24 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/636/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду О.Є. Ткаченко, перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 10.01.2025 (відповідно до відбитка штампа поштового відправлення на конверті) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно протягом служби не в повному обсязі без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2024.
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але неотримане речове майно протягом служби без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів обмундирування станом на 01.01.2024, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 27.08.2018 по день фактичної виплати грошового забезпечення.
Також позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо строку звернення до суду, суд зважає на таке.
Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
У частині 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За характером спірних правовідносин та їх суб'єктним складом даний спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення позивача з публічної служби, та на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Суд вважає необхідним акцентувати увагу на правовому висновку, якого дійшов Верховний Суд у постанові від 26.05.2021 року по справі № 380/5093/20, а саме з урахуванням висновку викладеному у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.11.2020 року у справі №480/3105/19, правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так само подібний висновок відтворено у постановах Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №380/5093/20, від 30.08.2021 у справі №520/7668/2020, від 23.06.2022 у справі №540/2001/21, від 23.06.2022 у справі №540/1951/20, від 27.02.2023 у справі №560/8394/21.
Відтак, з урахуванням вищевикладених правових позицій Верховного Суду, суддя констатує, що для правильного визначення строку звернення позивача до суду належить застосовувати правила саме частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (місячний строк).
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд наголошує на тому, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
Застосовування в пункті 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178) словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно. На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23.08.2019 в адміністративній справі №2040/7697/18.
Водночас суд звертає увагу, що чинним законодавством чітко визначено підставу для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, а саме: подання відповідної заяви або рапорту про отримання компенсації за неотримання речового майна при звільненні з військової служби. При цьому, чинним законодавством не визначений строк, протягом якого військовослужбовці після звільнення повинні звернутися за отриманням грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
З урахуванням вищевикладеного, слід дійти висновку, що до моменту подання військовослужбовцем рапорту або заяви про проведення грошової компенсації право на отримання компенсації за неотримане речове майно не є порушеним.
Водночас зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів встановлено, що зверненню до суду передували обставини звернення позивача до відповідача із відповідною заявою про виплату компенсації за неотримане речове майне від 01.11.2024, відповідь на яку було надано листом від 03.12.2024. За таких обставин суд вважає, що саме з дня отримання відповіді військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України позивач дізнався про порушення своїх прав.
Зважаючи на те, що позивач після виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (30.08.2024) без зайвих зволікань звернувся до відповідача із заявою про надання йому відповідної інформації, враховуючи не значний пропуск строку звернення до суду, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовом.
Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, вказану позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і її подано з дотриманням правил підсудності.
В той же час, враховуючи предмет і підстави позову, а також положення статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя дійшов висновку про можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Керуючись статтями 12, 160, 161, 171, 257- 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Поновити позивачу строк звернення до суду з позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Встановити відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог частини 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити третій особі 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для надання пояснень по суті спору, а щодо відзиву - 10 днів з дня його отримання.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (частина 7 статті 262, частина 1 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 12 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень - повідомити про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.cn.court.gov.ua/sud2570/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО