ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" лютого 2025 р. справа № 300/8352/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Долинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій
Керівник Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Долинської міської ради (далі також - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Долинської міської ради, що полягає у не розгляді на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 №09/2000-23 та листа за №09/1182-23 від 28.07.2023 щодо віднесення земельних ділянок площею 33,7358 га до самозалісених;
- зобов'язати Долинську міську раду розглянути на засіданні сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 №09/2000-23 та листа за №09/1182-23 від 28.07.2023 в частині віднесення земельних ділянок комунальної власності площею 33,7358 га до самозалісених.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Указами Президента України від 07.06.2021 № 228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», від 29.09.2022 № 675/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.09.2022 «Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період», передбачено проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності.
Згідно даних карти «Геоінформаційна система лісових ресурсів України» та бази даних ВО «Укрдержліспроект» щодо ідентифікації самозаліснених земель, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства спільно з постійними лісокористувачами Івано-Франківської області та за результатами натурних обстежень відповідних земельних ділянок на території Долинської міської ради виявлено земельні ділянки комунальної власності вкриті лісом площею 33,7358 га, а саме: на території Долинської ОТГ обліковуються лісові землі площею 3,7358 га; та ділянка площею 30 га GPS координати 48.58.288,24.05.338 ділянка само заліснена буком та чагарниками.
У зв'язку з чим, з метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на території Долинської міської ради Івано-Франківської області, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Долинської міської ради з листом від 28.07.2023 за № 09/1182-23 та поданням за № 09/2000-23 від 01.12.2023 щодо віднесення земельних ділянок до самозаліснених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозаліснені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог ст. 17 Лісового кодексу України. Однак, Долинською міською радою надано відповідь Західному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства про те, що в бюджеті кошти не передбачені. Однак, на сесію Долинської міської ради не виносилось питання про віднесення вищевказаних земельних ділянок до самозалісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 9-10).
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20.11.2024. У даному відзиві представник відповідача зокрема зазначив, що подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №09/2000-23 від 01.12.2023 зареєстрованого в Долинській міській раді за №ВХ №6075/05-17/03 від 12.12.2023, не відповідає вимогам ст. 57-1 ЗК. Просив відмовити у задоволенні позову.
Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 02.12.2024. У даній відповіді на відзив позивач наводить свої аргументи та твердження, зокрема зазначив, що з метою отримання інформації про виконання органом місцевого самоврядування вказаних вимог законодавства Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства направляв міській раді і лист від 28.07.2023 за №09/1182-23 і подання від 01.12.2023 №09/2000-23. Однак, навіть після отримання листів відповідач бездіяв щодо прийняття на сесії рішення про віднесення земель до самозалісених за результатами розгляду вищезазначених документів Західного МУЛМГ. Просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач скористався своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив, в якому, звернув увагу, що на підставі аналізу чинного законодавства подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №09/2000-23 від 01.12.2023 зареєстрованого в Долинській міській раді за № ВХ 6075/05-17/03 від 12.12.2023, не відповідає вимогам ст. 57-1 ЗК України.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов та відповідь на відзив, судом встановлено такі обставини.
З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на території Долинської міської ради Івано-Франківської області, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Долинської міської ради з листом від 28.07.2023 за № 09/1182-23 та поданням за № 09/2000-23 від 01.12.2023 щодо віднесення земельних ділянок до самозаліснених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозаліснені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог ст.17 Лісового кодексу України (а.с.18-19).
Долинською міською радою надано відповідь Західному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства про те, що в бюджеті кошти не передбачені (а.с.40).
На сесію Долинської міської ради не виносилось питання про віднесення вищевказаних земельних ділянок до самозалісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки.
У зв'язку з цим, з метою захисту інтересів держави, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з ч. 3-5 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з абз.1 ч. 3 ст.2 3 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Закону України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства.
Відповідно до статей 13, 16 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
У даному випадку органом уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з врахуванням ст. ст. 57-1, 122 Земельного кодексу України та ч. 4 ст. 21 Закону України Про державний земельний кадастр, є Долинська міська рада.
Невжиття відповідачем належних заходів щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених земель, призводить до порушення інтересів держави та створює передумови незаконного використання спірної земельної ділянки.
З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», який набрав чинності у липні 2022 року та яким введено поняття «самозалісеної земельної ділянки», під якою розуміється земельна ділянка будь-якої категорії земель площею більше 0,5 гектарів вкрита лісовою рослинністю і заліснення якої пройшло (відбулося) природним або іншим шляхом (ч. 12 ст. 1 Лісового кодексу України).
Частиною 2 статті 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно зі ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до Закону України від 20.06.2022 № 2321-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» доповнено Земельний кодекс України статтею 57-1 «Самозалісені землі», якою визначений порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.
Згідно ч. 2 ст. 57-1 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.
Таким чином, враховуючи положення статей 57-1, 122 та п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки до самозалісеної, яка відповідно до закону з травня 2021 року є комунальною власністю територіальної громади, здійснюється сільськими, селищними та міськими радами.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Відповідно до Положення «Про Державне агентство лісових ресурсів України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
В свою чергу, відповідно до Положення «Про Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства», затвердженого наказом Держлісагенства України від 09.11.2022 № 1006, управління є територіальним органом Держлісагенства. Завданням управління є реалізація повноважень Держлісагенства України на території Івано-Франківської області.
Таким чином, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.
Віднесення земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.
Крім того, з метою реалізації вказаної норми ч. 4 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" доповнено абз.4, яким передбаченого, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.
Згідно інформації Долинської міської ради від 11.08.2023 №03/05-17/3768 наданої на запит Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства встановлено, що питання щодо віднесення земельних ділянок до само заліснених не розглядалось на сесії Долинської міської ради (а.с.45).
Відповідно, рішення сесії щодо віднесення земельних ділянок до самозалісеної, не приймались.
Отже, Долинська міська рада Калуського району Івано-Франківської області маючи можливість вчинення нагально необхідних та законодавчо визначених дій з метою віднесення земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 33,7358 га до самозалісених, не розглянула на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства № 09/2000-23 від 01.12.2023 та лист за №09/1182-23 від 28.07.2023 в частині віднесення вищевказаних земельних ділянок до самозалісених.
Геоінформаційна система управління лісовими ресурсами України» розроблена для виконання низки завдань зокрема, проведення національної інвентаризації лісів, ідентифікації самозалісених ділянок, аналізу наслідків російської агресії на лісові ресурси тощо. Її впровадження значно розширює можливості отримання детальної інформації про окремі ділянки лісів. Крім того, геоінформаційна система лісових ресурсів відображає інформацію про природно-заповідний фонд, аналітику самозалісених територій в розрізі областей, інформацію про самозаліснені ділянки, на які підготовлені клопотання про передачу їх в постійне користування лісогосподарським підприємствам та інше.
Впровадження Геоінформаційної системи управління лісових ресурсів України (а також мобільного картографічного додатка, мобільних колекторів збору даних та ін.) розширює можливості оцінки лісового фонду шляхом формування тематичних інтерактивних карт, отримання детальної інформації про окремі ділянки лісів, прогнозування динаміки лісового фонду за різних сценаріїв організації лісогосподарського виробництва, побудови поверхонь і розрізів рельєфу та дає змогу забезпечити стале управління лісами на всіх рівнях (лісництво, лісогосподарське підприємство, громада, область).
Доступ до інформаційної систем надається Укдержліспроектом.
Підставою для розробки ГІС управління лісовим господарством є низка нормативних актів: Лісовий кодекс України, та Закони України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» і «;Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів».
Так, згідно ст. 49 Лісового кодексу України (з урахуванням змін згідно Закону № 554-IX від 13.04.2020) передбачено, що державний лісовий кадастр на території України ведеться з метою ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду України, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами лісів. Державний лісовий кадастр включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет гідно із Законом України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних».
Відповідно до Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» до набору геопросторових даних належить лісо вкриті землі.
Відповідно до ст.7 цього ж закону у складі національної інфраструктури геопросторових даних створюються та функціонують національний геопортал та інші геопортали за галузевим чи територіальним охопленням. Створення, функціонування та розвиток національного геопорталу забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних. Держателем національного геопорталу є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних. На національному геопорталі відображаються базові геопросторові дані та метадані, а також геопросторові дані та метадані геоінформаційних систем, ведення яких відповідно до законодавства забезпечується органами державної влади та органами місцевого самоврядування, можливе відображення інших геопросторових даних та метаданих.
Зважаючи на наведене, доводи відповідача про неможливість ідентифікувати земельні ділянки як само заліснені не відповідає дійсності.
Як з листа Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №09/1182-23 від 28.07.2023 зареєстрованого в Долинській міській раді за вх. №3768/05-17/03 від 02.08.2023, так і з подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства №09/2000-23 від 01.12.2023 зареєстрованого в Долинській міській раді за вх. №6075/05-17/03 від 12.12.2023 вбачається, що відомості про такі земельні ділянки не внесені до Державного земельного кадастру, тобто такі земельні ділянки несформовані як об'єкти цивільних прав, а тому віднесення таких земельних ділянок до самозалісених повинно відбуватись в порядку визначеному ч. 5 ст. 57-1 ЗК України, тобто відповідно до документації із землеустрою.
У листі №09/1182-23 від 28.07.2023 зареєстрованого в Долинській міській раді за вх. №3768/05-17/03 від 02.08.2023 Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства покладалось на відомості форми 6-зем, де за твердженням останнього обліковуються лісові землі на площі 3,7358 га, які не надані у власність та постійне користування. Однак такі відомості є неактуальними (така земельна ділянка могла бути передана у власність чи користування, більше того з наведеного не можливо встановити місцерозташування такої земельної ділянки) станом на момент звернення, оскільки звітність по формі №6-зем не ведеться з 01.01.2016 відповідно до наказу Державної служби статистики України від 19.08.2015 №190 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2015 за №1084/27529 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України" від 05.11.1998 №377 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичнної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)".
Саме тому Долинська міська рада у відповіді на вищенаведений лист зазначала, що для встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їх меж, розмірів та виявлення, в тому числі залісених земель необхідно провести їх інвентаризацію.
Суд звертає увагу на те, що у листі №09/1182-23 від 28.07.2023 зареєстрованого в Долинській міській раді за вх. №3768/05-17/03 від 02.08.2023 Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства зазначало, що згідно форми 6-зем на території Долинської ОТГ обліковуються лісові землі на площі 3,7358 га та просило надати інформацію про місцезнаходження даних ділянок.
Відповідачем розглянуто вказаний лист та надано відповідь про те, що для встановлення місця розташування об'єктів землеустрою необхідно провести інвентаризацію.
Як зазначалося судом вище, з метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на території Долинської міської ради Івано-Франківської області, Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства звернулось до Долинської міської ради з листом від 28.07.2023 за № 09/1182-23 та поданням за № 09/2000-23 від 01.12.2023 щодо віднесення земельних ділянок до самозаліснених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозаліснені ділянки, з подальшим їх закріпленням за постійним лісокористувачем відповідно до вимог ст.17 Лісового кодексу України (а.с.18-19).
Долинською міською радою надано відповідь Західному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства про те, що в бюджеті кошти не передбачені (а.с.40).
На сесію Долинської міської ради не виносилось питання про віднесення вищевказаних земельних ділянок до самозалісених та внесення даних до Державного земельного кадастру як про самозалісені ділянки.
Суд уважає, що така поведінка відповідача є зовнішньою формою прояву протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування, яку останній мотивує неможливістю встановити та ідентифікувати земельні ділянки, які відносяться до самозалісених через відсутність даних про її заліснення. І це при тому, що до клопотання додано саме картографічне викопіювання (зображення), що надає можливість чітко встановити місце знаходження самозалісеної земельної ділянки, її координати та площі.
Однак, маючи можливість вчинення нагально необхідних та законодавчо визначених дій з метою віднесення вказаних земельних ділянок до самозалісених Долинька міська рада свідомо уникає вирішення вказаного питання, допускаючи протиправну бездіяльність.
Суд зауважує, що маючи достатньо повноважень, визначених законодавством про місцеве самоврядування, відповідач не вчинив жодних дій на виконання вимог чинного законодавства щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених. Навіть самостійного обстеження власних земельних ділянок, з урахуванням вже наданих картографічних викопіювань (зображень), що надають можливість чітко встановити місце знаходження самозалісеної земельної ділянки, її координати та площі, не здійснив.
Доказів протилежного відповідач суду не надав і матеріали справи таких доказів не містять.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач довів правомірність своєї позиції у спірних правовідносинах, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Прокурор у даній справі є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді, а тому суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не надано доказів понесених витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати до стягнення з відповідача не належать.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов керівника Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (код ЄДРПОУ - 03530483, просп. Лесі Українки, 16 б, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300) до Долинської міської ради (код ЄДРПОУ - 04054317, просп. Незалежності, 5, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Долинської міської ради, що полягає у не розгляді на сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 №09/2000-23 та листа за №09/1182-23 від 28.07.2023 щодо віднесення земельних ділянок площею 33,7358 га до самозалісених.
Зобов'язати Долинську міську раду (код ЄДРПОУ - 04054317, просп. Незалежності, 5, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500) розглянути на засіданні сесії міської ради подання Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 01.12.2023 №09/2000-23 та листа за №09/1182-23 від 28.07.2023 в частині віднесення земельних ділянок комунальної власності площею 33,7358 га до самозалісених.
Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.