Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 лютого 2025 року № 520/34643/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул.Римарська, буд.24, м.Харків, індекс 61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачка, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України, зразка 1994року, замість непридатного до користування (закінчення строку дії) паспорту громадянина України у вигляді пластиковой картки типу ІД-1;
-зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України, зразка 1994року, замість непридатного до користування (закінчення строку дії) паспорту громадянина України у вигляді пластиковой картки типу ІД-1;
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що при виповненні їй 14 років, користуючись її необізнаністю органи ДМС повідомили про те, що з 01.11.2016 органи припинена видавати паспорт у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, тому вона дала згоду на оформлення паспорту громадянина України у формі картки. Її родина завжди була віруючою у Бога, і завжди заперечувала цифрові технології , присвоєння людям цифрових номерів, кодів, тощо. 20.11.2024р. закінчувався строк дії ІД паспорту тому вона 11.11.2024р. звернулась до відповідача з заявою про видачу паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України, зразка 1994року, замість непридатного до користування (закінчення строку дії) паспорту громадянина України у вигляді пластикової картки типу ІД-1, на що вона отримала відмову, тому звернулася до суду.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов, у якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що при наданні оскаржуваної відповіді, управлінням було роз'яснено порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України відповідно до норм діючого законодавства. Відповідач посилається на те, що Законом 5492-VІ та Порядком №784 не передбачено можливості та механізму знищення(видалення, анулювання) інформації персональних даних на ім'я, у тому числі УНЗР за відсутності помилок чи неточностей у внесеній щодо особи інформації . УНЗР не може бути видалено в Реєстрі якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус із застосуванням засобів Реєстру. Дії щодо збирання, обробки, внесення до Єдиного державного демографічного реєстру були зафіксовані під час оформлення паспорту громадянина України та підписавши відповідну заяву ОСОБА_1 надано згоду на обробку персональних даних. Зауважив, що на час звернення позивача із заявою видача паспорта громадянина України регламентовано, зокрема, Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, яким передбачено, зокрема, подання, в тому числі і рішення суду. На думку відповідача, управління діяло в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством .
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала паспорт громадянина України у вигляді пластикової картки типу ІД-1 20.11.2020р., який дійсний до 20.11.2024р. . У зв'язку з закінченням терміну дії ІД паспорту, позивачка 11.11.2024р. звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про заміну ІД паспорту на паспорт громадянина України, зразка 1994року.
На її звернення територіальним підрозділом було повідомлено про те, що для знищення або видалення персональних даних з реєстру наявний вичерпний перелік підстав, визначений статтею 15 Закону України «Про захист персональних даних», а саме: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Відповідач у листі наголосив, що оскільки Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не передбачає підстави та право вимагати видалення даних з Реєстру, УНЗР не може бути видалено з Реєстру якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус, із застосуванням засобів Реєстру .
Не погоджуючись із такою відмовою, позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Українипередбачено. Що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Частина друга статті 2 КАС Українизазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 1статті 5 Закону України "Про громадянство України", документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XIIзатверджено, зокрема, Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503).
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення № 2503, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захист.
Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492-VI(далі - Закон № 5492) визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492, документи, оформлення яких передбачається цимЗакономіз застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на, крім іншого, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Згідно з положеннями статті 14 Закону № 5492, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Відповідно до частини першоїстатті 21 Закону № 5492, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно з пунктом 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 302), обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта, у тому числі у зв'язку із зміною написання латинськими літерами складових іменіпрізвище,ім'яу документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія); 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Пунктом 21 Порядку № 302 передбачено, що у разі виникнення обставин (подій), у зв'язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта), документи для його обміну подаються протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).
Позовні вимоги позивачці фактично полягають в обміні отриманого нею паспорта громадянина України № запису 20060805-08603 у формі ID-картки та видачі паспорту громадянина України у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Вказані обставини вмотивовані відмовою від надання згоди на обробку її персональних даних з посиланням на дискримінаційні положення законодавства, оскільки її родина з релігійними переконаннями та завжди заперечували проти цифрових технологій, присвоєння цифрових номерів.
На переконання суду, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, відмовляючи позивачці в оформлені та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, діяло правомірно, оскільки, по-перше, на момент звернення позивачка вже мала оформлений паспорт громадянина України № запису 20060805-08603 у формі ID-картки, а по-друге, на момент розгляду заяви були відсутні законні підстави для обміну паспорта, встановлені п.6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302.
Доказів наявності обставин, визначених п.6 Поряду №302, що слугували б підставою для обміну раніше отриманого паспорту ОСОБА_1 до суду не надано.
Суд вважає безпідставними посилання позивачки на те, що чинне законодавство обмежує її права, оскільки унікальний номер запису у реєстрі вже є присвоєний та вона є внесеною до обліку персональних даних за власної згоди.
Отже, використання позивачкою раніше паспорта у вигляді ID-картки, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне життя.
З вказаного також слід дійти висновку про відсутність порушеньстатті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у своїй постанові від 08.06.2023 року по справі № 380/5977/21.
Більше того, зазначаючи про відмову в отриманні паспорту у вигляді ID-картки, суд вважає, що недостатньо тільки зазначати про право вибору за волевиявленням, а також про втручання у приватне життя. Позивачка повинна була навести мотиви саме такого волевиявлення, а також які саме сфери ії особистого життя зачіпає отримання паспорту у вигляді картки, при тому, що такий паспорт позивачка попередньо вже отримувала.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що при зверненні до органу міграційної служби із заявою, позивачка не зазначила про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність видачі паспорта із безконтактним носієм інформації.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Чугуївського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул.Римарська, буд.24, м.Харків, індекс 61057, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.