Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у забезпеченні позову
25 лютого 2025 року справа № 520/872/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача - адвоката Мариничева Юрія Павловича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить, з урахуванням уточненої позовної заяви :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № 2002012677-СБУ, яка підлягала виплаті, починаючи з 01.01.2025 р., з 37 774,16 грн. до 28 803,65 грн., яка надійшла 06.01.2025 р., які викладені в листі ГУ ПФУ в Харківській області № 200-0203-8/7755 від 14.01.2025р.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату встановленої пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № 2002012677-СБУ, починаючи з 01.01.2025 р., в повному розмірі, виходячи з 80% грошового забезпечення, встановленого на підставі Довідки про розмір грошового ОСОБА_1 , виданої Управлінням СБУ в Харківській області за № 496 від 08.04.2024 р., без обмеження загального перерахованого розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, встановленим ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та здійснити виплату встановленої пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою № 2002012677-СБУ без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ № 1 від 03.01.2025 р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням проведених виплат.
24.02.2025р. до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Мариничева Юрія Павловича про забезпечення позову, згідно якої заявник просить зупинити дію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, викладене в його листі № 2000-0203-8/7755 від 14.01.2025 р., - до набуття чинності судового рішення адміністративній справі № 520/872/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні.
В обґрунтування заяви зазначено, що в разі здійснення заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення за адміністративною відповідача щодо утримання з пенсії позивача суми в розмірі 8 970,51 грн., викладеного в листі відповідача № 2000-0203-8/7755 від 14.01.2025 р., призведе до доплати до пенсії позивача в розмірі 8 970,51 грн., яка була утримана починаючи з 01.01.2025 р. Таким чином, загальний розмір доплати до пенсії позивача, з урахуванням строків розгляду цієї адміністративної справи та строку набуття чинності відповідного рішення за цією адміністративною справою, за період до набуття чинності відповідного рішення за цією адміністративною справою орієнтовно складе: 8 970,51 грн. Х 3 = 26 911,53 грн. Враховуючи зазначене, з урахуванням заборгованості відповідача перед позивачем за судовими рішеннями, які набули чинності, в розмірі 446 164,53 грн., навіть вжиття заходів забезпечення позову за адміністративною справою № 520/872/25 не призведе до значного збалансування інтересів позивача та відповідача.
Дослідивши подану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Як передбачено ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За своєю правовою природою інститут забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися в суд, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом (правовий висновок викладено у п. 30 постанови Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що з метою захисту прав та інтересів позивача суд за його заявою або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, постановлення якої належить до дискреційних повноважень суду та вирішення питання щодо їх вжиття залежить від наявності однієї з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, що встановлюється судом виходячи з конкретних доказів, поданих заявником.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04. 2019 року в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).
Так само, згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 р. № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Наведені заявником обставини, на думку суду, не є обґрунтованими та достатніми для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем шляхом, оскільки матеріали справи не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
Крім того, суд ураховує, що заявник фактично просить зупинити дію листа, наданого у відповідь на адвокатський запит від 10.01.2025р.
Суд зауважує, що відповідно до ст. 24 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
З наведеного слідує, що за адвокатським запитом може бути надана виключно інформація або копії документів та він не є формою вирішення заяви або клопотання особи, а відтак, лист, наданий у відповідь на адвокатський запит не є управлінським рішенням суб'єкта владних повноважень, що свідчить про неможливість застосування до нього такого заходу забезпечення адміністративного позову як зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150-158, 248, 256, 293 КАС України, суд -
У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.В. Григоров