про повернення позовної заяви
25 лютого 2025 року Київ № 320/44241/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним і скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 22.06.2024 звернувся засобами поштового зв'язку до суду з позовом (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований 21.09.2024, автоматизований розподіл здійснено 23.09.2024) до Головного управління Національної поліції в Київській області.
Просив суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Київській області від 06.04.2023 у частині визначення розміру виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на 01.01.2023;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 99 Закону України «Про національну поліцію», виходячи з розміру прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на 01.01.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 08.10.2024 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали.
До суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована наступним.
На обґрунтування заяви позивача зазначив, що місцем його реєстрації є м. Донецьк, який є окупованою територією з 2014 року, адресою ВПО є м. Слов'янськ, який знаходиться поряд із зоною бойових дій, та як стверджує позивач, потерпає від постійних обстрілів, має наслідком руйнування інфраструктури забезпечення життєдіяльності, що значно ускладнює можливість встановити порушення своїх прав та завчасно звернутись за їх захистом. Крім того зазначив, що протягом 2023 року мав неодноразове тривале стаціонарне лікування у більш безпечному м. Кропівницький.
За результатами вивчення змісту заяви судом не встановлено поважних причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду, виходячи з такого.
Частиною другою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із урахуванням викладеного шестимісячний строк звернення до суду у позивача розпочався з наступного дня, що йде за днем отримання ним другої частини виплати 31.05.2023, тобто з 01.06.2023 та закінчився 01.12.2023.
У той же час, позивач оскаржує висновок від 06.04.2023, шестимісячний строк на оскарження якого сплинув 09.10.2023.
Із цим позовом позивач звернувся до суду лише 22.06.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Фактично позивач пов'язує порушення своїх прав отриманням листа-відповіді відповідача від 21.05.2024, відповідно до якого, на думку позивача відмовлено в перерахунку ОГД, оскільки в силу вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд повторно відхиляє доводи позивача щодо обізнаності про порушення його прав з дня отримання останньої відповіді відповідача у травні 2024 року, оскільки про порушення прав щодо виплати ОГД у неналежному, на думку позивача розмірі, мало бути відомо з наступного дня після отримання спірних платежів 27.05.2023 та 31.05.2023, тому строк звернення до суду для позивача обраховується з наступного дня після отримання другої частини виплати, тобто з 01.06.2023.
Отримання позивачем листа відповідача від 21.05.2024 не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більше ніж через шість місяців після отримання 31.05.2023 другої частини виплати ОГД, а до суду звернувся лише 22.06.2024, тобто більше ніж через один рік із дня, коли фактично дізнався про порушення своїх прав.
Неодноразові звернення позивача із заявами до відповідача не змінюють момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, оскільки не був позбавлений одразу звернутись до суду після отримання 31.05.2023 виплати у неналежному, на його думку, розмірі.
Такі дії, як неодноразові звернення до відповідача, суд розцінює, як штучну пролонгацію строків звернення до суду.
Решта доводів заяви не спростовує висновків суду, статус ВПО у м. Слов'янську не свідчить про неможливість своєчасно звернутися до суду, оскільки позивач не був обмежений у вільному виборі місця проживання/перебування, яке не обмежується для внутрішньо-переміщених осіб лише м. Слов'янськ.
Крім того, не є слушними твердження позивача про перебування на стаціонарному лікуванні, що позбавило його на своєчасне звернення до суду, оскільки це не підтверджено документально.
На підтвердження доводів, до заяви додано: роздруківку з відповідної медичної установи датовану 12.09.2023, відповідно до якої 12.09.2023 із позивачем проведено лише консультацію спеціаліста кардіолога, з рекомендованою датою наступного візиту - 19.09.2023; роздруківку з відповідної медичної установи датовану 13.09.2023, відповідно до якої 13.09.2023 із позивачем проведено консультацію спеціаліста гастроентеролога, з рекомендованою датою наступного візиту - 20.09.2023; протокол електрокардіологічного дослідження від 12.09.2023.
Як зазначалось вище, шестимісячний строк звернення до суду у позивача розпочався з наступного дня, що йде за днем отримання ним другої частини виплати 31.05.2023, тобто з 01.06.2023 та закінчився 01.12.2023.
Таким чином періоди медичних консультацій позивача 12.09.2023 та 13.09.2023, ніяким чином не перешкоджали на своєчасне звернення до суду, останній день на яке було 01.12.2023.
У той же час, позивач оскаржує висновок від 06.04.2023, шестимісячний строк на оскарження якого сплинув 09.10.2023, оскільки із цим позовом позивач звернувся до суду лише 22.06.2024, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Інших поважних причин пропуску вказаного строку заява не містить.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом, а повідомлені у заяві підстави, суд не визнає поважними.
Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув у повному обсязі недоліки, про які зазначено в ухвалі від 08.10.2024, що набрала законної сили 08.10.2024 та є обов'язковою до виконання, а із повідомлених у заяві доводів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.