Ухвала від 25.02.2025 по справі 580/1999/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2025 року справа № 580/1999/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/1999/25 за позовом селянського (фермерського) господарства «Чирви Надії Віталіївни» (вул. Шевченка 129, с.Телепине, Черкаська область, 20842, ЄДРПОУ 25658806) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) (вул.Антоновича 51, м.Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845 / вул.Хрещатик 223, м.Черкаси, 18001) про визнання протиправною та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

24.02.2025 вх.№9390/25 представник позивача - адвокат Дев'ятка Олександр Григорович (ордер серії АН №1631861) у позовній заяві просить: визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.02.2025 №136153.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Верховний Суд у справі № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Усупереч вимог п.2, 4 ч.5 ст.160 КАС України позивач визначає відповідачем Державну службу України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю), проте вимоги формує до відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).

Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

У додатках до позовної заяви не надана квитанція про сплату судового збору.

Згідно зі ст. 4 Законом України «Про судовий збір» №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в сумі 3028 грн.

Позовна заява містить вимогу щодо адміністративно-господарського штрафу майнового характеру та передбачає сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI під час подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Представник позивача звернувся до суду з позовом в електронній формі за допомогою ЄСІТС (документ сформований в під системі Електронний суд ЄСІТС 24.02.2025), тому належить сплатити за одну вимогу немайнового характеру судовий збір (3 028,00 грн х 0,8).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суд перевірив, що до позовної заяви надана фотокопія ордеру без власноручного підпису адвоката.

З 2019 року бланки ордерів генеруються online через «особистий кабінет адвоката» на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів. Ордер адвоката повинен містити в собі обов'язкові реквізити, частина яких заповнюється під час генерації автоматично, серед них - двовимірний штрих-код (QR - код) з посиланням на профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі (висновки в постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 466/76/22). Якщо ордер на надання правничої (правової) допомоги доданий до документа, що посвідчений електронним підписом адвоката, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається (висновок від 06.11.2024 Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 483/346/24).

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено про наявність електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС.

З 20.02.2024 позивач (юридична особа) зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет та вказати у позовній заяві відповідні відомості.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд доходить висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву селянського (фермерського) господарства «Чирви Надії Віталіївни» залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким відповідачем; доказу сплати судового збору за одну вимогу до одного відповідача у сумі 2 422,40 грн, відомостей щодо електронного кабінету позивача відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/); під час заповнення платіжного документа у графі «код платника» платником судового збору фізичною особою РНОКПП/ідентифікаційний номер (за відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються паспортні дані). Правила заповнення реквізитів у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повідомлення pacs.008 детально описано в документі «Система електронних платежів Національного банку України (шифр СЕП-4). Загальні правила реалізації стандарту ISO 20022, спільні для всіх інструментів. Частина 2. Ідентифікація» та в «Специфікації повідомлення pacs.008 «Кредитовий переказ коштів клієнта на рівні агентів», що розміщені на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали направити позивачу/представнику позивача.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА

Попередній документ
125409673
Наступний документ
125409675
Інформація про рішення:
№ рішення: 125409674
№ справи: 580/1999/25
Дата рішення: 25.02.2025
Дата публікації: 27.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (12.06.2025)
Дата надходження: 09.06.2025
Предмет позову: про визнання протиправною та скасування індивідуального акту