовом, позивач визначив відповідачами ДП «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу місті Києва Мілоцького О.Л.
З матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2023 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідачем ОСОБА_2 (179-182 т. 1) та судом першої інстанції 20 вересня 2023 року протокольною ухвалою залучено ОСОБА_2 у якості відповідача у цій справі.
Таким чином, судом першої інстанції вирішено спір при правильному суб'єктному складі учасників справи щодо заявлених позовних вимог про визнання торгів недійсними до сторін оспорюваного правочину: в т.ч. до відповідача ОСОБА_2 (переможця торгів).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Відповідно до наведених правових норм виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими виконавчою службою укладається відповідний договір.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 березня 2019 року № 10008/5 «Про визначення організатора електронних торгів, торгів за фіксованою ціною» ДП «СЕТАМ» є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
Згідно з пунктом 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, (у редакції, чинній на час проведення електронних торгів - 30 червня 2020 року) (надалі - Порядок № 2831/5), електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Отже, предметом позову у цій справі є визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу про проведення електронних торгів та акта приватного виконавця.
Проведення процедури прилюдних торгів є правочином у результаті укладення якого відбувається перехід права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення.
Підставою для визнання судом торгів недійсними є порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, а також невідповідність змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу) та встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. (аналогічний правовий висновок викладений у пункті 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24)).
Апеляційний суд враховує, що наявність підстав для визнання правочину, яким є електронні торги, проведені 30 червня 2020 року недійсним має встановлюватися судом саме на момент його вчинення, - 30 червня 2020 року.
Звертаючись з позовом про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколу про проведення електронних торгів та акта приватного виконавця, позивач як підставу недійсності вказує, що вона не отримувала будь-яких повідомлень від АТ «Кредобанк», приватного виконавця Мілоцького О.Л., ані про визнання ринкової вартості транспортного засобу, ані про визначення суб'єкта оціночної діяльності, ані про наявність звіту про незалежну оцінку, у зв'язку з чим вважає, що електронні торги проведені з порушенням норм діючого законодавства та результати цих торгів повинні бути визнані недійсним.
Щодо порушень правил проведення торгів приватним виконавцем.
У пунктах 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24-27,32,33,55,57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85 цього Закону).
Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 до позовної заяви додано копії постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 04 травня 2020 року, про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05 травня 2020 року, протоколу проведення електронних торгів № 487937, а отже такі документи були отримані позивачем та позивач був обізнаний про відкриття виконавчого провадження з звернення стягнення на належний їй транспортний засіб (а.с. 16-19 т. 1)
Позивачем не надано доказів того, що нею оскаржувалися дії приватного виконавця про визначення суб'єкта оціночної діяльності та оцінки майна.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач, будучи обізнаною про відкриття виконавчого провадження, зверталася до приватного виконавця з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, зупинення виконавчого провадження, відкладення проведення виконавчих дій у зв'язку з звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.
Отже, при цьому виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів та складає акт за результатом проведення їх спеціалізованою організацією, якою є ДП «СЕТАМ».
Позивачем не надано доказів того, що нею оскаржувалися дії приватного виконавця щодо складення ним акта про реалізацію на електронних торгах рухомого майна.
Підсумовуючи, апеляційний суд вважає безпідставними доводи позивача, що дії приватного виконавця у виконавчому провадженні, які полягали у не повідомлені її приватним виконавцем про визначення ринкової вартості транспортного засобу, про визначення суб'єкта оціночної діяльності, про наявність звіту про незалежну оцінку, є підставою для визнання електронних торгів недійсними, оскільки дії приватного виконавця у виконавчому провадженні мають самостійний спосіб оскарження та, відповідно, не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Щодо порушень правил проведення торгів ДП «СЕТАМ».
Як вбачається з позовної заяви, звертаючись з цим позовом, позивачем ОСОБА_1 не наведено доводів про наявність порушення відповідачем ДП «СЕТАМ», державним підприємством, яке уповноважене відповідно до законодавства на здійснення організації та проведення електронних торгів, правил проведення торгів (Порядку № 2831/5) під час яких реалізовано транспортний засіб.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач зверталася до ДП «СЕТАМ» з заявою про зупинення реалізації арештованого майна.
Щодо визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню на підставі рішення суду.
Апеляційний суд вважає, що рішення Франківського районного суду міста Львова від 11 квітня 2022 року у справі № 465/2753/20 про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., від 08 квітня 2020 року, таким, що не підлягає виконанню - не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, у тому числі й щодо недійсності правочину від 30 червня 2020 року, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Указані висновки відповідають висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 03 червня 2024 року у справі № 587/2230/21 (провадження № 61-5981сво23).
Також доводом апеляційної скарги є те, що під час підготовки апеляційної скарги позивачу стало відомо, що 17 травня 2022 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/52/21 проведено заміну стягувача з АТ «Кредобанк» на ТОВ «Росвен Інвест Україна». Відповідно до змісту ухвали, 21 грудня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладений договір факторингу про відступлення права вимоги, зокрема за кредитним договором № 19128/2018.
До апеляційної скарги позивачем не надано доказів на підтвердження таких обставин заміни стягувача з АТ «Кредобанк» на ТОВ «Росвен Інвест Україна».
Зі змісту оскаржуваного рішення суду та матеріалів справи вбачається, що суду першої інстанції не було відомо про заміну АТ «Кредобанк» у зв'язку із укладенням договору факторингу.
Якщо така заміна дійсна відбулася як про це вказує позивач у 2022 році, то вона не спростовує можливість АТ «Кредобанк» передати на примусова виконання виконавчий напис нотаріуса у 2020 році та не є підставою для визнання недійсними електронних торгів, проведених у 2020 році.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до листа АТ «Кредобанк» від 09 червня 2020 року вих. № 27-21186/20 їй погодили реструктуризацію за кредитом та чекають ОСОБА_1 у термін до 17 липня 2020 року у відділенні для оформлення документів, але 30 червня 2020 року транспортний засіб відчужено на електронному аукціоні.
Дійсно з указаного листа АТ «Кредобанк» вбачається, що ОСОБА_1 банком запропоновано реструктуризації її заборгованості за кредитним договором за умови вчинення нею певних дій у строк до 17 липня 2020 року.
Апеляційний суд відхиляє вказані доводи з огляду на те, що як було встановлено вище, позивач була обізнана про відкриття виконавчого провадження 04 травня 2020 року.
Також в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що наданий витяг з журналу приватного виконавця не є належним допустимим доказом надсилання документації, оскільки містить інформацію жодним чином не підтверджену з боку поштового оператора. Разом із тим, позивач не конкретизує, яка саме документація мала бути направлена їх приватним виконавцем, однак нею не отримана.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що фактично стадія виконавчого провадження з оформлення результатів проведених торгів повинна була бути зупиненою на підставі ухвали Франківського районного суду міста Львову від 03 липня 2020 року у справі № 465/2753/20, а виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу рухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню.
Так, з матеріалів справи вбачається, що торги з реалізації належного позивачці транспортного засобу відбулися 30 червня 2020 року, а стягнення на підставі виконавчого напису № 941 зупинено ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 03 липня 2020 року, тобто вже після проведення торгів.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія апеляційного суду вважає, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванова Артема Валерійовича залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 24 лютого 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська