про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2025 року справа № 580/1796/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/1796/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18029, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
19.02.2025 вх. №8444/25 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.02.2025 розміру пенсії за вислугу років унаслідок її перерахунку у меншій сумі 25 977,29 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідно до ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХII та з урахуванням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №580/1020924 поновити право на виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у раніше призначеній сумі 28 937,98 грн та здійснити виплату з 01.02.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Обов'язковою ознакою дій (бездіяльності) та рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача. Встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (Висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
20.11.2024 у справі №580/10209/24 (позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області), в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо припинення під час перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виплати щомісячної надбавки до пенсії та індексації пенсії, а також застосування під час виплати обмеження максимальним розміром; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.09.2024 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з урахуванням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №580/921/23 у розмірі 82% суми грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 та індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимальним розміром з урахуванням проведених виплат. Суд вирішив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження ОСОБА_1 виплати пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024 у розмірі 82% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб із урахуванням усіх визначених законодавством України доплат до неї (підвищень, надбавок, індексації) та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за відповідний період.
Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.
Верховний Суд відкрив провадження в зразковій справі № 400/6254/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, проте позивач не зазначає про ознаки типової справи. ВПВС відкрила провадження (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124522697) і витребувала з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду матеріали справи № 400/6254/24 щодо постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Позивач має врахувати особливий механізм призначення пенсії і підстави для здійснення подальших перерахунків. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного права позивача/ окреслення протиправного втручання відповідачем у яке право і з якої дати допущено обраним відповідачем; власного розрахунку деструктивних відхилень щодо вимоги про неправильний перерахунок; докази здійснення судового контролю у вирішеній справі № 580/10209/24.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА