24 лютого 2025 року м. Чернігів Справа № 620/16218/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Падій В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень, наказів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень, наказів, в якому просить:.
-визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом засідання № 13 від 13.11.2024;
-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2024 № 328 «Про ведення квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 ».
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 23.12.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем в межах встановленого ухвалою суду строку подав до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що відповідно до протоколу об'єднаної житлової комісії Військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 13.11.2024 №13 підставою відмови старшому солдату ОСОБА_1 стало не лише перевищення встановленого терміну подачі рапорту майже вдвічі, а також те, що керуючись наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», а саме розділом VI пунктом 9, об'єднана житлова комісія Військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не має законних підстав поновити на квартирному обліку з врахуванням попереднього часу перебування на цьому обліку старшого солдата ОСОБА_1 .
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.
Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Чернігівського гарнізону з 02.07.2003 та по теперішний час та житловою площею по лінії Міністерства Оборони України не забезпечувалася.
Згідно довідки від 28.10.2024 № 1571/104 позивач перебувала на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 з 15.04.2008 по 10.01.2024 в списках на першочергове отримання житлових приміщень з 04.11.2010 по 10.01.2024 та в списках на отримання службового житла з 02.03.2018 по 10.01.2024 зі складом сім'ї 3 особи: ОСОБА_1 1984 р.н., ОСОБА_2 2007 р.н., ОСОБА_3 2010 р.н.
Згідно протоколу № 1 Об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 10.01.2024 позивача було знято з квартирного обліку та виключено із списків на отримання службового житла в зв'язку з тим, що після одруження у одного з членів її сім'ї (в її чоловіка) перебуває у власності нерухоме майно по місцю проходження служби позивача.
01.04.2024 позивач розлучилася з чоловіком ОСОБА_4 , що підтверджується рішенням Деснянського районного суду м. Чернігів від 01.04.2024 по справі №750/2318/24.
25.10.2024 позивач звернулася до командира військової частини НОМЕР_1 , голови об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з рапортом про поновлення її на квартирну чергу зі складом сім'ї 4 особи: ОСОБА_1 1984 р.н., ОСОБА_2 2007 р.н., ОСОБА_3 2010 р.н., ОСОБА_5 , 2023 р.н., копія додається.
Згідно витягу з протоколу засідання об'єднаної житлової комісії Військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 № 13 від 13.11.2024 позивачу було повідомлено про відсутність підстав для поновлення позивача на квартирному обліку з урахуванням попереднього часу перебування на цьому обліку на підставі пункту 9 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2024 № 328 «Про ведення квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 » наказано не поновлювати на квартирному обліку з урахуванням попереднього часу перебування на цьому обліку старшого солдата ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.
Відповідно до статті 37 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.
Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов згідно зі статтею 38 ЖК України встановлюється цим Кодексом та законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 40 ЖК України, громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої ради і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.
Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.
Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
Не знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов народні депутати України, які перейшли на постійну роботу у Верховну Раду України, і члени їх сімей за місцем попередньої роботи чи постійного проживання.
Отже вказаний перелік випадків для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов вичерпний.
Відповідно до частини 1 статті 118 ЖК України, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Статтею 121 ЖК України передбачено, що порядок надання службових жилих приміщень установлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншого громадського об'єднання.
На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення (частина 1 статті 122 ЖК України).
Суд зазначає, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання регулюється Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською Республіканською Радою Професійних Спілок від 11.12.1984 № 470 (далі - Правила №470, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Підстави для зняття з обліку також передбачені пунктом 26 Правил №470 відповідно до вимог якого громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті.
Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік; 6) скасування довідки про взяття на облік внутрішньо
переміщеної особи; 7) одноразового отримання від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаються Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Так згідно з частиною першою статті 12 Закону 2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок №1081), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Порядком визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання.
Відповідно до пунктів 22- 23 Порядку №1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).
Пунктами 24-25 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні
норми законодавства.
На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.
Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
На кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа.
Пунктом 30 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Отже вказаний перелік підстав для зняття військовослужбовців з обліку не є вичерпним.
На момент виникнення спірних правовідносин діє Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472 (далі- Інструкція №380), яка визначала визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції № 380, забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок: новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду Міноборони у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами).
Пунктом 4 розділу І Інструкції № 380 передбачено, що військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 380 для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).
До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та військових комісаріатів, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку.
Згідно із пунктом 4 розділу ІІ Інструкції № 380 основною формою роботи житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) є засідання (збори). Засідання (збори) є правочинними, якщо на них присутні більше ніж 2/3 членів комісії. Рішення приймається відкритим голосуванням за умови 50 % загальної кількості членів житлової комісії плюс 1 голос.
Відповідно до пунктів 7,8 розділу ІІ Інструкції № 380 житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо: взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею); взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва.
Рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі.
За приписами пункту 4 розділу VІ Інструкції № 380, для зарахування на облік військовослужбовець подає командиру військової частини рапорт, який реєструється у службі діловодства військової частини.
До рапорту додаються документи, передбачені Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (далі - Порядок забезпечення житловими приміщеннями), а також витяг з послужного списку військовослужбовця.
Зазначені документи направляються командиром до житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) для прийняття рішення про зарахування на облік.
Житлова комісія військової частини (об'єднаної житлової комісії) у разі необхідності має право запитувати через командира військової частини у відповідних державних органів, установ, організацій, громадян інші документи.
Вимагати від військовослужбовців та членів їх сімей інших, не передбачених законодавством, документів забороняється.
Пункт 8 розділу VІ Інструкції № 380 передбачає, рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі про зарахування військовослужбовця та членів його сім'ї на облік із зазначенням дати зарахування на облік, складу сім'ї, підстави для зарахування на облік, а також підстави включення до списків осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень.
Відповідно до пункту 9 розділу VІ Інструкції № 380 військовослужбовці, зараховані на облік, реєструються в Книзі обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (додаток 6).
Датою зарахування військовослужбовця на облік є дата прийняття житловою комісією військової частини (об'єднаною житловою комісією) рішення про зарахування військовослужбовця на облік але не пізніше місяця з дня реєстрації рапорту військовослужбовця.
На підставі даних обліку житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) формує чергу осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання. У разі якщо час зарахування на облік військовослужбовців збігається за однією датою, черговість серед них визначається відповідно до часу перебування (проходження) на військовій службі (за вислугою років) чи/або часу набуття права на пільги.
Військовослужбовці, які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби, на загальних підставах в органах місцевого самоврядування та до набрання чинності цією Інструкцією зараховуються на облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також заносяться у списки осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла за наявності підстав. Час перебування військовослужбовців на обліку для поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) не враховується.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, пункти постійної дислокації яких розташовані на територіях районів проведення антитерористичної операції, а також у військових частинах, які були сформовані під час особливого періоду без визначення пункту постійної дислокації), які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби в іншому гарнізоні (в іншій місцевості), але протягом шести місяців після прибуття до нового місця проходження військової служби не зареєстрували місце проживання і не подали рапорт про зарахування на облік, попередній час перебування на обліку не зберігається.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 19.06.2024 № 404 Про затвердження Змін до Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.07.2024 за № 995/42340, внесено зміни та доповнено абзац 5 пункту 9 розділу VІ Інструкції № 380 новим реченням такого змісту: «В умовах правового режиму воєнного стану вимоги першого речення цього абзацу не застосовуються».
Суд зазначає, що позивачу відмовлено у поновленні на квартирному обліку з урахуванням попереднього часу перебування на цьому обліку на підставі пункту 9 розділу VI Інструкції № 380, який з урахуванням змін, в умовах правового режиму воєнного стану не застосовуються.
Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення засідання об'єднаної житлової комісії Військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 оформлене протоколом засідання № 13 від 13.11.2024.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2024 № 328 «Про ведення квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 ».
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ).
Суддя В.В. Падій