Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
24 лютого 2025 року справа №520/25464/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач-1, ГУ ПФ України в Харківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі по тексту - ГУ ПФ України в Полтавській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Полтавській області щодо відмови у проведенні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з підвищенням розміру суддівської винагороди з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2270,00 грн, на 01.01.2022 складає 2481,00 грн, на 01.01.2023 складає 2684,00 грн, на 01.01.2024 складає 3028,00 грн;
- скасувати рішення ГУ ПФ України в Полтавській області від 13.08.2024 №205150005991 щодо відмови у проведенні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2021 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.06.2024 №201 у розмірі 62% грошового забезпечення судді на відповідній посаді,
- зобов'язати ГУ ПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2022 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.06.2024 №202 у розмірі 62% грошового забезпечення судді на відповідній посаді;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2023 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.06.2024 №203 у розмірі 62% грошового забезпечення судді на відповідній посаді;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2024 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.06.2024 №204 у розмірі 62% грошового забезпечення судді на відповідній посаді;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Харківській області здійснити виплату позивачу довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2021 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.06.2024 №201, з 01.01.2022 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.06.2024 №202, з 01.01.2023 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.06.2024 №203, з 01.01.2024 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.06.2024 №204 у розмірі 62% грошового забезпечення судді на відповідній посаді та виплатити утворену заборгованість з урахуванням фактично виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є суддею у відставці та перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Харківській області. Вказує, що з 2020 року йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у відсотковому співвідношенні 62% до суддівської винагороди. Зазначив, що у 2024 році звернувся до ГУ ПФ України в Харківській області з заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідок Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 №201, №202, №203 та №204. Після реєстрації в ГУ ПФ України в Харківській області, заява позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФ України в Полтавській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 13.08.2024 №205150005991, яким відмовлено йому у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки з 01.01.2021 після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з 01.01.2022 після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 01.01.2023 після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та з 01.01.2024 після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» змінився розмір складових суддівської винагороди судді, а саме збільшився розмір прожиткового мінімуму, з якого нараховується базові посадовий оклад, доплати за вислугу років та за перебування на адміністративній посаді в суді, що є безумовною підставою для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Наполягав на тому, що положення статті 7 Законів України №1082-ІХ, №1928-IX, №2710-IX та №3460-ІХ у частині запровадження величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру базового посадового окладу судді на рівні 2102,00 грн не відповідають приписам частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, якими закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, тобто, згідно з приписами Законів України №1082-ІХ, №1928-IX, №2710-IX, №3460-ІХ 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн, 3028,00 грн відповідно, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.09.2023 у справі №380/25627/21.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачам запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзиви на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
ГУ ПФ України в Полтавській області 31.10.2024 за допомогою системи «Електронний суд» суду 31.10.2024 надіслало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки зазначив про відсутність підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, оскільки статтею 7 Законів України №1082-ІХ, №1928-IX, №2710-IX та №3460-ІХ з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.01.2024 відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, на рівні - 2102,00 грн, а відтак, у спірних правовідносинах не відбулось події підвищення розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, як передумови для проведення перерахунку довічного грошового утримання позивача, що свідчить про правомірність спірного рішення другого відповідача.
ГУ ПФ України в Харківській області за допомогою системи «Електронний суд» 25.11.2024 надіслало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки пенсійний орган не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, на власний розсуд здійснювати визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, ніж це прямо передбачено законодавством України.
Інші заяви по суті не надходили.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач Указом Президента України від 13.08.2002 №712/2002 призначений строком на п'ять років на посаду судді Первомайського міського суду Харківської області.
Указом Президента України від 23.03.2004 №358/2004 переведений на роботу не посаду судді новоутвореного місцевого загального суду Первомайського міськрайонного суду Харківської області.
Постановою Верховної Ради України від 05.05.2008 №ЗЗЗ-VІ обранні суддею Первомайського міськрайонного суду Харківської області безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 16.04.2009 №1281-VI обраний суддею Харківського апеляційного адміністративного суду, рішенням Вищої ради правосуддя від 15.10.2019 №2710/0/15-19 переведений на посаду судді Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.06.2020 №1945/0/15-20 звільнений з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Згідно наказу Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020 №04-05/181 позивача відраховано зі штату Другого апеляційного адміністративного суду 30.06.2020 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23.06.2020 №1945/0/15-20 та відповідно до статті 116 Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 №200/14891 на підставі заяви позивача, поданої особисто, позивачу призначено виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.07.2020.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Харківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, обчислене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 01.07.2020.
Другим апеляційним адміністративним судом позивачу надані довідки від 27.06.2024 №201 (станом на 2021 рік), №202 (станом на 2022 рік), №203 (станом на 2023 рік) та №204 (станом на 2024 рік) про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за відповідні періоди.
Позивач звернувся із заявою від 06.08.2024 до ГУ ПФ України в Харківській області щодо перерахунку довічного грошового утримання судді, надавши зазначені довідки.
Після реєстрації в ГУ ПФ України в Харківській області, заява позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФ України в Полтавській області.
За результатами розгляду вказаної заяви, рішенням від 13.08.2024 №205150005991 позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновлених довідок у зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди, оскільки починаючи з січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для визначення розміру посадового окладу суддів становить 2102,00 грн.
Не погодившись з рішенням відповідача від 13.08.2024 №205150005991, позивач звернувся до суду за захистом права на отримання довічного грошового утримання судді у відставці у належному розмірі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі по тексту - Закон України №1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
За частиною першою статті 4 Закону України №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів (частина друга статті 4 Закону України №1402-VIII).
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 135 Закону України №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з пунктом 1 частини 3, частинами 4, 5 статті 135 Закону України №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:
1) 1.1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;
2) 1.2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб;
3) 1.25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок №3-1) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (пункт 2 розділу ІІ Порядку №3-1).
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІ Порядку №3-1, звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді.
Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Згідно з пунктом 2 розділу ІV Порядку №3-1 для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів
Відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку №3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку.
Таким чином, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
У свою чергу, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 №966-XIV (далі по тексту - Закон України №966-XIV) відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону України №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Статтею 7 Закону України №1082-ІХ установлено з 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб 2270,00 грн; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України №1928-ІХ установлено з 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб 2481,00 грн; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України №2710-ІХ установлено з 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб 2684,00 грн; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України №3460-IX установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028,00 грн; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що 27.06.2024 Другим апеляційним адміністративним судом оформлено та видано позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, які враховуються при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до вказаних довідок від 27.06.2024, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання суддям у відставці:
станом на 01.01.2021 складає 241 187,50 грн, у тому числі: посадовий оклад судді 141875,00 грн та доплата за вислугу років 99 312,50 грн;
станом на 01.01.2022 - 263 606,25 грн, у тому числі посадовий оклад судді 155062,50 грн та доплата за вислугу років 108543,75грн;
станом на 01.01.2023 - 285 175,00 грн, у тому числі посадовий оклад судді 167750,00 грн та доплата за вислугу років 117 425,00 грн;
станом на 01.01.2024 - 321725,00 грн, у тому числі посадовий оклад судді - 189250,00 грн та доплата за вислугу років - 132475,00 гpн.
Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаних довідок, ГУ ПФ України в Полтавській області, керувався положеннями Законів України №1082-ІХ, №1928-IX, №2710-IX та №3460-ІХ, якими встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді на рівні 2 102,00 грн. Однак, суд зазначає, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України №1402-VIII і норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Зміни до Закону України №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися.
Законом України №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України №1402-VIII.
Закон України №3460-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.
Відтак за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону України №1402-VIII, а положення Законів України №1082-ІХ, №1928-IX, №2710-IX та №3460-ІХ вважати загальними нормами (lex generalis).
На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Суд зазначає, що сталою та послідовною є практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права (постанови від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі №240/2978/22, від 27.07.2023 у справі №240/3795/22, від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21).
Зокрема, у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21 Верховний Суд сформулював такі правові висновки у спірних правовідносинах:
- Законом України Про судоустрій і статус суддів закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;
- зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.
Підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги збільшення станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 №201, №202, №203 та №204.
За таких обставин, суд дійшов висновку про, що оскаржуване рішення ГУ ПФ України в Полтавській області від 13.08.2024 №205150005991 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У силу пункту 9 Порядку №3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
У спірних відносинах підставою для здійснення відповідного перерахунку є збільшення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.01.2024 внаслідок підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивача виплачується із розрахунку 62% від суддівської винагороди судді, що не заперечується відповідачами у справі.
За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що порушене право позивача у спірних відносинах слід відновити шляхом зобов'язання ГУ ПФ у Полтавській області здійснити з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача із розрахунку 62% від сум суддівської винагороди, відображених у довідках Другого апеляційного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 від 27.06.2024 №201, станом на 01.01.2022 від 27.06.2024 №202, станом на 01.01.2023 від 27.06.2024 №203 та станом на 01.01.2024 від 27.06.2024 №203.
У силу абзацу 14 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача від 06.08.2024 визначено ГУ ПФ у Полтавській області, то саме це Управління і має завершити процедуру перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача.
Водночас з приводу вимог щодо зобов'язання ГУ ПФ у Харківській області здійснити виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після його перерахунку, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №3-1, нарахована сума щомісячного довічного грошового утримання включається в документи для виплати не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується щомісячне довічне грошове утримання, у грошовій формі, в установленому законодавством порядку.
У силу абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Позивач перебуває на обліку як одержувач відповідних виплат у ГУ ПФ в Харківській області, а тому саме цей орган уповноважений проводити відповідні виплати.
Однак оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці наразі не проведено, то у відповідній частині вимог позов слід залишити без задоволення за передчасністю.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 8478,40 грн, що підтверджується квитанціями, оригінали яких наявні у матеріалах справи.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є чотири вимоги немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 4844,80 грн.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору становить 3875,84 грн (4844,80 грн* 0,8).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 3875,84 грн.
Разом з цим, позивач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вулиця Гоголя, 34, місто Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ: 13967927) про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.08.2024 №205150005991 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2021 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 62% від сум суддівської винагороди, відображених у довідці Другого апеляційного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом 01.01.2021 від 27.06.2024 №201.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2022 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 62% від сум суддівської винагороди, відображених у довідці Другого апеляційного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом 01.01.2022 від 27.06.2024 №202.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2023 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 62% від сум суддівської винагороди, відображених у довідці Другого апеляційного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом 01.01.2023 від 27.06.2024 №203.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку 62% від сум суддівської винагороди, відображених у довідці Другого апеляційного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом 01.01.2024 від 27.06.2024 №204.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 3875,84 грн (три тисячі вісімсот сімдесят п'ять гривень 84 копійки).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 24.02.2024.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА