Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/3671/2025
м. Київ Справа № 752/11841/24
10 лютого 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кордюкової Ж.І., у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-
У червні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовувало тим, що КП «Київтеплоенерго» з 01.05.2018 року є виконавцем послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , нежилі приміщення (групи приміщень №1а,6а) (в літ.А).
13 липня 2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 укладено договір №1532658-01 на постачання теплової енергії, за яким позивач зобов'язується своєчасно надавати відповідачу теплову енергію на потреби опалення та вентиляції, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строк і на умовах, що передбачені договором.
Система опалення приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , нежилі приміщення (групи приміщень №1а,6а) (в літ.А) не обладнана окремим засобом обліку теплової енергії та є частиною загальнобудинкової системи опалення житлового будинку за вищезазначеною адресою.
Позивач зазначав, що КП «Київтеплоенерго» належним чином поставляється відповідачу теплова енергія за договором, однак відповідач своєчасно не оплачував вартість наданих КП «Київтеплоенерго» послуг та згідно розрахунку заборгованості за послуги з постачення теплової енергії за особовим рахунком відповідача за період з 01 листопада 2021 року по 31 жовтня 2023 року становить 215 852,18 грн.
Відповідач як боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язаний також сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової та трьох процентів річних.
Посилаючись на те, що відповідач у порушення умов договору не виконує своїх обов'язків по своєчасному внесенню плати за надані послуги, позивач КП «Київтеплоенерго»просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 215 852,18 грн, з урахуванням індексу інфляції за період з 01 листопада 2021 року по 31 жовтня 2023 року у розмірі 48 448,87 грн та 3 відсотки річних, нараховані на суму заборгованостіза період з 01 листопада 2021 року по 31 жовтня 2023 року у розмірі 9 752,27 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: заборгованість за спожиту теплову енергію за період з листопада 2021 року по листопад 2023 року у розмірі 215 852 (двісті п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 18 коп.; інфляційні втрати за період з 01.11.2021 по 31.10.2023 в розмірі 48 448 (сорок вісім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 87 коп.; 3% річних від простроченої суми за період з 01.11.2021 по 31.10.2023 в розмірі 9752 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн 27 коп; судові витрати в розмірі 4110 (чотири тисячі сто десять) грн. 81 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач Деніскін Владислав Борисович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.09.2024 року у справі№752/11841/24таухвалити нове судове рішення. Скасувати ухвалу від 12.09.2024 року Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/11841/24 про відмову ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з'ясував усіх обставин, на які учасники справи посилались в обгрунтування своїх вимог та заперечень.
Зазначає, що 31.08.2022 року він отримав лист від КП «Київтеплонерго» структурний підрозділ «Енергозбут» за №30/3/2/10340 в якому повідмлялося, що Договір № 1532658-01 на поставку (купівлю - продаж) теплової енергії в багатоквартирному будинку вважається припиненим з 01.11.2021 року в частині постачання теплової енергії, а замість нього вважається укладеним типовий публічний договір приєднання про надання комунальної послуги постачання теплової енергії (обліковий запис 153265812570100)( надалі-Договір).
Вважає, що позивачем не вчинялися будь-які дії, що свідчать про приєднання відповідача до публічного Договору зі змісту якого вбачається, що він почав діяти з моменту його підписання.
Крім того, КП «Київтеплоенерго» розмістив на своєму сайті (https.7/kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen) декілька варіантів договорів надання послуг, не зазначивши, який з них вважається укладеним саме з ним (споживачем послуг).
Він звернувся до Голосіївського рійонного суду м. Києва з окремою позовною заявою про визнання неукладеним типового публічного договору приєднання про надання комунальної послуги постачання теплової енергії у зв'язку з цим звернувся до суду з клопотанням про зупинення розгляду цієї справи №752/11841/24 до перегляду в суді апеляційної інстанції рішення у справі №752/12704/22.\
У задоволенні вказаного клопотання про зупинення провадження у справі судом першої інстанції було відмовлено. При цьому, судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що на час ухвалення рішення остатночно не врегульовано спірні притання щодо укладення договору на постачання теплової енергії.
Щодо надання послуги з теплопостачання та її обсягіввідповідач зазначє, що протягом тривалого часу він не отримував послуги зпостачання теплової енергії, оскільки в приміщенні відсутні теплоносії (батареї) на які позивач мав би постачати теплову енергію.
Відсутність опалювальних приладів центральної системи опалення і наявність альтернативних приладів обігріву у належних йому на праві власності нежитлових приміщеннях підтверджено при оглядах представниками позивача- працівниками КП «Київтеплоенерго» СП «Енергозбут» Акт № 0365 від 25.08.2923 року (додаток №8) Акт №05234 від 04.09.2024 року ( Додаток №9)
Отже, є підтвердженим факт відсутності постачання теплової енергії.
Крім того, позивачем при нарахуванні обсягів спожитої енергії та судом при ухвалені рішення про стягення заборгованості за спожиту теплову енергію не прийнято до уваги, що приміщення, що належить відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 є нежитловим приміщенням офісу № 257, площею 403,2 кв. м., та складається з кількох частин, а саме: підвал- площею 116,9 кв.м.-цокольний поверх -площею178,9 кв.м;1 поверх-площею107,4 кв.м.
Проектом забудови у підвалі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташоване приміщення №257, опалювальних пристроїв (радіаторів) не передбачено. Разом з тим, за вищезазначеною адресою проходять загальнобудинкові ізольовані інженерні мережі центрального опалення.»
Отже, підвал є приміщенням, опалення якого не передбачено проектом забудови і тому вказані позивачем обсяги постачання теплової енергії є хибними і не відповідають зазначеній ним сумі заборгованості.
Також не досліджувалось питання чому при реформуванні структур, а саме, при передачі обладнання від КП «Київтеплоенерго» до ПАТ «Київтеплоенерго» останній балансоутримувач прийняв непридатний до експлуатації вузол комерційного облікутеплової енергії, в результаті чого оплата за тепло нараховувалася з коефіцієнтом 1,5 за показникам споживання минулих періодів. Відповідач зауважив, що він не має доступу до місця знаходження вузла обліку (лічильника), не має уяви де саме знаходиться це місце, у кого знаходиться паспорт зазначеного вузла (лічильника).
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»- Старча Андрій Васильович просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Зазначає, що відповідач, який є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , після опублікування позивачем тексту Договору про надання послуг з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022, не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (Позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Позивачем на офіційному веб-сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»(https ://kte.kmda. gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року№ 1022.
Тож в силу вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» такий договір вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
З огляду на наведені обставини договір про надання послуги з постачання теплової енергіії між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та фізичною особою ОСОБА_2 укладено.
Посилання відповідача на те, що він протягом тривалого часу не отримував послуги постачання теплової енергії, оскільки в приміщенні відсутні теплоносії (батареї), на які відповідач, мав би постачати теплову енергію, свідчать про самовільний протиправний демонтаж батареї, що є частиною централізованої системи постачання теплової енергії в будинку, що призвело до розбалансування загальнобудинкової системи постачання теплової енергії, що могло бути однією з причин аварійних ситуацій на теплових мережах в м. Києві.
Сторона позивача звертає увагу на те, що нежитлове приміщення відповідача знаходиться у житловому будинку, який має єдину загальнобудинкову систему опалення, технічна можливість не поставлення теплової енергії останньому у позивача відсутня. Житлові будинки мають бути забезпечені тепловою енергією відповідно розпоряджень КМДА про опалювальні сезони.
До того ж, у КП «Київтеплоенерго»відсутні повноваження на прийняття самостійного рішення стосовно відключення об'єктів від постачання теплової енергії, оскільки такі рішення приймаються органом місцевого самоврядування за ініціативою особи, яка бажає відключитись від системи постачання теплової енергії.
Сторона позивача вважає, що відповідачем не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження відключення від теплопостачання належного йому на праві власності нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , а тому у відповідача наявний обов'язок по оплаті вартості спожитої теплової енергії.
Інші доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу так як не спростовують обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Окремо сторона позивача висловлює заперечення щодо поданих апелянтом доказів долучених до апеляційної скарги та просить їх не брати до уваги так як апелянтом не наведено жодних поважних причин неподання таких доказів до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Козін Віктор Миколайович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача адвокат Старчу Андрій Васильович в судовому засдінні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
11.11.2015 року відповідно до акту прийняття теплового вузла обліку №311-2287, підписаного представнимком РТМ «Печерськ» СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» та представником дільниці з експлуатації теплових мереж СВП « Київські теплові мережі» було прийнято в експлуатацію тепловий вузел обліку за адресою: АДРЕСА_1 .(т.1, а.с. 91-92).
КП «Київтеплоенерго» з 01.05.2018року є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , нежилі приміщення (групи приміщень №1а,6а) (в літ.А).
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежилих приміщень (групи приміщень №1а,6а) (в літ.А), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.08.2014 року №25275413та копією заочного рішення від 08 листопада 2005 року.( т.1, а.с.14-18).
13 липня 2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та ОСОБА_1 від імені якого діяла ОСОБА_3 укладено договір №1532658-01 на постачання теплової енергії, за яким позивач зобов'язується своєчасно надавати відповідачу теплову енергію на потреби опалення та вентиляції.
Відповідно до п. 8.1. вказаного договору, цей договір набирає чинності з 01.05.2018 року та діє до 15.04.2019 року.
В пункті 8.2 договору визначено, що договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; прийняття рішення Господарським судом; передбачених п. 6.4.1. договору ; ліквідації сторін.
Згідно вимог п. 8.3. договору, припинення дії договору не звільняє «Абонента» від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.
КП «Київтеплоенерго» на офіційному веб-сайті було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою встановленою правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 №830, з урахування змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.
30.11.2021 КП «Київтеплоенерго» було складено акт №153265812570100/11/2021/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі 44 208,36 грн.
31.12.2021 КП «Київтеплоенерго» було складено акт №153265812570100/12/2021/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі 37 924,84 грн.
31.01.2022 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/01/2022/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі 37 667,17 грн.
28.02.2022 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/02/2022/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі 12 326,75 грн.
31.03.2022 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/03/2022/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі 23 368,92 грн.
30.04.2022 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/04/2022/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі 27 134,42 грн.
31.05.2022 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/05/2022/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі - 12 326,75 грн.
31.10.2022 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/10/2022/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі 4 573,67 грн.
30.11.2022 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/11/2022/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі 13 719,40 грн.
31.12.2022 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/12/2022/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі - 27 372,03 грн.
31.01.2023 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/01/2023/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі - 14418,52 грн.
28.02.2023 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/02/2023/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі - 13023,20 грн.
31.03.2023 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/03/2023/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі - 13953,32 грн.
30.04.2023 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/04/2023/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 , в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі - 3721 грн.
31.10.2023 КП «Київтеплоенерго» складено акт №153265812570100/10/2023/2 надання послуг з постачання теплової енергії споживачу- ФОП ОСОБА_4 в якому зазначено вартість наданих послуг в розмірі - 9511,39 грн.
28.07.2022 року ОСОБА_1 надіслав лист до КП «Київтеплоенерго» про відключення від належних йому на праві власності нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , нежилі приміщення (групи приміщень №1а,6а) (в літ.А) від мереж теплопостачання.
31.08.2022 року КП «Київтеплоенерго» надало відповідачу відповідь з якої вбачається, що відокремлення його нежитлового приміщення у будинку є неможливим, демонтаж опалювальних приладів системи централізованого опалення приміщення здійснюється на підставі надання відповідної дозвільної та проектно-технічної документації, що самовільне відключення від мереж теплопостачання забороняється. Окрім того, було повідомленощо Договір №1532658-01 на поставку (купівлю - продаж) теплової енергії, укладений відповідно до вимог Правил користування тепловою енергією, затверддених постановою КМУ від 03.10.2007 року № 1198, згілно з яким поставлялась теплова енергнія до нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку вважається припиненим з 01.11.2021 року в частині постачання теплової енергії, а замість нього вважається укладеним типовий публічний договір приєднання про надання комунальної послуги постачання теплової енергії (обліковий запис 153265812570100).
28.07.2022 року та 02.09.2022 року ОСОБА_1 направив позивачу заяви про виклик уповноваженого представника КП «Київтеплоенерго» з метою підписання акту про відсутність постачання теплової енергії.
15.09.2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 склали Акт про те, що опалення нежитлового приміщення, площею 403,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється центральним каркасно-панельним кондиціонером Веза ЦККП-3,15_Н. Інші засоби для опалення у обстеженому житловому приміщенні не використовується.
22.09.2022 року ОСОБА_1 направив позивачу заяву про виклик уповноваженого представника КП «Київтеплоенерго» з метою підписання акту про відсутність постачання теплової енергії, оскільки ним було виявлено, що хтось з орендарів відрізав труби від батареї опалення та заглушив їх шляхом забиття простих заглушок, у зв'язку з цим нежитлове приміщення площею 403,2 кв.м. з початку опалювального сезону 2021/2022 не опалювалося системами інженерних комунікацій опалення КП «Київтеплоенерго».
14.10.2022 року КП «Київтеплоенерго» надано відповідь відповідачу щодо порядку відключення від мереж опалення житлових будинків, відповідно до якої відокремлення його нежитлового приміщення у будинку є неможливим, демонтаж опалювальних приладів системи централізованого опалення приміщення здійснюється на підставі надання відповідної дозвільної та проектно-технічної документації. Самовільне відключення від мереж теплопостачання забороняється. Крім того, переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яка відноситься до інженерної системи будинку, як цілісного майнового комплексу. Будь-яке втручання вказану систему шляхом зміни гідравлічного опору (від?єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців.
25.08.2023 року представником КП «Київтеплоенерго» складений Акт №0365 (обстеження нежитлового приміщення для укладення договору) відповідно до якого на момент обстеження встановлено, що система опалення демонтована, трубопровід заглушено різьбовими заглушками. Проектно-дозвільної документації на від'єднання від загальнобудинкової системи опалювання не надано.
Згідно з розрахунком заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 11.2022 року по 11.2023 року за адресою: м.Київ, вул. В. Васильківська, 48, оф. 257, нежилі приміщення, обліковується заборгованість у загальному розмірі 215 852,18 грн.
Відповідно до розрахунку позивача на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги за отриману теплову енергію за період з 01.11.2021 року по 31.10.2023 року нараховані 3% річних в розмірі 9752,27 грн. та інфляційні втрати в розмірі 48 448,87 грн.
Задовольняючи позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, суд першої інстанції посилався на те що, враховуючи обставини, встановлені у судом у сукупності з наданими доказами, вважає, що відповідач, як власник нежитлового приміщення, є споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надає КП «Київтеплоенерго». З огляду на правовідносини, які склалися між сторонами, на відповідача, як споживача послугу зобов'язанні за укладеним договором, покладено обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а позивач, як кредитор у зобов'язанні за укладеним договором має право вимагати сплату грошей за надані послуги. Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг.
На спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 48448,87 грн. та 3% річних в розмірі 9752,27 грн., нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг з постачання теплової енергії підлягають задоволенню, оскільки нараховані правильно з урахуванням вимог вищенаведеної постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206.
Колегія суддів в повній мірі із такими висновками судупершої інстанції погодитися не може, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Обов'язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень цивільного законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК України.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником нежилих приміщень (групи приміщень №1а,6а) (в літ.А), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.08.2014 року №25275413та копією заочного рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 08 листопада 2005 року.( а.с.14-18).
Правовідносини між виконавцем послуг з постачання централізованого опалення, гарячого водопостачання та споживачем - фізичною особою регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 3 жовтня 2007 року №1198.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальної послуги є суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а споживачем - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до пункту 1частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Поняття виробника та постачальника комунальних послуг також визначено Положенням про порядок розрахунків за комунальні послуги між виробниками (постачальниками), виконавцями і споживачами послуг водопостачання, водовідведення і теплопостачання в умовах використання засобів обліку споживання води і теплової енергії в житловому фонді та підвищення економічної зацікавленості споживачів у їх встановленні за власні кошти, затвердженим наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року N 55, відповідно до якого виробниками (постачальниками) холодної і гарячої води та теплової енергії є підприємства і організації, які за договорами надають виконавцям та споживачам комунальні послуги; виконавцями послуг є підприємства або організації, які безпосередньо надають комунальні послуги споживачам (житлово-експлуатаційні та інші організації). У деяких випадках виробники (постачальники) послуг можуть бути і виконавцями послуг (наприклад, для власників приватних будинків), а споживач - це фізична або юридична особа, що користується комунальними послугами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», основним обов'язком споживача теплової енергії є, в тому числі, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 3 жовтня 2007 року №1198, встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Відповідно до п. 29 Правил №1198 теплова енергія постачається безперервно.
Згідно п. 36 Правил №1198 теплопостачальна організація зобов'язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.
Відповідно до п. 40 Правил №1198 споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Отже, законодавством України у сфері теплопостачання та надання комунальних послуг передбачено обов'язок споживача укласти відповідні договори на постачання теплової енергії, а також встановлено строки і порядок оплати поставленої теплової енергії, відповідно до яких отриманий товар та послуги оплачуються споживачем щомісячно. Такі положення законодавства у сфері теплопостачання свідчать про обов'язковість договорів про теплопостачання та неможливість споживача відмовитись від укладання договорів (за виключенням випадків та у порядку, встановлених законом). За таких обставин прийняття відповідачем оферти у вигляді поставленого товару та надання послуг може бути у виді мовчання.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договорів на постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Позивачем на офіційному веб-сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»(https ://kte.kmda. gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року№ 1022.
З огляду на наведені обставини, договір про надання послуги з постачання теплової енергіії між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з розрахунком заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 11. 2022 року по 11. 2023 року за адресою: м.Київ, вул. В. Васильківська, 48, оф. 257, нежилі приміщення, обліковується заборгованість у загальному розмірі 215 852,18 грн.
З огляду на те, що з досліджених доказів достовірно встановлено, що позивачем належним чином виконувались умови договору щодо надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , нежилі приміщення (групи приміщень №1а,6а) (в літ.А), які належать на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , а відповідачем неналежним чином виконувався обов'язок по оплаті наданих йому позивачем послуг зтеплопостачаннявнаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 215 852, 18 грн., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного та обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.
Звертаючись до суду із позовом КП «Київтеплоенерго» просило суд стягнути із ОСОБА_1 індекс інфляції в розмірі 48 448 грн. 87 коп. та 3% річних у розмірі 9 752 грн. 27 коп.
Посилаючись на те, що на правовідносини, що виникли між учасниками справи, поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог КП «Київтеплоенерго» про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми.
Разом з тим, погодившись із розрахунком позивача щодо обчислень інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми, суд першої інстанції не звернув уваги на загальні вимоги процесуального права якими визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).
Отже, визначаючи розмір заборгованості за грошовим зобов?язанням, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами.
Дослідивши довідку-розрахунок заборгованості відповідача, надану КП «Київтеплоенерго» в частині складової вимоги заборгованості - інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих на суму боргу, колегія суддів апеляційного суду прийшла до таких висновків.
Як вже зазначалося вище, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону).
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.
Як вбачається із матеріалів справи, сплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а відтак, початок періоду прострочення за кожним щомісячним платежем припадає на 21 число кожного наступного місяця.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до статті 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, до розрахунку мають включатися й періоди часу в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто, мала місце дефляція).
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
На відміну від інфляційних збитків розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.
При цьому, колегією суддів апеляційного суду враховується, що згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який вподальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: «1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);
припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285);
стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в'їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);
нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.»
Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв'язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.
Місто Київ не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року № 309.
Отже, законодавець на рівні актуПостанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати та 3 % річних, і такі положення до внесення зміндо Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року стосувались території міста Києва, а тому нормативно-правовий акт (постанова) Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року підлягає застосованню до врегулювання спірних правовідносин за період з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року.
За таких обставин нараховані позивачем на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних в межах заявлених вимог за період з 24 лютого 2022 року по листопад 2023 року не підлягають стягненню з відповідача.
У зв'язку з чим у позивача виникло право на стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційної складовоїборгу за період з 01 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року.
За проведеними обчисленнями, з урахуванням методики розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до частини другою статті 625 ЦК України, колегією судді апеляційного суду встановлено, що за період з 01 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року за прострочення виконання грошового зобов?язання з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача КП «Київтеплоенерго» підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі - 3 249, 79 грн, 3% річних в сумі - 548, 38 грн.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що 31.08.2022 року він отримав лист від КП «Київтеплонерго» структурний підрозділ «Енергозбут» за №30/3/2/10340, в якому повідмлялося, що Договір № 1532658-01 на поставку (купівлю - продаж) теплової енергії в багатоквартирному будинку вважається припиненим з 01.11.2021 року в частині постачання теплової енергії, а замість нього вважається укладеним типовий публічний договір приєднання про надання комунальної послуги постачання теплової енергії (обліковий запис 153265812570100) проте, позивачем не вчинялися будь які дії, що свідчать про приєднання відповідача до публічного Договору зі змісту якого вбачається, що він почав діяти з моменту його підписання, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Позивачем на офіційному веб-сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»(https ://kte.kmda. gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року№ 1022.
З огляду на наведені обставини договір про надання послуги з постачання теплової енергії між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що протягом тривалого часу він не отримував послуги з постачання теплової енергії, оскільки в належному йому на праві власності нежитловому приміщенні відсутні теплоносії (батареї) на які позивач мав би постачати теплову енергію. Відсутність у даному приміщенні опалювальних приладів центральної системи опалення і наявності альтернативних приладів обігріву було підтверджено при оглядах представниками позивача- працівниками КП «Київтеплоенерго» СП «Енергозбут» Акт № 0365 від 25.08.2923 (додаток №8) Акт №05234 від 04.09.2024 ( Додаток №9), не грунтуються на факиичних обставинах справи та вимогах закону, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.
Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше, ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії.
Порядок здійснення забору проб та проведення їх дослідження щодо послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води та послуг з постачання природного газу затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.
У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
25.08.2023 року представником КП «Київтеплоенерго» складений Акт №0365 (обстеження нежитлового приміщення для укладення договору) відповідно до якого на момент обстеження нежитлових примішень відповідача встановлено, що система опалення демонтована, трубопровід заглушено різьбовими заглушками. Проектно-дозвільної документації на від'єднання від загальнобудинкової системи опалювання не надано.
Вказане свідчить про самовільне демонтування систем опалення відповідачем, як відповідальною особою, що заборонено.
Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води» від 26.07.2019 року, рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Рішення власника (співвласників) будівлі, в тому числі житлового будинку, про відключення від ЦО та/або ГВП приймається відповідно до вимог Цивільного кодексу України, законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку.
Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.
Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передається на розгляд Комісії.
Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП за участю заявника чи його уповноваженого представника.
Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.
Під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів.
Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п'яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові.
Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові.
Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.
Обрана система має забезпечити: опалення місць загального користування та допоміжних приміщень у будинку; ізоляцію та/або перенесення транзитних стояків (у разі потреби) тощо; заміну (у разі потреби) внутрішньобудинкових систем газо- та/або електропостачання (залежно від типу нагрівачів).
Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, або оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо він не є виконавцем комунальної послуги, або залученим власником (співвласниками) суб'єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, в присутності виконавця відповідної комунальної послуги після отримання рішення органу місцевого самоврядування, що дозволяє відключення такої будівлі.
Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше, ніж 01 вересня.
Витрати, пов'язані з відключенням від ЦО та/або ГВП, здійснюються за рахунок власника (співвласників) та інших коштів, не заборонених Законом.
Вищевикладене свідчить про те, що існує певна визначена законодаством процедура відключення споживачів від теплопостачання, а саме: звернення із заявою про відключення до органу місцевого самоврядування, вказане було роз'яснено позивачем відповідачу у відповіддях на запити, однак відповідачем це не було враховано.
Отже, доводи відповідача ОСОБА_1 в частині оскарження судового рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 рокузнайшли своє часткове підтвердження.
Перевіряючи доводи та вимоги апеляційної скарги відповідача в частині скасування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року про відмову ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, колегією суддів апеляційного суду виходить з такого.
З матеріалів справи вбачається, що 30 липня 2024 року до суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цій справі № 752/11841/24 до перегляду в суді апеляційної інстанції рішення у справі №752/12407/22за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання неукладеним типовий публічний договір приєднання про надання комунальної послуги постачання теплової енергії нежитлових приміщень офісу № 257 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 48, обліковий запис (№153265812570100), посилаючись на те, що цивільна справа №752/11841/24 та №752/12407/22 стосуються одного предмету спору, а саме укладання договору про постачання теплової енергії та факту постачання теплової енергії.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження усправі № 752/11841/24 відмовлено, мотивуючи свій висновок тим, що розгляд цієї цивільної справи об'єктивно є можливим, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не зазначені у переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Колегія суддів апеляційного суду не приймає заперечення відповідача на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, з таких мотивів.
У пункті шостому частини першої статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Така підстава зупинення провадження застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідні норми спрямовані, зокрема, на попередження ухвалення судових рішень, виходячи з доказів і встановлених на їх підставі обставин, які можуть бути спростованими рішенням у іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження, суд першої інстанції обґрунтовано виходили з того, що відповідач не довів, що розгляд цієї справи є неможливим до завершення розгляду іншої цивільної справи №752/12407/22.
Крім того, за відомостями, які є відкритими та публічними, з веб-сайту Судової влади випливає, що розгляд справи №752/12407/22 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання неукладеним типовий публічний договір приєднання про надання комунальної послуги постачання теплової енергії нежитлових приміщень офісу № 257 за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 48, обліковий запис (№153265812570100) завершено ухваленням Голосіївським районним судом м. Києва рішення від 06 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року, про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , яке набрало законної сили.
Отже, правових підстав до задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в частині скасування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 12вересня 2024 року щодо відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням встановлених фактичних обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру боргу, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», і в частині розподілу судових витрат між сторонами, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи спір, без належної перевірки розрахунку заборгованості помилково в основу висновку щодо розміру заборгованості поклав обчислення, наведені позивачем, тим самим не встановив дійсний обсяг відповідальності відповідача.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити зміну розподілу судових витрат.
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задоволено частково (80,15 %), а тому понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору за подання позовної заяви у пропорційному розмірі до задоволених вимог, що становить 3 294, 81 грн слід покласти на відповідача ОСОБА_1 .
Понесені відповідачем ОСОБА_7 им ОСОБА_8 та документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у пропорційному розмірі до задоволених вимог скарги ( 19, 85 %), що становить 1 223, 99 грн.
Керуючись ст.ст. 317, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, ст. 162 ЖК України, ст.ст. 9, 13, 20,28 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 1, 19, 24 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст. 1,3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2021 року по 31 жовтня 2023 року у розмірі 215 852,18 грн; інфляційні втрати за період з 01 листопада 2021 по 23 лютого 2022 року в розмірі 3 249,79 грн, 3% річних від простроченої суми втрати за період з 01 листопада 2021 по 23 лютого 2022 року в розмірі548,38 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) судові витрати зі сплати судового збору за подання подання позовної заяви у розмірі 3 294,81 грн.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: м. Київ, пл. І.Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 223,99 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий: Судді: