21 лютого 2025 року справа №320/13115/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Цемто» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Цемто» з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №8200102/23262837 від 02.02.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 05.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №8200101/23262837 від 02.02.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №23 від 14.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, складені та подані на реєстрацію ПП «Цемто», датою її фактичного подання на реєстрацію: №7 від 05.12.2022, №23 від 14.12.2022.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним було подано контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, однак контролюючим органом було відмовлено у їх реєстрації, не зважаючи на відповідність останніх всім вимогам та критеріям, що визначені Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Також наголосив, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області не містять конкретної інформації, яких саме документів не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
09.06.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачі стверджують про правомірність прийнятих ГУ ДПС у Київській області рішень та просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на позовну заяву, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідачі вказують, що позивачем надано не повний пакет первинних документів щодо підтвердження фінансово-господарських операцій. Також, акцентують увагу на дискреційності повноважень контролюючого органу в частині, що стосується реєстрації податкових накладних, з огляду на що вважає, що вимога, заявлена позивачем до Державної податкової служби України, є передчасною.
15.06.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач стверджує, що відзив відповідачів не містить конкретних мотивів відхилення позовних вимог з посиланням на обставини, які б свідчили про удаваність та/або фіктивність та/або нереальність вчинених операцій з постачання товару; заперечень щодо належного/неналежного оформлення наданих у поясненнях первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з постачання товару; заперечень щодо належного/неналежного оформлення поданих на реєстрацію податкових накладних. Наголошує, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області не містять конкретної інформації, яких саме документів не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне Підприємство «ЦЕМТО» (ідентифікаційний код 23262837) створене 22.02.1995 та як платник податків, зборів та обов'язкових платежів взято на облік в контролюючих органах 22.06.1995.
ПП «ЦЕМТО» 07.08.1997 зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується Витягом з реєстру платників ПДВ №2310294500023 від 09.03.2023.
Підприємство є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 3% з 01.01.2016.
Основним видом господарської діяльності ПП «ЦЕМТО» є виробництво робочого одягу, та оптова торгівля робочим одягом і взуттям, який імпортується з Китаю.
03.10.2022 між ПП «ЦЕМТО» (продавець) та ПП «ДНІПРО-СПЕЦ-ЗІЗ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 0310-8, згідно з умовами якого ПП «ЦЕМТО» прийняло на себе зобов'язання протягом дії договору за замовленням покупця поставляти йому взуття (товар), окремими партіями, за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно узгоджується сторонами в видаткових накладних, а ПП «ДНІПРО-СПЕЦ-ЗІЗ» прийняло на себе зобов'язання прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, визначених договором (т.1 а.с.126-127).
На виконання умов договору ПП «ЦЕМТО» у грудні 2022 двома окремими партіями поставило ПП «ДНІПРО-СПЕЦ-ЗІЗ» товар загальною вартістю 28 574,10 грн, в тому числі ПДВ 4 762,35 грн.
ПП «ДНІПРО-СПЕЦ-ЗІЗ» повністю розрахувалося за поставлений товар, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.12.2022 № 551 - 24 129,24 грн; платіжною інструкцією від 14.12.2022 № 574 - 4 444,86 грн, - а всього 28 574,10 грн (т.1 а.с.130-131).
Відповідна інформація щодо здійснених поставок товару на адресу ПП «ДНІПРО-СПЕЦ-ЗІЗ» підтверджується видатковою накладною №405 від 05.12.2022, експрес накладною від 05.12.2022 №20450628672680, видатковою накладною №443 від 14.12.2022, експрес накладною від 14.12.2022 №20450634051049 (т.1 а.с.128-129,132-133).
Після здійснення поставки товару ПП «ЦЕМТО» на кожну таку окрему поставку були складені податкові накладні №7 від 05.12.2022, №23 від 14.12.2022, які були подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з отриманою квитанцією від 28.12.2022 податкову накладну № 7 від 05.12.2022 збережено, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної вказано те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Платнику податків було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, згідно з отриманою квитанцією від 28.12.2022 податкову накладну № 23 від 14.12.2022 збережено, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної вказано те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Платнику податків було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем до контролюючого органу були направлені відповідні пояснення від 31.01.2023 №7 та копії документів.
За результатом розгляду поданих документів комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення №8200102/23262837 від 02.02.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 05.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних та №8200101/23262837 від 02.02.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №23 від 14.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови у реєстрації податкових накладних стало те, що позивачем не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додаткова інформація: СГ не надав документи на зберігання, дані щодо залишків товару не надані.
Не погодившись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Поряд з цим, рішеннями ДПС України від 20.02.2023 № 17114/23262837/2 та №17163/23262837/2 скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи, що відповідачі за відсутності правових підстав відмовили у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок № 1246.
У відповідності до п.2 Порядку № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10 ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку № 1246).
Відповідно до п.14 Порядку № 1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 № 1165 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до п.1 Порядку № 1165, цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Згідно з п.3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Згідно з приписами п.4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог п.6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 7 Порядку № 1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п.11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).
Додатком 4 до Порядку № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Контролюючим органом позивача віднесено до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 від 11.12.2019.
У Додатку 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку.
Пунктом 8 зазначених Критеріїв визначено такі критерії ризиковості платника податку визначено: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Згідно з квитанціями, які міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.138-141), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №7 від 05.12.2022, №23 від 14.12.2022 була відповідність ПП «Цемто» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Використовуючи своє право щодо подання додаткових документів, позивачем на адресу податкового органу було направлено відповідні пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Крім того, додано копії первинних документів, які належно підтверджують факт наявності реалізованого товару на момент здійснення спірної господарської операції.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до контролюючого органу була подана: копія договору купівлі-продажу від 03.10.2022 №0310-8; копії видаткових накладних на передачу товару: від 05.12.2022 №405, від 14.12.2022 №443; копії платіжних інструкцій щодо оплати товару: від 05.12.2022 № 551 на суму 24 129,24 грн; від 14.12.2022 № 574 на суму 4444,86 грн; копії експрес-накладних «Нової пошти» від 05.12.2022 №20450628672680, від 14.12.2022 №20450634051049; копія контракту №SJC20200701 від 30 грудня 2021 року з компанією QINGDAO LONGFEI SAFE PROTECTION CO, LTD; копія довідки з транспортних витрат ТОВ «Клевер Тім» № 0310/22-3 від 03.10.2022; копія цінової експертизи ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» №737 від 21.09.2022; копія ВМД №UA100340_2022_517669 від 05.10.2022; копія акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 14385 від 04.10.2022 (морське перевезення вантажу); копія акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 14736 від 06.10.2022 (Транспортно-експедиційне обслуговування); копія акту № 60-2210-023 від 05.10.2022 (Оформлення ВМД); копія коносаменту № WMSS22072829 від 26.08.2022; копія інвойсу № SJ22C41A від 28.07.2022; копія пакувального листа №SJ22C41A від 28.07.2022; копія платіжної інструкції №4 від 09.08.2022 «Клевер Тім»; копія платіжної інструкції №1873 від 07.10.2022 «Клевер Тім»; копія платіжної інструкції №1874 від 12.10.2022 «Клевер Тім»; копія платіжної інструкції №1875 від 14.10.2022 «Клевер Тім»; копія платіжної інструкції №1878 від 19.10.2022 «Клевер Тім»; копія платіжної інструкції №8 від 04.10.2022 ДМСУ; копія платіжної інструкції №1871 від 03.10.2022 ДМСУ; копія платіжної інструкції №1872 від 05.10.2022 ДМСУ; копія платіжної інструкції SWIFT 14JBKLM8 від 23.08.2022; копія платіжної інструкції SWIFT 15JBKLM8 від 24.08.2022; копія платіжної інструкції №1877 від 17.10.2022 Заммлер послуги брокера-CMR від 30.09.2022; копія специфікації 2-В до контракту SJ20200701 від 30.12.2021; пояснення.
Крім того, після отримання оскаржуваних рішень № 8200101/23262837 від 02.02.2023 та № 8200102/23262837 від 02.02.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних, за відсутності у рішенні переліку конкретних документів, натомість за наявним повідомлення «СГ не надав документи на зберігання, данні щодо залишків товару ненадані» відповідачу через сервіс MEDOC було подано відповідні скарги до яких було додано всі документи з повідомлення № 7 від 31.01.2023, та додатково: копія договору оренди складського приміщення №14 від 01.11.2022; копія форми 20-ОПП від 12.02.2023; фото складу та пари взуття; залишки товарів від 01.12.2022; залишки товарів від 01.01.2023; детальні пояснення.
Поряд з цим, оскаржувані рішення контролюючого органу не містять ні чіткого переліку документів, яких не було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, ні пояснень щодо неврахування наданих позивачем документів.
Суд зазначає, що враховуючи наведені вище норми, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу сумнівів, пов'язаних з діяльністю юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Поряд з цим, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містять вимоги щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Отже, під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних податковим органом застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, що не відповідає наведеним вище приписам п.6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.
У спірному рішенні підставою для відмови відповідач зазначив, що платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Поряд з цим, з матеріалів справи встановлено, що позивачем було надано копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій та походження реалізованого товару.
Крім того, суд зауважує, що будь-які посилання податкового органу на аналіз та оцінку здійснення та реальності господарських операцій позивача з контрагентом(-ами) суд вбачає безпідставними, оскільки у даній категорії справ суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
З урахуванням сталої практики Європейського Суду зазначено, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
За наведених обставин та установлених фактів, суд вважає що відповідач не дотримався принципу «належного урядування», оскільки чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів не було вказано, чим порушено право позивача на належний захист своїх інтересів.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Дослідивши подані позивачем документи, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаних податкових накладних.
У Рішенні від 20.10.2011 у справі «Rysovskyy v. Ukraine» Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб («Beyeler v. Italy», «Oneryildiz v. Turkey», «Megadat.com S.r.l. v. Moldova», «Moskal v. Poland»). На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Lelas v. Croatia» і «Toscuta and Others v. Romania») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Oneryildiz v. Turkey», та «Beyeler v. Italy»).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Lelas v. Croatia»).
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Однак під час розгляду справи Головне управління ДПС у Київській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень, а відтак, не довів правомірності останніх.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між ПП «ЦЕМТО» та ДП «ДНІПРО-СПЕЦ-ЗІЗ», останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8200102/23262837 від 02.02.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 05.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних та №8200101/23262837 від 02.02.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №23 від 14.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №7 від 05.12.2022 та №23 від 14.12.2022 датою їх фактичного подання.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в наведеній частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ПП «ЦЕМТО» під час розгляду справи було сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1890 від 07.04.2023 на суму 5296,00 грн. та платіжною інструкцією № 1893 від 13.04.2023 на суму 72,00 грн. (т.1 а.с.149-150).
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5368,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №8200102/23262837 від 02.02.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 05.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних; №8200101/23262837 від 02.02.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №23 від 14.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №7 від 05.12.2022 та №23 від 14.12.2022, подані Приватним підприємством «ЦЕМТО» (ідентифікаційний код 23262837) датою їх фактичного подання.
4. Стягнути на користь Приватного підприємства «ЦЕМТО» (місцезнаходження: 07402, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, будинок 4-Б, кв.90, ідентифікаційний код 23262837) судовий збір у розмірі 5368,00 грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ ДПС України) (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А; ідентифікаційний код ВП 44096797).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.