про повернення позовної заяви
25 лютого 2025 року Київ № 320/729/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
31.12.2024 ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв'язку до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
У позові в первинній редакції від 27.12.2024 просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нездійсненні перерахунку пенсії з урахуванням всіх періодів трудової діяльності та військової служби позивача;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням усіх періодів його трудової діяльності і військової служби, та врахувати періоди військової служби, які прирівняні до районів Крайньої Півночі з 1983 по 1996 роки ОСОБА_1 , відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 13.01.2025 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду, без додатків), зокрема із конкретизацією позовних вимог у частині початкового періоду, з якого позивач уважає, що порушені його права; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали; доказів того, що позивач звертався до відповідача за вирішенням спірного питання і йому було відмовлено; копії пенсійного посвідчення.
Від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено два примірники уточненої позовної заяви, до якої долучено скриншот пенсійного посвідчення із застосунку «Дія», а також розрахунок заробітку для обчислення пенсії за період з 2000 року по 2024 рік.
Відповідно до позовної заяви в редакції від 22.01.2025, поданої на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у незарахуванні позивачу при призначенні пенсії грошових виплат у період проходження військової служби з 04.08.1979 по 08.08.1992 в районах прирівняних до Крайньої Півночі, ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача врахувати грошові виплати під час військової служби в районах Крайньої Півночі з 04.08.1979 по 08.08.1992 ОСОБА_1 , та здійснити перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Дослідивши зміст позовної заяви в редакції від 22.01.2025, суд констатує невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позову без руху, у частині подання позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду, без додатків), зокрема із конкретизацією позовних вимог у частині початкового періоду, з якого позивач уважає, що порушені його права.
Оскільки прохальна частина позову не містить початкового періоду, з якого позивач уважає порушеними його права та, відповідно не зазначає дати, з якої слід здійснити такий перерахунок, недоліки позовної заяви у цій частині позивачем не виконані.
Не зазначення позивачем початкового періоду, з якого слід здійснити спірний перерахунок пенсії, з урахування проходження військової служби в районах Крайньої Півночі з 04.08.1979 по 08.08.1992, унеможливлює суд з'ясувати питання щодо дотримання строку звернення до суду.
У той же час, всупереч вимогам ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду, а повідомлені у заяві про усунення недоліків обставини, що суд не повинен застосовувати шестимісячний строк звернення до суду у спірних правовідносинах, по-перше, суперечать імперативній вимозі частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, по-друге, є невиконання вимог ухвали суду від 13.01.2025, що набрала законної сили 13.01.2025 та є обов'язковою до виконання.
Крім того, всупереч вимогам ухвали суду про залишення позову без руху позивачем не надано доказів того, що він звертався до відповідача за вирішенням спірного питання і йому було відмовлено, та не зазначено про причини неможливості подання таких доказів.
Зазначив лише, що доказом того, що позивач дійсно звертався до Пенсійного фонду - є довідка про враховані заробітні плати при призначенні/перерахунку пенсії.
Суд не погоджується з такими доводами та зазначає, що з поданої довідки неможливо встановити факт звернення до Пенсійного фонду та факт надання Фондом відповіді із цією довідкою, тож ці доводи відхиляються.
При цьому, з указаної довідки вбачається, що вона була збережена на невідомому комп'ютері, оскільки містить у нижньому лівому куті послання на file:///C:/Users/LENOVO/Downloads/report (4).htmlа, а у правому верхньому куті - дату і час 20.01.25, 18:01. Тож це є завантажений файл на невідомий особистий персональний комп'ютер із кабінету на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, а не відповідь Пенсійного фонду на звернення позивача.
Фактично позивач намагається ввести суд в оману шляхом зазначення недостовірних відомостей в офіційному документі, які документально не підтверджені.
Статтями 44, 45 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Таким чином недоліки позовної заяви у повному обсязі не усунуті, що є підставою для повернення позовної заяви.
Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув у повному обсязі недоліки, про які зазначено в ухвалі від 13.01.2025, що набрала законної сили 13.01.2025 та є обов'язковою до виконання, та не надав: позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду, без додатків), зокрема із конкретизацією позовних вимог у частині початкового періоду, з якого позивач уважає, що порушені його права; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали; доказів того, що позивач звертався до відповідача за вирішенням спірного питання і йому було відмовлено, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 44, 45, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.