Справа № 560/17110/24
25 лютого 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у обчислені та нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 01.03.2022 року по 27.04.2023 року, a саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо), без врахування розміру прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2481,00 грн);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення у період з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань тощо), з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (2481,00 грн);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2022 року по 27.04.2023 року включно, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо) виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2481,00 грн) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше сплачених коштів;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у обчислені та нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 01.01.2023 року по 27.04.2023 року, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги на оздоровлення тощо), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2 684,00 грн);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення у період з 01.01.2023 року по 27.04.2023 року, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань тощо), з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (2684,00 грн);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 27.04.2023 року, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги на оздоровлення тощо) виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2684,00 грн) на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше сплачених коштів.
Ухвалою від 04.12.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначає, що позивач просить здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 01.03.2022 по 27.04.2023, однак позовну заяву подано 19.11.2024, тому строк звернення до суду пропущено.
Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
У цьому контексті суд зауважує, що перебування особи на публічній службі, у тому числі військовій службі, є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю.
В аспекті спірних правовідносин поняття грошове забезпечення і заробітна плата, які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними. Рівнозначність цих понять обумовлена наявністю у сторін прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків та врегульоване спеціальними законами: Законом України "Про оплату праці", Кодексом законів про працю України, а також іншими підзаконними нормативними актами.
Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції до 19.07.2022) встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Оскільки відповідач листом від 03.10.2024 повідомив позивача про нараховані та виплачені види грошового забезпечення, а позивач звернувся із позовом 19.11.2024, відсутні підстави для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи викладене, позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду, а тому, в задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.
Керуючись статтями 121, 122, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про залишення позову без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуюча суддя Д.Д. Гнап