24 лютого 2025 року Справа № 580/1189/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали позовної заяви у справі №580/1189/25 за позовом першого заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (вул. О. Сибірцева 168, м. Бахмут, Донецька область, 84511/місцезнаходження: вул. Дніпровська 129А, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 39969443) в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення коштів, постановив ухвалу.
04.02.2025 вх. №5472/25 перший заступник керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону звернувся в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 : стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 шкоду, завдану отриманням без належної на те правової підстави, грошових коштів за час відсутності на військовій службі у сумі 463 468 грн 68 коп.
07.02.2025 суд залишив позовну заяву без руху, недоліки можуть бути усунені шляхом надання: обґрунтування (з доказами на підтвердження) компетенції прокуратури звернутися до адміністративного суду за наявного належного суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 , який має надати доказ сплати судового збору у сумі 6952,03 грн на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду як позивач з оформленням адміністративного позову згідно вимог ст.160, 161 КАС України.
17.02.2025 вх.№7922/25 представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків, обґрунтовуючи звернення в інтересах військової частини тим, що Донецькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42023052210001062 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за фактом нез'явлення вчасно без поважних причин на службу з лікувального закладу, в умовах воєнного стану, військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 . Військова частина НОМЕР_1 листом від 29.01.2025 №18/1/108 повідомила Донецьку спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону, що враховуючи введення воєнного стану в України та існування обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють необхідність першочергового спрямування бюджету на забезпечення національної безпеки і оборони та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, військова частина НОМЕР_1 через безпосереднє її задіяння у заходах із відсічі збройної агресії російської федерації не зверталась самостійно або через інші відповідні органи з позовом до суду щодо недобросовісних дій старшого солдата ОСОБА_1 , яким було завдано шкоду державному бюджету та спричинені збитки державі в особі військової частини НОМЕР_4 на загальну суму 463 468, 68грн, військова частина НОМЕР_4 не заперечує щодо подання позову прокуратурою в інтересах держави.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч.4 ст.5 КАС України).
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом.
Військова частина НОМЕР_1 є юридичною особою (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яка має самостійно звернутися до суду із наданням доказу сплати судового збору. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 червня 2021 року у справі № 11-104сап21 дійшла висновку, що вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, що є основою для висновку суду.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд враховує позицію Верховного суду у спорі про стягнення боргу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
27.09.2023 Верховний Суд у справі № 400/2759/21 (залишаючи позов без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позовна заява не містить обставин, що б вказували на неможливість подання позову безпосередньо податковим органом, а отже позов подано в інтересах держави без достатніх правових підстав, що стало наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу як фундаментальних засад права на справедливий суд) нагадав: за змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу. Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді у межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.08.2021 у справі №260/1831/20.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, що не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до п.8 ч.1 ст.4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого поданий позов до адміністративного суду.
У справі «Станкевич проти Польщі» (заява № 46917/99) ЄСПЛ встановив, що співробітники органів прокуратури володіють спеціальними знаннями в галузі права, а також мають доступ до фінансових ресурсів (зокрема щодо сплати судового збору органи прокуратури отримали користь ab initio), і такі дві переваги, безумовно, є недоступними для більшості приватних осіб; подібний привілей може бути виправданий охороною правопорядку, але його використання неприпустиме, якщо це призводить до нерівноправного становища сторони в цивільному судочинстві стосовно прокурора.
Участь прокурора може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (AFFAIRE F. W. c. FRANCE, заява №61517/00).
Суд важає за доцільне нагадити зміст ч.2 ст.19 Конституції України:органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В Україні діє прокуратура, яка здійснює (ст.131-1 Конституції України): 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
З урахуванням зазначеного прокурор не обгрунтував виключний випадок, адміністративний позов не відповідає вимогам п.2 ч.5 ст.160 КАС України та висновкам ВС у справі № 400/2759/21 стосовно учасників справи у контексті вимог ч.5 ст.16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права).
Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.45 КАС України).
Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).
Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону (ст.249 КАС України).
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст.121 КАС України).
Керуючись ст.2, 5, 45, 121, 169, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд
Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом першого заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Надати додатково п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом направлення до Черкаського окружного адміністративного суду: обґрунтування компетенції прокуратури звернутися до адміністративного суду за наявного належного суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 , зокрема: з урахуванням висновків ВС у справі №440/7433/21.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали направити позивачу - військовій частині НОМЕР_1 , а також Донецькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА