Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
25 лютого 2025 р. Справа № 520/4069/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи Приватного підприємства "БІСКАЙ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби, Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №33 від 31.05.2021 року реєстраційний номер 9160807089 на суму 140 289,74 грн.; податкову накладну №3 від 15.08.2021 року реєстраційний номер 9249214781 на суму 176 419,99 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Окрім того, приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна позовна вимога немайнового характеру.
Відповідно, сума судового збору становить 3028 грн.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивачем позовну заяву подано в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору становить 2422,40 грн.
Отже, для усунення недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 2422,4 грн. за наступними реквізитами:
"отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, що підтверджують право заявника на звільнення від сплати судового збору відповідно до закону".
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №33 від 31.05.2021 року реєстраційний номер 9160807089 на суму 140 289,74 грн.; податкову накладну №3 від 15.08.2021 року реєстраційний номер 9249214781 на суму 176 419,99 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 21.02.2025, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, встановлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В адміністративному позові позивач просить визнати причину пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважною та поновити такий строк, проте ПП «БІСКАЙ» не наведено підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, не зазначено обставини, які унеможливили звернутися до суду з позовом у встановлений законом строк, а також не зазначено доказів, якими позивач обґрунтовує пропуск строку, встановленого ст.122 КАС України.
Суд зазначає, що позивач, звертаючись до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у силу ст.ст.72-77 КАС України повинен довести, що пропуск цього строку зумовлений об'єктивними, непереборними обставинами, які унеможливлювали подання позову у встановлений законом термін.
Відповідно до принципу правової визначеності та стабільності правовідносин, закріпленого в адміністративному судочинстві, строки звернення до суду встановлюються з метою забезпечення балансу між правом особи на судовий захист та інтересами інших учасників правовідносин, які мають право розраховувати на певну сталість адміністративних процесів.
Важливим аспектом у питанні поновлення строку є доведення позивачем того факту, що він не міг дізнатися про порушення своїх прав або що існували виняткові обставини, які унеможливлювали звернення до суду своєчасно.
Відповідно до принципу змагальності сторін, який закріплено чинним КАС України, тягар доведення обґрунтованості підстав пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом покладається саме на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.
Таким чином, позивач зобов'язаний подати суду не лише загальні твердження про наявність перешкод для звернення до суду та заявити клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, а й навести конкретні обставини, а також надати відповідні докази, що підтверджують об'єктивну неможливість подання позову у межах строку, визначеного ст. 122 КАС України.
Таким чином, позивач, звертаючись із позовом після спливу строку, встановленого законодавством, повинен не лише заявити про поновлення строку, а й обґрунтувати наявність поважних причин його пропуску, підтвердивши це належними та допустимими доказами.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У справі Європейського суду з прав людини Стаббігс та інші проти Великобританії визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. 5, 44, 121, 132, 133, 160, 161, 167, 168, 169 КАС України, суд ,-
Позовну заяву Приватного підприємства "БІСКАЙ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби, Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом, в якій вказати підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Полях